Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 18:35

Артемівськ повертається до історичної назви Бахмут


Українські військовослужбовці біля Артемівська. Березень 2015 року

Українські військовослужбовці біля Артемівська. Березень 2015 року

Нова назва не анулює прописки в паспортах та не завадить голосувати на виборах

Артемівську в рамках декомунізації повернуть дорадянське ім’я – Бахмут. На цій назві зупинились місцеві жителі після громадських слухань. Майбутнє перейменування не завадить громадянам голосувати на майбутніх виборах. Окрім того, нова назва міста не анулює штамп прописки в паспорті.

В Артемівську Донецької області, що на річці Бахмутка, на початку цього року жили близько 77 тисяч людей. Перші 140 років, а це понад половина історії існування, місто називалося саме на честь водойми – Бахмутом.

До приходу радянської влади місто вважалось досить великим і розвиненим, говорить завідувач науково-дослідного відділу фондів Національного музею «Меморіал памʼяті жертв голодоморів в Україні» Ніна Лапчинська. Бахмут мав залізницю, і саме через нього переправляли війська Червоної армії на Київ.

Згодом, у 1924 році, радянська влада перейменувала населений пункт на Артемівськ – на честь російського революціонера, партійного й державного діяча Федора Сергєєва, відомого як «Артем». Він був одним із ініціаторів створення Донецько-Криворізької Радянської Республіки, що проіснувала близько місяця. Утім, до самого «Артема» місто насправді не мало прямого стосунку, говорить Лапчинська.

«Він фактично до Донбасу мав дуже далекий стосунок. Але вирішили після його загибелі дати місту таку назву – як завжди, почали увічнення пам’яті», – розповідає дослідниця.

Людей цікавлять побутові аспекти перейменування міст

Незадовго до проголошення незалежності України в 1991 році, в Артемівську провели місцевий референдум щодо повернення історичної назви. Жителі ідею не підтримали: «за» проголосував лише кожен четвертий, і місто залишилось із радянською назвою. Тепер історичне ім’я повертають згідно з декомунізаційним законодавством.

Сергій Рябенко

Сергій Рябенко

У найчисленнішій групі в соціальній мережі «Вконтакте», що присвячена Артемівську, сполох. Люди розгублено ставлять одне одному запитання про перейменування: чи дорого це коштуватиме місту, що робити зі штампом прописки в паспорті та за ким саме буде останнє слово про нову назву. Радіо Свобода звернулося до радника з правових питань Центру досліджень визвольного руху Сергія Рябенка, щоб отримати відповіді.

За його словами, місцева влада Артемівська далі має надіслати на розгляд Верховної Ради свою пропозицію назви. Згодом, після низки процедурних етапів, за перейменування голосуватиму парламентарі. Має набратися 226 «за». Після цього юридично вважатиметься, що Артемівськ змінив назву.

Найпершими витратами після цього стане зміна дорожніх знаків і табличок, де написана стара назва. Утім, підрахувати, скільки точно це коштуватиме, зараз не можна: місцева влада сама домовлятиметься з виконавцями про кількість та матеріал виготовлення.

Тривоги ж жителів Артемівська щодо штампів реєстрації постійного місця проживання у паспорті безпідставні, каже Рябенко.

«Закон не вимагає, щоб людина на наступний день після того, як буде офіційно оприлюднене рішення щодо перейменування міста, бігла чи в паспортний стіл, чи в реєстраційну службу для того, щоб замінювати цей штамп», – каже експерт.

Навіть державне мито за зміну штампу є досить символічним – 85 копійок. Штамп із попередньою назвою буде дійсним, поки людина його не переоформить. Окрім того, перейменування міста ніяк не завадить жителям віддати свій голос на майбутніх виборах.

Союз перейменовував і Донецьк та Луганськ, які були козацькими

Окрім Бахмута, радянська влада перейменовувала ще низку міст, які мали до того українські назви. Зокрема Луганськ, де у запорозьку добу були козацькі зимівники, що згодом перетворилися на селища. Його радянська влада перейменовувала на Ворошиловград.

Окрім того, Донецьк у різний час мав назви Олександрівка, Юзівка, Сталіно. Історично це місто не має радянського походження. Офіційною датою заснування Донецька вважається 1869 рік, коли валлійський підприємець Джон Юз заснував на цій території селище Юзівка і розпочав розвиток тут промислових потужностей. Проте перші поселення на місці сучасного Донецька – справа рук козаків, які почали оселятися тут іще наприкінці 18-го сторіччя.

У рамках декомунізації 871 міста та села в Україні повинні визначитися з новою назвою чи повернути історичну. Це приблизно 3 відсотки від усіх населених пунктів країни.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG