25 серпня 1968-го вісім радянських громадян вийшли на Червону площу в Москві на знак протесту проти радянського вторгнення до Чехословаччини. З гаслом «За вашу і нашу свободу", протестувальників швидко заарештували КДБ, і більшість із них роками страждали на вигнанні або були позбавлені волі за свій відважний вчинок. Тепер, 47 років потому, деякі російські громадяни відчувають, що вони опинилися у схожій ситуації: совість штовхнула їх протестувати проти політики, з якою мириться більшість росіян. Багато з цих інакодумців – Олексій Навальний, Борис Нємцов, Pussy Riot, Євгенія Чірікова та інші – добре відомі на Заході. Але є й багато інших, про яких знають менше.
На згадку про вчинок восьми сміливих людей у 1968 році на Красній площі – Лариси Богораз, Костянтина Бабицького, Тетяни Баєвої, Вадима Делоне, Володимира Дремлюги, Віктора Файнберґа, Наталії Горбаневської та Павла Литвинова – Радіо Свобода згадала вісьмох маловідомих росіян, які ризикнули свої безпекою і працевлаштованістю й відважились на кроки, продиктовані їхнім сумлінням.
Андрій Зубов
Андрій Зубов, професор філософії і відомий політичний оглядач, втратив роботу після порівняння президента Володимира Путіна з нацистським диктатором Адольфом Гітлером. У березні 2014 року Зубов опублікував колонку в щоденній газеті «Ведомости», порівнявши розгортання російських військ у Криму з анексією Гітлером Австрії в 1938-39 роках. Росія, попередив він, перебуває на межі перетворення на «політичну диктатуру».
«Я хотів показати українцям, що не всі в Росії поділяють думки Путіна, що також є й інша Росія», – сказав Зубов Радіо Свобода в той час.
Зубова швидко звільнили з престижного Московського державного інституту міжнародних відносин. Інститут пізніше скасував рішення, яке викликало розголос, але не продовжив контракт Зубову, коли через 3 місяці дія угоди спливла.
Наразі Зубов читає лекції та виступає в різних установах.
Олексій Димовський
У листопаді 2009 року офіцер російської поліції Олексій Димовський розмістив відео на YouTube, в якому він пристрасно викривав корупцію в поліції і закликав Путіна навести лад у правоохоронних органах.
Його звільнили зі служби і затримали за обвинуваченням у шахрайстві. Потім обвинувачення зняли.
Вчинок Димовського викликав потік із десятків схожих відеозвернень поліцейських, працівників прокуратури та інших державних посадовців по всій Росії.
Димовський залишив рідний йому Новоросійськ на півдні Росії й переїхав до Москви, де він бере активну участь в опозиційній діяльності. Він є засновником неурядової організації «Біла стрічка», яка пропагує реформу поліції.
Сергій Баранов
Священик Сергій Баранов демонстративно вийшов із Російської православної церкви в 2012 році на знак протесту проти ув'язнення трьох членів панк-групи Pussy Riot, які виконали пісню з критикою Путіна в головному соборі Москви.
Вирок Pussy Riot, – написав Баранов у відкритому листі, розміщеному на його сторінці у «Фейсбуці», – був «винесений за безпосереднього підбурювання з боку РПЦ та людей, які помилково називають себе «православними громадянами».
Побоюючись відплати, Баранов виїхав із Росії і попросив політичного притулку в Чехії. Позитивну відповідь від чеської влади колишній священик РПЦ отримав у квітні 2013 року.
Інформації про Баранова не було з часу, коли в інтерв’ю Радіо Свобода у травні 2013 року він повідомив про намір перейти в греко-католицьку церкву.
Дар'я Полюдова
Адвокат і активістка місцевого осередку Комуністичної партії в Краснодарському краї Дар'я Полюдова постала перед можливістю отримати до п'яти років позбавлення волі за обвинуваченнями в екстремізмі після розміщення фотографії в соціальних мережах. На ній Полюдова – з плакатом в руках: «Замість війни з Україною – революція в Росії».
Крім того, вона зіштовхнулася з аналогічним обвинуваченням за розміщення в соцмережах заклику до росіян «позбутися Путіна і здійснити соціалістичну революцію».
Адвокати, однак, кажуть, що її неприємності насправді почалася в серпні 2014 року, коли Полюдова брала участь в «марші за федералізацію Кубані», що тлумачиться владою як «діяльність, спрямована на порушення територіальної цілісності Російської Федерації».
Вона провела близько шести місяців у попередньому ув'язненні, перш ніж її випустили у лютому, взявши обіцянку не залишати регіон. У матеріалах її справи Полюдову обвинувачують в «особистій антипатії до нинішнього президента» та «ненависті до нинішнього політичного режиму Російської Федерації».
21 травня Полюдову, яка працювала юристом в місцевій лікарні, звільнили з роботи. 2 червня її взяла на роботу одна приватна юридична фірма, але швидко скасувала своє рішення через – як каже Полюдова – тиск із боку місцевого відділення ФСБ Росії.
Влад Колесников
Московський підліток Влад Колесников зайняв сміливу позицію проти втручання Росії в Україні, що завдало йому багато клопотів.
Після розміщення низки критичних зауважень на своїй сторінці у «Фейсбуці», а також після появи в школі в проукраїнській футболці, на Колесникова раніше цього року напали однокласники. Його дід, колишній офіцер КДБ, зпакував онукові валізи і відправив його до батька в місто Жигульовськ у далекій Самарській області. Його школа швидко повідомила про відрахування учня «за власним бажанням».
«Я достатньо сильний, щоби посміхатися, і я знаю в глибині мого серця, що я підтримую добру справу», – емоційно написав Колесников 11 червня. Непереливки Колесникова надихнули цілу хвилю симпатій до нього, і нині він має понад 3000 фоловерів на «Фейсбуці».
Нині Колесников повернувся до Москви і протистоїть, як він каже, спробам поліції звинуватити його в побитті вікон у будинку свого діда. Юнак каже, що поліція разом із колишніми шкільними вчителями тиснуть на його друга, аби той дав свідчення проти Колесникова.
Колесников нині роздумує над можливістю виїзду з Росії.
Олексій Девотченко
Відомий актор Олексій Девотченко відмовився від своїх офіційних нагород і публічно закликав діячів культури не брати участь у заходах, які підтримують російський уряд.
У березні 2010 року Девотченко опублікував відкрите звернення до колег-художників і діячів культури з провокаційною назвою «Чи ми можемо щось зробити?» У ньому Девотченко піддав критиці «кримінальний, глибоко хибний і цинічний режим» і закликав художників не підтримувати владу. Гроші від уряду і державних компаній, сказав він, «смердять – це пахне сирими тюремними камерами, запущеними лікарнями і притулками для безхатченків, їдким димом згорілих пам'яток архітектури та історичних будівель, нічними клубами та будинками для літніх людей. Це пахне чобітьми омонівців».
У 2014 році він підписав листа проти війни в Україні.
У листопаді 2014 року Девотченка знайшли мертвим у його московському помешканні через, як виглядає, втрату крові після нанесення собі ран у стані сп’яніння.
Петро Павленський
Петербурзький художник Петро Павленський зробив багато сміливих акцій, опонуючи президентові Путіну, зокрема – зашив собі рота на знак протесту проти позбавлення волі членів групи Pussy Riot. Він прибив цвяхами свою мошонку до Красної площі на знак протесту проти «поліцейської держави», а також відрізав частину свого вуха на знак протесту проти використання психіатрії в Росії в політичних цілях.
29-річний Павленський спеціалізується на політичних перформансах щонайменше з 2012 року, коли він з'явився в церкві в Санкт-Петербурзі зі зшитим ротом на підтримку Pussy Riot. Його доправили на психіатричну експертизу, але визнали осудним і відпустили.
Міліція також затримувала Павленського після того, як він відрізав частину мочки свого вуха.
Окрім того, Павленського затримували на сходинках Законодавчих зборів Санкт-Петербурга після появи голим, коли тільки колючий дріт прикривав його інтимні місця. Мета акції – протест проти російських законів, які «спрямовані не проти злочинців, а проти народу».
У листопаді 2013 року голий Павленський сів на Красній площі і вбив великий цвях через свою мошонку в бруківку. «Голий художник, дивлячись на свої яєчка, прибиті до бруківки – це метафора апатії, політичної байдужості та фаталізму російського суспільства», – заявив Павленський.
У 2014 році суд відхилив обвинувачення в хуліганстві проти художника і відпустив його на свободу. Нині Павленський перебуває під слідством за нібито порушення законодавства Росії про політичні демонстрації і вандалізм.
Олександр Бившев
У квітні 2015 року, районний суд у селі Кроми Орловської області засудив відомого місцевого вчителя німецької мови середньої школи, 42-річного Олександра Бившева за екстремізм через написання вірша «До українських патріотів».
Написана в березні 2014, поема різко критикувала анексію Росією Криму, що відбувалася якраз у той час.
Бившев втратив роботу за його «негативні висловлювання про політичні рішення, ухвалені вищим керівництвом Російської Федерації» і був засуджений до шести місяців примусових робіт. Бившева офіційно названо «терористом-екстремістом» під номером № 841 у списку на сайті Федеральної служби з фінансового моніторингу Росії.
У недавньому інтерв'ю Бившев сказав, що адвокат пояснив йому: якби він підтримував Кремль, міг би бути «екстремістом», скільки б забажав.
«Він сказав: «Якби, наприклад, Ви написали «Вбивай українців, бомби Київ!», то ніхто не звинуватив би Вас в екстремізмі. Ви були б головним патріотом Кроми й усієї Росії», – розповів Бившев.
«Найстрашніше, що він мав рацію», – поділився враженнями Бившев.
Зараз розглядається апеляція у його справі. Бившев говорить, що в разі потреби подасть апеляцію до Європейського суду з прав людини.
(Над матеріалом працювали Клер Біґґ та Роберт Коалсон)
