Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 05:27

«Нємцова вбили, коли він якраз почав обмірковувати свою кампанію виборів до Думи» – політолог

Світлана Павлова, Михайло Соколов, Валентин Баришников

Із дня вбивства Бориса Нємцова, застреленого на Великому Москворецькому мосту поблизу Кремля в Москві, минуло півроку. За цей час місце, де сталася трагедія, перетворилося на імпровізований меморіал. Тут завжди живі квіти і свічки. Сюди ж у ніч на 28 серпня знову прийшли його друзі і соратники. Раніше в Сахаровському центрі в Москві відбувся вечір пам'яті політика.

За підозрою у вбивстві Бориса Нємцова затримали п'ятьох осіб: Заура Дадаєва, якого слідство вважає безпосереднім виконавцем вбивства, і його ймовірних поплічників: Анзора Губашева, Хамзата Бахаєва, Шадіда Губашева і Тамерлана Ескерханова. Днями Басманний суд Москви подовжив їм терміни утримання під вартою до 28 листопада. Раніше до цієї ж дати було подовжено термін слідства. У кримінальній справі також проходить колишній офіцер чеченського батальйону «Північ» Руслан Геремеєв. Його підозрюють у підготовці замаху на Нємцова. Однак допитати Геремеєва досі не вдалося – раніше повідомлялося, що він залишив Росію і наразі перебуває в Об'єднаних Арабських Еміратах.

Родичі Нємцова звинувачують слідчих в бездіяльності. Дочка Бориса Нємцова минулого тижня оскаржила відмову Слідчого комітету Росії допитати очільника Чечні Рамзана Кадирова і ще кількох чільних чиновників республіки у справі про вбивство її батька. Адвокати Жанни Нємцової також подали скаргу на бездіяльність слідчих, які, на їхню думку, «усунулися від встановлення замовників і організаторів вбивства».

Окрім Кадирова, родичі Нємцова вимагали допитати у кримінальній справі депутата Держдуми Адама Делімханова, командира чеченського батальйону «Північ» Алібека Делімханова, начальника відділення поліції Шелковського району Ваху Геремеєва і сенатора від Чечні Сулеймана Геремеєва. Сам Кадиров заявляв, що «з задоволенням дасть свідчення». Проте слідчі відмовилися його допитувати.

Уже понад місяць триває збір підписів за проведення міжнародного розслідування вбивства Нємцова. Активісти розраховують зібрати кілька десятків тисяч підписів. На думку лідера партії «ПАРНАС» Михайла Касьянова, вбивство Бориса Нємцова спрямоване не тільки проти російської несистемної опозиції, а й проти самого президента Володимира Путіна, з метою продемонструвати, що глава держави та органи безпеки не є єдиною знаковою політичною силою в країні:

Михайло Касьянов

Михайло Касьянов

– Я вважаю, що є три фактори мотивів. Один із них – це тиск на опозицію. Інший – це особиста неприязнь і помста за критику стосовно Бориса. І третє, безумовно, це тиск на Путіна в тому сенсі, що в країні, окрім Путіна і ФСБ, є ще й інші сили, які є реальним чинником життя, які можуть дозволити собі робити це. Я, як і раніше, вважаю, що це зроблено не за вказівкою Путіна, це зроблено несподівано для нього, тому це вбивство, крім тиску і особистої розправи з Борисом, ще є плюсом тиску на Путіна, як демонстрація і тиск з метою визнання ще однієї сили, яка може так розпоряджатися життями лідерів, відомих людей, державних діячів, в цьому випадку одного з лідерів опозиції.

– Тобто для Вас ця версія про вбивць з Кавказу, з Чечні видається досить серйозною і переконливою?

– Видається такою. По-перше, вона єдина у слідчих. Все, що робить слідство, ми це все знаємо зі слів адвокатів, які захищають членів сім'ї Бориса, саме так це і є. Річ у тім, що слідство не рухається і не робляться спроби вирахувати і розслідувати, знайти організаторів і замовників, всі топчуться навколо виконавців. Приблизно так само це відбувалося і зі смертю Анни Політковської: ніхто не знає ні замовників, ні організаторів. Виконавці є виконавці. Тому, безумовно, проблеми з розслідуванням і віра в результати розслідування мінімальні, але я впевнений, що в майбутньому все одно ми доможемося правди і все це буде розслідувано.

Інший соратник Бориса Нємцова – Володимир Мілов – навпаки, покладає провину і відповідальність за вбивство політика особисто на Володимира Путіна:

– Я вважаю, що це не справа рук якихось окремих представників цього режиму, я вважаю, що таку команду могла віддати тільки одна людина – це пан Путін. Ба більше, жодних інших бенефіціарів, яким би вбивство Нємцова було вигідне, в нинішній системі особливо немає, він там надто нікому не заважав. Він заважав тільки Путіну, заважав політично. Тому що по демократах, по опозиції було завдано дуже великий і серйозний удар, Нємцов був важливим коннектором організаційним, технічним, фінансовим, який відігравав суперважливу роль у підготовці коаліції для участі в майбутніх федеральних виборах.

Володимир Мілов

Володимир Мілов

Тут треба пам'ятати і про те, що це не єдиний випадок: один з ключових гравців у цій коаліції Володимир Кара-Мурза, який був головним представником Ходорковського в Росії, до того моменту, як з ним сталося це отруєння, дуже активно брав участь у роботі коаліції. Що тут говорити? Він воліє не висловлюватися, але я у випадковість тут не вірю.

І ще один момент, що Нємцов відігравав дуже важливу роль на міжнародній арені, він мав доступ до західних лідерів, він пояснював їм, яку політику проводити. Нємцов був людиною грамотною фінансово-економічно, він був першим віце-прем'єром, він проводив важливі реформи, він знав, як влаштована наша фінансово-економічна система. Він дуже зрозуміло пояснював західним лідерам, як найболючіше вдарити по Путіну, щоб змусити його змінити свою хижацьку політику. І в цьому сенсі Путін був зацікавлений прибрати людину, яка так йому заважала.

Я вважаю, що всі ці люди, які фігурують, якісь генерали ФСБ, якийсь Кадиров – я знаю, як працює нинішня система субординації, – ніхто з цих людей не наважився б переступити межу, знаючи чудово, що така людина, як Борис Нємцов, – це особиста юрисдикція президента, президент ухвалює рішення щодо того, як діяти стосовно того чи іншого політика. Переступити цю межу ніхто не може в цій системі.

Розслідування, очевидно, вийшло на стадію, коли воно відмовляється шукати реальних замовників, коли знайшли якихось проміжних діячів на кшталт Геремеєва і Мухудінова, які нібито зникли. Хоча як вони могли сховатися і покинути країну – велике питання. І далі кінці у воду, все йде.

Знаючи, як ця система працює, я чудово можу собі уявити, як великий начальник попросив свого друга Рамзана Ахматовича (Кадирова): «Зроби мені, будь ласка, таке. А ми скажемо що-небудь, тобі нічого не буде». Я вважаю, що тут все білими нитками шито. Я не можу собі якоїсь іншої версії уявити, і сенсу у якійсь самодіяльності окремих елементів цієї системи я не бачу.

Політолог Кирило Рогов півроку тому написав: «Убивство Бориса Нємцова – одне з найгучніших вбивств в історії пострадянської Росії – в політичному сенсі є нічим іншим, як початком нового політичного циклу, початком великої передвиборчої кампанії. Мова насамперед – про думські вибори 2016-го, які в свою чергу, як завжди, є прологом виборів президентських. По-перше, Борис Нємцов мав намір брати участь у виборах 2016 року. Ба більше, на цих виборах йому належало відіграти важливу, в деякому сенсі навіть – ключову роль. Справа в тому, що в той час як інший лідер опозиції Олексій Навальний, засуджений за неправдивими звинуваченнями, на час виборів фактично позбавлений політичних прав, Борис Нємцов був регіональним депутатом, причому одним з найуспішніших регіональних депутатів від опозиції, і мав дуже непогані стартові позиції».

Кирило Рогов

Кирило Рогов

На думку Кирила Рогова, вбивство Бориса Нємцова стало наслідком тих змін, які відбулися в російських політичних елітах після захоплення Росією Криму:

– У 2016 році Нємцов, найімовірніше, став би депутатом Держдуми і став би спікером опозиційним – не спікером парламенту, а спікером опозиції, які мають імунітет. І в цьому сенсі я й кажу, що його вбивство сьогодні, безумовно, має до цього стосунок. 2016 рік – це наступний рік. І Нємцова вбили якраз напередодні того, як він почав обмірковувати і вибудовувати свою кампанію виборів до Думи.

– За півроку від убивства Нємцова країна дуже змінилася?

– Саме вбивство Нємцова було частиною цих змін. Ми перебуваємо в періоді таких змін, які були ініційовані політичним переворотом березня 2014-го. Рішення про «приєднання» Криму, рішення про зміну формулювання референдуму було певним внутрішнім переворотом. Наскільки мені відомо, в ухваленні цього рішення брали участь кілька людей – Путін, Патрушев, Бортников і Ушаков. Але це одна з версій, яка снує Москвою. Так от, це був переворот, такий тихий переворот, тому що велика частина еліт була не готова до такого повороту подій, не готова до такого різкого кроку. І вони були поставлені перед фактом. І цей переворот ініціював певний такий цілий період нестабільності в елітах і напругу в елітах, яке триває і, можливо, навіть буде наростати… У будь-якому разі, це така насильницька спроба зміни внутрішніх балансів сил та інтересів, яка матиме тяжкі наслідки і дорого коштуватиме усім.

Оригінал матеріалу – на сайті Російської служби Радіо Свобода

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG