Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 03:49

Життя в окупації: дорого і голодно


На ринку у Донецьку (фото за лютий 2015 року)

На ринку у Донецьку (фото за лютий 2015 року)

Про загрозу гуманітарної катастрофи на Донбасі говорять міжнародні спостерігачі. Місцеві жителі скаржаться радше на дорожнечу і неякісні російські товари

Євген Солонина, Ірина Лазуркевич

Київ – Гуманітарна ситуація в окупованих районах Донбасу погіршується, повідомляють і представники місії ОБСЄ, і посадовці, й експерти. Вони говорять не лише про руйнування осель через бойові дії, а й про дефіцит продовольства й зубожіння населення у порівнянні іншими районами України. Масового постачання продовольства на окуповані території в уряді не планують, оскільки в такому випадку, кажуть посадовці, «держава підтримуватиме і мирних жителів, і сепаратистів». Вихід вбачають у створенні логістичних центрів біля лінії фронту. Самі жителі окупованих територій говорять про велику кількість жебраків і про те, що продукти й побутові товари подорожчали більш ніж удвічі, більшість товарів – російського виробництва і досить низької якості.

Донеччанка Оксана переселилася до Києва тиждень тому. За її словами, проблема не лише в бойових діях та в обстрілах, а й у тому, що в окупованому Донецьку жити стало удвічі-тричі дорожче, ніж півтора року тому, а доходи місцевих жителів зменшилися.

Ціни, що тут, треба перемножувати на два

«Ті ціни, що тут, треба перемножувати на два: такі й будуть в Донецьку. Молочні продукти там ще дорожчі: півлітровий пакет молока – 20 гривень. Дуже дорогими є сир і овочі. Кавуни в Донецьку – десять гривень за кілограм, а тут – чотири і менше. Побутова хімія також дуже дорога: київські ціни потрібно множити на два-три. І української побутової хімії там дуже мало. Який взагалі там може бути соціально-економічний рівень життя, якщо промисловість стоїть, працюють лише деякі підприємства, а зарплати дуже малі – дві-три тисячі!» – розповіла Оксана Радіо Свобода, повертаючись із покупками з київського супермаркету до квартири, яку вона винаймає.

Радіо Свобода порівняло ціни й асортимент в кількох мережах київських супермаркетів із цінами в окупованих містах Донбасу. Зокрема, житель окупованої території, який попросив називати його Станіслав Васін, повідомив авторам, що соняшникова олія в Донецьку, Горлівці та інших містах підконтрольних російським військам та сепаратистам, коштує близько 38 гривень за літр, тоді як у Києві – близько 30. Курячі стегенця українського виробника в Донецьку – 60 гривень за кілограм, у Києві – приблизно 39. Гречка та рис у містах на непідконтрольній території коштують 30 гривень, у Києві – 20.

За словами Станіслава Васіна, не відрізняються по обидва боки лінії зіткнення хіба що ціни на хліб та яйця. Водночас у Донецьку вартість пачки чорного чаю (20 пакетиків) – втричі дорожча, ніж у Києві, 118 гривень. Приблизно вчетверо дорожчими є овочі, пральні порошки й миючі засоби. Доступні за ціною лише порошки місцевого виробництва, але вони низької якості, зізнається донеччанин.

Нужденних побільшало

За словами Станіслава Васіна, про дефіцит продовольства говорити не можна: на полицях магазинів є майже все. Однак в окупованих районах побільшало людей, які виживають за межею бідності, на вулицях Донецька та менших міст – чимало жебраків, причому і старих, і молоді, й дітей. Втім, в порівнянні з минулою зимою їх трохи поменшало, визнає Васін.

Схожу ситуацію змальовує Андрій, художник із окупованого Харцизька, який нині працює в Києві, але щотижня їздить додому.

Ситуація з продуктами погіршилася, їх завозять із Росії за вищими цінами, а зарплатню та пенсію в місті мало хто отримує

«Ситуація з продуктами погіршилася, їх завозять із Росії за вищими цінами, а зарплатню та пенсію в нашому місті мало хто отримує. Тому родини кількох моїх знайомих виживають лише за рахунок гуманітарної допомоги, яку звавозять переважно від Ріната Ахметова. Зараз кінець літа, але навіть овочі й фрукти переважно російські, і ціни захмарні. Найбільше подорожчали медикаменти, деяких взагалі не знайти», – розповідає він.

Станіслав Васін, зі свого боку, наводить приклад: упаковка флемоксину, яка в Києві коштує від 77 гривень, в Донецьку коштує не менше, ніж 240.

До зубожіння призвели підвищення цін та перехід на рублі – жителі Донецька

Донецький блогер Мирон Товстюк пояснює, що в магазинах окупованих міст можна розраховуватися і в рублях, і в гривнях, однак курс цих валют сепаратисти визначили як один до двох. Відтак ті, хто став отримувати зарплатню і пенсію в рублях, втрачають до третини коштів на різниці в курсі, а на це ще й накладаються вищі ціни, каже донеччанин. Люди намагаються перевести гроші з українських банківських карток в рублі, й знову ж втрачають частину суми, пояснює Товстюк.

Гуманітарна ситуація в зоні АТО погіршилася, це визнає й моніторингова місія ОБСЕ. Спострерігачі прогнозують, що забезпечення продовольством та всім необхідним можна поліпшити тільки після зменшення інтенсивностів бойових дій. Про дефіцит найнеобхіднішого говорять і посадовці. Втім, вони вбачають вихід у створенні біля лінії фронту так званих «логістичних центрів», де можна буде задешево придбати товари першої необхідності та медикаменти.

Такий крок дасть змогу жителям окупованих територій пережити важкі часи, заявив, відкриваючи перший логістичний центр на Донеччині, керівник Донецької обласної військово–цивільної адміністрації Павло Жебрівський.

Ми простягаємо руку своїм братам, громадянам України

«Ми відкриваємо гуманітарно-логістичний центр для того, щоб люди, які є заручниками російсько-терористичних військ, могли отримати продукти, ліки, необхіднгі товари та банківські послуги. Ми простягаємо руку своїм братам, громадянам України. І недово чекати того часу, коли Донеччина знову буде єдитною, в складі України», – пообіцяв Жебрівський.

Між тим, всі півтора року конфлікту до населених пунктів Донбасу по обидва боки фронту завозить допомогу «гуманітарний штаб» Ріната Ахметова. Раніше це були передовсім звичайні продуктові набори, нині ж «гуманітарний штаб» передає в зону АТО й набори дитячих продуктів, ідеться на сайті штабу.

Тим часом ватажки проросійських сепаратистів заявляли у серпні, що відкривають мережу «Перший респубілканський» супермаркет, і що це дає змогу створювати нові робочі місця та свідчить про достатню кількість товарів на підконтрольній їм території. Між тим, Андрій та Станіслав Васін розповідають, що нова мережа – це супермаркети «АТБ», які забрали у власника, і що ціни в них – вищі, ніж в інших магазинах.

Окупований Донбас не здатен себе прогодувати – Новак

Окуповані райони Донбасу не будуть здатні себе прогодувати, доки повернеться під український контроль, констатує голова Комітету економістів України Андрій Новак.

Український уряд має ресурси, щоб доправляти в зону АТО гуманітарні вантажі, однак для цього потрібна добра воля окупанта

«Тимчасово окуповані території в економічному плані не є самостійними. Без доонорської допомоги України вони не виживуть, – вважає Новак. – Окупована частина Донбасу не здатна на повноцінну економічну діяльність, бо російські компанії, які туди захочуть зайти, потраплять під санкції, а місцева економічна структура не є повноцінною. Український уряд має ресурси, щоб доправляти в зону АТО гуманітарні вантажі, однак для цього потрібна добра воля окупанта. Нині немає змоги передавати туди державну «гуманітарку».

За словами Новака, чим довше Росія продовжуватиме контролювати окуповані території, тим гіршою там буде соціальна, гуманітарна та економічна ситуація.

В окупованих районах Доненччини та Луганщини можна виростити основну продукцію для мешканців, які там залишилися, однак переробні потужності там зруйновані, те ж саме відбулося з тваринництвом, визнає заступник міністра аграрної політики Волродимир Лапа.

Більше проблем – з готовою продукцією: молочною та м’ясною. Вони залежні від завезень: або з території України, або з Росії

«В нас немає чіткої перевіреної інформації про стан сільського господарства на непідконтрольній території. Побіжна інформація, яка виходить з тих регіонів, свідчить про те, що обсяги виробництва знизилися. Частково це спричинено руйнуванням тваринницьких об’єктів в ході військових дій. Частково ті умови, в яких доводиться працювати на сільгосппідприємствах, унеможливлюють підтримання обсягів виробництва. Можна оцінити, що близько половини від аграрного потенціалу там втрачено. Але враховуючи те, що 1,4 мільйона громадян з непідконтрольних територій виїхали в інші регіони України (і близько мільйона – до Росії – ред.), то зменшення обсягів аграрного виробництва відбулося одночасно зі зменшенням потреб. Більше проблем – з готовою продукцією: молочною та м’ясною. Вони залежні від завезень: або з території України, або з Росії», – пояснює посадовець.

На думку Володимира Лапи, Україна не зацікавлена в тому, щоб пом’якшувати правила проїзду та провезення вантажів через лінію розмежування, оскільки це збільшить ризики проникнення диверсійних груп. В разі ж великих потоків державної гуманітарної допомоги на непідконтрольній території її почнуть розподіляти бойовики, і «Україна фактично спонсоруватиме сепаратистів».

Між тим, Україна частково продовжує завозити продовольство на непідконтрольні території, однак тут ідеться про торгівлю, і перевізник має сплачувати податки Україні, вважає заступник міністра. Саме цей момент, на його думку, обмежує легальний трафік через лінію фронту.

Український уряд робив спроби відправити гуманітарні колонни на окуповані території з 2014 року. Однак у більшості випадків їх не пропускали бойовики, відтак «гуманітарку» розподіляли у прифронтових селищах з українського боку. В окремих випадках державна гуманітарна допомога перетинала лінію розмежування, але невеликими партіями. Зі свого боку, проросійські бойовики постійно звинувачують українську владу в тому, що саме вона «влаштувала блокаду Донбасу». Півтора року тому лідери бойовиків, навпаки, закликали мешканців Донбасу до повстання під гаслами на зразок: «Досить годувати Україну!».

На цю ж тему:

31.08.2015
Ми лише чули про домогу, яку держава хоче довезти в окуповані райони – Ровінський

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG