Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 22:39

Промінь надії з’являється над роздертою війною Україною (світова преса)


(©Shutterstock)

(©Shutterstock)

«Угода про реструктуризацію українського боргу з приватними кредиторами є надзвичайно добрими новинами для Києва»

Україна цілком готова проводити реформи після досягнення угоди про реструкутризацію боргів Києва. Про це пише лондонський часопис ділових кіл Financial Times. На необхідності протидії потокові російської пропаганди і брехні на рівні Європейського Союзу наголошує суспільно-політичне загальноєвропейське видання EurActiv. Британський часопис консервативних кіл The Daily Telegraph звинувачує наївність «перезавантаження» американо-російських відносин президента Обами у тому, що внаслідок цього Росія може нині робити все, що їй заманеться.

Британський часопис ділових кіл Financial Times надрукував статтю «Промінь надії з’являється над роздертою війною Україною», в якій ідеться про те, що «угода про реструктуризацію боргів надає урядові можливість вести реформи».

Часопис зазначає, що позитивні новини були досить рідкісним явищем цього року в Україні. Проте угода про реструктуризацію боргу з приватними кредиторами є справді надзвичайно приємними новинами для Києва. Видання додає, що власники облігацій пристануть на 20% списання боргу України, що є серйозним досягненням, навіть попри те, що Київ спочатку хотів домогтися вдвічі більшого.

У такий спосіб, пише Financial Times, ця угода цілковито підпадає під умови МВФ, зменшуючи українські боргові виплати на 15,3 мільярдів доларів упродовж наступних 4 років як частину загального пакету в 40 мільярдів доларів. Зрозуміло, зазначає часопис, що є й ті, які не згодні з таким розвитком подій. Наприклад Росія, яка одразу ж дала зрозуміти, що не братиме участі у реструктуризації українського боргу. Ця угода також дає можливість Україні повернутися на ринки капіталів. Дефолт країни відвернутий, борг зменшений, кредитоспроможність посилена.

Financial Times зазначає, що Росія та її сателіти все ще можуть зменшити позитивні наслідки цієї угоди ескалацією бойових дій на сході України. Але виглядає так, що, Москва не дуже прагне розпочати новий широкомасштабний наступ, який призведе до посилення західних санкцій щодо російської економіки, яка й без того надзвичайно вражена зниженнням ціни на нафту. Видання додає, що попри те, що українська економіка й досі перебуває у критичному стані, все ж таки проглядаються перші несміливі ознаки стабіліазції. Національна валюта припинила своє падіння, а інфляція є поміркованою. Часопис робить висновок, що реструктуризація боргу – додатковий кисень для Києва, який варто вдихати на повні груди.

Насамкінець британське видання, з посиланням на МВФ, пише, що постреволюційний уряд України здійснив потужніший старт до реформ, аніж це вважалося. Проте більшість українців ще має відчути той незначний, але позитивний вплив реформ на їхнє життя. Україна перебуває лише на початку здійснення довготермінових зусиль, аби перетворити себе в сучасну, заможну, демократичну і повністю суверенну державу.

Загальноєвропейське суспільно-політичне видання EurActiv у статті «Невеличка робоча група ЄС протидіятиме російській пропаганді» повідомляє, що маленька група з 8 співробітників Європейської служби зовнішніх операцій (European External Action Service) при Європейській комісії будуть відповідати на масовану російську пропаганду, спрямовану як на внутрішню, так і на зовнішню аудиторію.

Далі видання наводить слова речниці Європейської комісії Катрін Рей, яка підтвердила, що ця робоча група розпочне роботу з 1 вересня. 8 осіб, які входитимуть до неї, не матимуть чітко визначеного бюджету, а робота деяких з них оплачуватиметься з бюджету тих країн, з яких вони походять.

EurActiv нагадує, що на зустрічі 19-20 березня лідери Євросоюзу дали верховному преждставнику ЄС із закордонних справ Федеріці Моґеріні три місяці для того, щоб розробити план дій, як захистити і підтримати свободу засобів масової інформації та європейських цінностей у Росії. Рада Європи також наголосила на потребі кинути виклик постійним кампаніям дезінформації з боку Росії і ухвалила рішення скласти план дій у цьому напрямку.

Видання, втім, додає, що зусилля Євросоюзу виглядають непропорційними у порівнянні з пропагандистською машиною Росії. За словами неназваних європосадовців, причиною цього є небажання ЄС втягуватися в конфронтацію з Росією. Попередні плани протидії російській пропаганді та дезінформації передбачали заснування Європейського каналу російського телебачення. Проте інституції ЄС дистанціювалися від цієї ініціативи, залишивши це питання для країн-членів ЄС, які, власне, мають бажання це робити.

EurActiv завершує, що нова структура розглядатиме російську пропаганду і потреби місцевих журналістів у країнах Східного партнерства: в Україні, в Молдові, Білорусі, у Вірменії, в Азербайджані та у Грузії. Видання зазначає, що у країнах Східного партнерства, які мають російськомовні видання, журналісти також матимуть підтримку щодо завоювання російськомовної аудиторії у своїх країнах.

Британський консервативний часопис The Daily Telegraph надрукував матеріал «Дипломатичне «перезавантаження» Барака Обами дозволило Путіну робити все, що йому заманеться».

«Союзники Америки помітили, що США більше не бажають захищати їх від хижої, загрозливої, імперіалістичної Росії», пише часопис і нагадує, що 5 вересня 2014 року російські агенти перетнули кордон Естонії і викрали співробітника служби безпеки тієї країни. Минулого тижня, після закритого судового процесу, Росія засудила естонця на 15 років ув’язнення.

The Daily Telegraph запитує: якою ж була реакція на це свавілля? Державний департамент оприлюднив заяву. Генеральний секретар НАТО оприлюднив текст у соціальних мережах. Європейський Союз заявив, що нині зарано обговорювати якісь можливі кроки у відповідь. Видання наголошує, що часові рамки цього жахливого порушення кордонів території НАТО сталося лише через два дні після того, як президент США Барак Обама відвідав Естонію у символічному жесті налаштованості Сполучених Штатів на безпеку балтійської держави. Все це свідчить про зневагу Володимира Путіна до американського президента, пише часопис. Путін знає, що Обама нічого не зробить. Отож навіщо про щось розмірковувати?

Далі британське видання наводить ще кілька прикладів реакції американського керівника на зухвалі кроки кремлівського президента. Путін вдирається до України, анексує Крим, порушує дві мінські угоди про припинення вогню і просто витирає з мапи певні частини україно-російського кордону. Яка ж реакція Обами? Вибіркові санкції, порожні погрози і подальша відмова від постачань оборонної зброї до України, аби це, бачте, не спровокувало Путіна.

The Daily Telegraph пише, що Володимир Путін потерпає від жалю за втраченою імперією Росії, і його жаль перетворюється на реваншизм, на активну політику відвоювання земель. А все це, на думку британського видання, вимагає зручного моменту. І ось цей зручний момент саме став реальністю впродовж тих 6 років, коли здійснювалось «перезавантаження» стосунків Обамою.

Часопис підсумовує, що від часу закінчення Другої світової війни, Росія чітко знала, що розширенню її володінь на захід ставала на заваді не Європа, яка жила у стані щасливого ситого відпочинку, а саме США, як гарант безпеки Заходу. Наївність Обами і його двозначність поставили всі ті гарантії під знак запитання.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG