Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 12:36

Чи чекати Україні третього Майдану?


Революція гідності, Київ, 9 лютого 2014 року

Революція гідності, Київ, 9 лютого 2014 року

Для того, щоб Майдан повторився, треба, щоб громадяни вийшли на мітинг, а влада зробила вигляд, що їх немає, і почала ставити на площі новорічну ялинку

(Рубрика «Точка зору»)

«Починається третій Майдан» – щоразу, коли в Києві відбувається щось трагічне, коли ми стаємо свідками зіткнення протестувальників з правоохоронцями, я чую цю фразу. Пов'язана ця фраза з наступним: ті, хто промовляє її, просто не розуміють, що таке Майдан.

Майдан – це не технології, це навіть не мітинг протесту. Майдан – це розгніваний народ. Ось саме так: не «розгнівані містяни з Болотної» в модних костюмах і з новими гаджетами, а розгніваний народ у чорних куртках і кепках. І ще дебільна влада, яка не вірить в те, що цей розгніваний народ виходить на вулицю сам по собі. Саме тому в Росії ніколи не буде Майдану, бо розгнівані містяни в ній (швидше, в Москві – не в Росії) були, є і ще будуть, а розгніваний народ спостерігається тільки в давній історії. І то він найчастіше мовчить прямо на сцені.

І саме тому українських майданів ми теж не скоро дочекаємося. Не тому, що розгніваного народу більше немає, а тому, що більше немає дебільної влади. Вся до Росії втекла. Точніше, майже вся.

Українці у 2004 році виходили не так на Майдан, а на мітинг за чесні вибори. Влада взяла і начхала на них, а вони залишилися на площі. І їх на цій площі ставало все більше і більше. Влада, замість того щоб розпочати діалог, почала розмірковувати про те, як їх розігнати і як легітимізувати фальсифікацію виборів. Далі ви знаєте – все завершилося достроковими виборами.

І в 2013 році українці виходили не так на Майдан. Вони виходили на мітинг за продовження політики євроінтеграції. Багато хто вже думав роз'їжджатися по регіонах і пропагувати «за Європу». Але тут влада взяла й побила їх. Тому що дебільна. І люди розгнівалися – а що б ви зробили на їхньому місці? Перечитали б Пушкіна і розплакалися? А потім Лермонтова, Блока, Бродського... О, у російської поезії такий злет вільного духу – це ж не українська культурна провінція! Коротше кажучи, поки ви декламували, вони вже зібралися. А влада стала думати, як їх розігнати. А їх все більше і більше. Все скінчилось тим, що Янукович утік і зараз теж, напевно, читає Бродського. Або Ходасевича. Я ж не знаю, хто більше йому подобається.

Для того, щоб Майдан повторився, необхідно, щоб громадяни вийшли на мітинг, а влада зробила вигляд, що їх немає, почала би ставити на площі новорічну ялинку і думати, як присутніх розігнати. Але нинішня київська влада пройшла два Майдани. І вона точно знає все про технології і про народ. Влада двічі з жахом дивилася на народ з трибун Майдану. Круглими очима. Я запам'ятав ці очі. Це Янукович міг думати, що весь народ прийшов на площу прямо з американського посольства. І Путін, напевно, думає так само, що під посольством США є тунелі, в яких ховаються десять мільйонів морських піхотинців, переодягнених розгніваними містянами.

Порошенко і Яценюк так думати не зможуть, навіть якщо захочуть. Звичайно, люди, які так думають, в українській політиці є. Але Володимир Володимирович Путін відібрав у цих людей електорат і посадив цей електорат під замок Криму, «ДНР» і «ЛНР». Тож їхні фантазії мало кому тепер цікаві.

Саме тому можуть бути мітинги, демонстрації, кризи, відставки. І навіть трагедії можуть бути – ми добре це розуміємо. Хіба це не трагедія, коли ті, хто виступає за суверенітет України, кидають гранату в хлопців, які захищають суверенітет України? Трагедія, горе і сором.

Але не Майдан.

Оригінал матеріалу на сайті Російської редакції Радіо Свобода

Віталій Портников – журналіст і політичний коментатор, оглядач Радіо Свобода

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не завжди відображають позицію редакції

  • 16x9 Image

    Віталій Портников

    Співпрацює з Радіо Свобода з 1991 року. Народився в 1967 році в Києві. Закінчив факультет журналістики МДУ. Працював парламентським кореспондентом «Молоді України», колумністом низки українських, російських, білоруських, польських, ізраїльських, латвійських газет та інтернет-видань. Також є засновником і ведучим телевізійної дискусійної програми «Політклуб», що виходить зараз в ефірі телеканалу «Еспресо». У російській редакції Радіо Свобода веде програму «Дороги до свободи», присвячену Україні після Майдану і пострадянському простору.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG