Доступність посилання

02 грудня 2016, Київ 20:42

Ми намагалися відійти від політики – організатори

Київ – У Києві добігає кінця мистецький марафон «Стус-live», присвячений 30-й річниці від смерті Василя Стуса. Упродовж дня на студії Довженка можна було послухати його вірші й подивитись документальні фільми про поета. Окрім того, учасники марафону обговорили кілька питань, пов'язаних зі спадщиною Стуса – зокрема ідею створення віртуального музею.

Дмитро Стус

Дмитро Стус

На вході до культурного центру DIYA, що на студії Довженка, продають збірки віршів Василя Стуса. Усередині їх можна почути – пісні на тексти поета виконує співак Сергій Мороз. Далі у програмі читання сучасних поетів, документальний показ, літературно-музичний проект «Стусове коло» і прем'єра-вистава «У цьому полі, синьому, як льон…» За багато років зібралося чимало інтерпретацій Стусових творів, на марафоні вирішили показати найкращі з них, пояснює організатор Дмитро Стус – син поета.

Я відчуваю, що я винен у тому, що відбувається, так само, як, певно, і кожен громадянин України, ми всі до цього причетні

«Сьогоднішній захід взагалі відійшов від політики. Те, що наробили політики, різні, ми відчуваємо щодня. І я відчуваю, що я винен у тому, що відбувається, так само, як, певно, і кожен громадянин України, ми всі до цього причетні», – пояснює він.

Він був пружиною, яку скручують, і вона дає рух іншим

У марафоні «Стус-live» взяли участь Маріанна Кіановська, Мирослав Лаюк, Оксана Цимбал, Марк Токар та інші. Гостем став також поет Борис Олійник. Про Василя Стуса він згадує: «Він був пружиною, яку скручують, і вона дає рух іншим. Це була безкомпромісна людина, і нам варто вчитися цьому».

В Україні з'явиться віртуальний музей Стуса?

Окрім мистецької програми на марафоні також провели кілька дискусій. Одна з них стосувалася створення музею Василя Стуса – щоправда, віртуального. Створити справжній можливості поки що немає, пояснює Дмитро Стус. Якщо йдеться про державну форму власності, то залучити кваліфікованих людей за дві-чотири тисячі гривень зарплати неможливо, каже він. Але нинішнє суспільство візуальне, а роль різноманітних ґаджетів зростає, тому віртуальний музей міг би стати альтернативою.

Нині майже усі тексти Стуса оцифровані і викладені на сайтах stus.kiev.ua та 1576, розповідає Дмитро Стус. Там само є аудіозаписи творів поета. Однак мета музею не лише популяризувати спадщину Стуса, але й створити платформу для об'єднання країни.

Людмила Рубаненко, співзасновниця творчого клубу «Вітальня на Дворянській» у Харкові, яка співпрацює з Дмитром Стусом, каже: різні частини України мають як загальноукраїнські, так і регіональні символи. Але, разом з тим, у тому самому Харкові Стуса сприймають як представника Східної України.

Вже від того, що він «наш», до його ідей та риторики прислухаються набагато уважніше

«І вже від того, що він «наш», до його ідей та риторики прислухаються набагато уважніше. Насправді ми нарахували дуже багато таких фігур в Україні. Що пов'язує, наприклад, Львів і Харків? Лесь Курбас. У нас шанують цю людину не менше, ніж у Львові, а, може, навіть більше», – вважає вона.

Коли саме може з'явитись віртуальний музей Василя Стуса, поки що, однак, невідомо. Автори цієї ідеї шукають підтримки, адже неможливо робити усе на волонтерських засадах, каже Дмитро Стус. Але його концепцію почнуть розробляти вже зараз – незабаром круглі столи, присвячені цій ініціативі, відбудуться в Одесі, Харкові, у Вінниці на базі Донецького університету та у Дніпропетровську.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG