Доступність посилання

08 грудня 2016, Київ 18:45

Дії Росії в Криму нагадують невдалий чеченський сценарій – Сотников


Нова хвиля репресій у Криму: чим допоможе Україна?

Хамза Караманоглу

Київ – Обшук у квартирі 69-річної матері активіста Станіслава Краснова в Сімферополі ознаменував собою черговий етап у переслідуванні нелояльних до російської влади кримчан. Спочатку – примусовий привід пенсіонерки на допит, а потім обшук в її квартирі за санкцією розшукуваного в Україні судді Андрія Долгополова. Такі дії правозахисники розцінюють як посилення тиску на колишнього командира батальйону «Крим», проукраїнського активіста Станіслава Краснова. Конституція Росії передбачає право громадян не свідчити проти близьких родичів. Але пенсіонерці присвоїли статус свідка у справі проти її сина.

Це вже друга справа «про розпалювання ненависті або ворожнечі за ознаками приналежності до соціальної групи, вчинене з використанням ЗМІ». У червні Слідчий комітет Росії порушив проти Краснова справу про екстремізм. За словами Станіслава Краснова, до його матері приходили, серед інших, співробітники Федеральної служби безпеки, а в минулому – офіцери СБУ, які катували його товариша Олександра Костенка.

Станіслав Краснов

Станіслав Краснов

Костенко вже відбуває термін за вироком російського суду за нанесення «тілесних ушкоджень» бійцеві «Беркуту» в Києві в 2014 році. Проти самого Краснова на початку літа порушили справу. Станіслав Краснов підтвердив, що у його матері поки немає адвоката, який би пояснив їй її права і міг би захищати її інтереси. Так що законність заборони на виїзд для пенсіонерки сумнівна, вважає син. А представники Слідчого комітету і ФСБ також не повідомили літній жінці про її право не свідчити у справі сина. Російський адвокат Дмитро Сотников, який захищає Олександра Костенка, висловив припущення, що від матері Краснова вимагали зобов'язання про явку.

«Швидше за все, йдеться про зобов'язання про явку. Її порушення не загрожує нічим, крім приводу. Пересування не обмежує, хоча я допускаю, що слідчий міг навмисне невірно пояснити його людині», – сказав Сотников «Крим.Реалії».

Хоча Краснов планує вивезти матір на материк, навряд чи це станеться в найближчому майбутньому. «Я не думаю, що заборона на виїзд має юридичне оформлення, але виїхати з Криму буде проблематично через те, що Палагіну (Віктор Палагін, начальник управління ФСБ в Криму – ред.) не потрібні юридичні підстави, щоб не випустити людину», – вважає адвокат. Практика ФСБ проста і безвідмовна: прикордонники виривають сторінку з паспорта громадянина, якого потрібно не випустити за кордон. А із зіпсованим паспортом виїжджати забороняє законодавство.

Раніше репресій зазнала сім'я товариша Краснова – Олександра Костенка. Його батько зник за нез'ясованих обставин. А проти брата була порушена справа – нібито під час судового засідання у справі Костенка він показав непристойний жест головуючому. Такі дії нагадують принцип колективної відповідальності, що практикується у Чечні. Там з відома влади невідомі спалювали будинки сімей повстанців, а самі сім'ї виганяли з республіки. Паралелі з Чечнею бачить і адвокат Дмитро Сотников.

«Я особисто бачу якийсь невдалий чеченський сценарій. Багато чого не врахували. У Чечні теж було спотворене кримінальне переслідування, але там була відсутня гласність, а ЗМІ нещадно виганяли», – зазначив Сотников.

Олександра Романцова

Олександра Романцова

Про необхідність максимального розголосу говорять і українські правозахисники. Координатор правозахисної організації «Центр громадянських свобод» Олександра Романцова в коментарі «Крим.Реалії» заявила: «Ми працюємо з МЗС для інформаційного супроводу таких справ (про переслідування за політичними мотивами українських громадян на території Росії – ред.)». Правозахисники зазначають, що МЗС не ділиться інформацією про всіх тридцять переслідуваних українців у Росії. Саме таку цифру називають в дипломатичному відомстві. Правозахисники знають про 12 кримчан і ще кількох громадян України, які були викрадені та утримуються в російських в'язницях.

На думку першого заступника голови комітету Верховної Ради з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Валерія Пацкана, одним із дієвих інструментів захисту українських громадян мають стати позови до Європейського суду з прав людини. Він не виключив і постанови Верховної Ради з вимогою до російської влади звільнити переслідуваних за політичними мотивами громадян України.

«Думаю, ми могли б ухвалити таке звернення», – сказав Пацкан «Крим.Реалії».

Тим часом, упевнений Станіслав Краснов, українська влада не робить навіть того, що могла б, з метою захисту й підтримки своїх громадян у Криму. Як приклад колишній командир батальйону «Крим» назвав дії прокуратури, що порушує кримінальні справи проти суддів, прокурорів, міліціонерів і співробітників СБУ, які зрадили присягу, через рік-півтора після анексії.

Такими діями українська прокуратура дає можливість зрадникам уникнути арешту майна на материку. А тим, хто змушений тікати з Криму, сьогодні просто ніде жити, каже активіст. Сам Краснов, за його словами, сьогодні не має постійного житла, тому переїзд матері у разі скасування заборони на виїзд, виглядає проблематично. Колишній командир батальйону збирається оскаржити в Європейському суді з прав людини не тільки переслідування з боку Російської Федерації, а й бездіяльність української влади.

Реальною допомогою українцям у Криму, яка не вимагає фінансових витрат держави, могла б стати лібералізація доступу правозахисників-іноземців з материка на півострів. Чинний порядок, ухвалений Кабінетом Міністрів України в травні, істотно ускладнив порядок в'їзду до Криму, зокрема і для іноземних громадян.

За словами координатора «Центру громадянських свобод» Олександри Романцової, представники громадських організацій ведуть консультації з Міністерством юстиції України. Мета – ввести в юридичний обіг поняття «правозахисник», а також низку інших категорій громадян з тим, щоб для них спростити порядок перетину адміністративного кордону з Кримом.

На думку Романцової, результат консультацій може з'явитися в нормативних документах вже у вересні.

Оригінал матеріалу – на сайті «Крим.Реалії»

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG