Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 19:31

На площі стає більше наметів, поліція поводиться стримано. Влада поки що не йде на поступки активістам

У столиці Молдови Кишиневі вже дві доби триває мирний протест. Вимоги до влади – перевибори, відставки, повернення зниклих грошей. Молдовські експерти схильні вважати, що силового розгону не буде. Також додають, що ймовірно кілька чиновників таки втратять крісла – протест є досить масштабним як для такої невеликої за розмірами країни.

Учасники молдовського протесту залишаються на Площі великих національних зборів і розходитись не планують. Поступово активісти налагоджують самоуправління. Доставка продуктів харчування поки не централізована – їжу в основному несуть самі протестувальники, проте вже є певні домовленості з торговими точками про допомогу. Питання збору та вивезення сміття також вирішили.

У робочий день, в понеділок, людей було менше, аніж в неділю. Тоді, на початку протесту, на центральну Площу великих національних зборів вийшли, за різними оцінками, 60-100 тисяч людей. Це число є показовим, адже населення цієї держави – близько 3,5 мільйони.

Вимоги протестувальників залишаються незмінними: розпуск та перевибори парламенту, відставка і вибори глави держави шляхом голосування, – зараз його обирає парламент. Також вимагають «перезавантаження» цілої низки державних органів цієї країни шляхом відставки керівників Генеральної прокуратури, Національного банку, Антикорупційної комісії, Вищої судової палати, Апеляційної палати, Митної служби, Ради захисту конкуренції. На їхні посади мають претендувати громадські лідери та представники суспільства, лунало на протесті.

Вимагають також повернути суму у розмірі близько одного мільярда євро – ці гроші минулої осені зникли з трьох провідних комерційних банків Молдови.

Прем’єр-міністр Молдови Валеріу Стрелец перед будівлею уряду 6 вересня заявив, що створив робочу групу з урядовців, аби обговорювати вимоги демонстрантів. Утім, поки заяв про поступки від влади не було. У серпні Стрелец уже обіцяв, що Молдова прискорить зусилля, щоб розшукати зниклий мільярд та повернути його на рахунки.

Хто організував протест та чому?

Організатором акції є громадянська платформа «Гідність і правда». Її у лютому цього року сформували молдовські політологи, екс-депутати, чиновники та журналісти. За словами активістів, «Гідність і правда» прагне контролювати, як влада бореться з корупцією та чи виконує Угоду про асоціацію з ЄС.

Про передумови та природу протесту Радіо Свобода розповів керівник Асоціації політологів Молдови Оазу Нантой. За його словами, людей на вулиці вивело розчарування міноритарною коаліцією парламенту Молдови, яка сформувалась після виборів.

«Наші проєвропейські політики обманули суспільство і не створили такої коаліції, на яку сподівались люди за підсумками виборів 30 листопада», – говорить експерт.

Окрім цього, посилив революційні настрої згаданий вище «грабунок сторіччя у банківському секторі», говорить Нантой. Зникнення близько мільярда євро з рахунків спричинило «падіння» місцевої грошової одиниці та підвищення тарифів, говорить експерт.

«​Десятки тисяч протестувальників вийшли в Молдові проти «мафіозної» влади»​

Таким чином, додає Нантой, суспільство вважає, що теперішня влада «узурпувала Молдову» та лише прикидається, що сповідує європейські принципи керівництва. «Гідність і правда», таким чином, очолила та акумулювала «вибухонебезпечний потенціал суспільства».

«Громадянська платформа почала низку акцій. Перша була 5 квітня, потім 3 травня, потім 7 червня, і остання – 6 вересня. Вимога – повернути країну суспільству, повернути накрадений мільярд. І останній мітинг вийшов із найбільшим розмахом. Тому що видно: якщо на перший мітинг прийшли дві-три тисячі, то на останній вже десятки тисяч», – каже Нантой.

За словами політолога, суспільство звинувачує Володимира Плахотнюка, віце-президента Демократичної партії Молдови, в узурпації Генеральної прокуратури, судової системи, Центру боротьби з корупцією. Його політична сила має в парламенті 19 мандатів. Нантой наголошує, що ці закиди – громадська думка, а не доведене судом зловживання владою.

Під час мітингу у Кишиневі

Під час мітингу у Кишиневі

Як протест розвиватиметься далі?

Оазу Нантой також говорить, що протестувальники, вимагаючи перезавантаження влади, схильні висувати радикальні та категоричні вимоги, щодо яких може бути складно домовитись із політикумом. Утім, непоміченим цей протест вже не залишиться, зазначає політолог.

«Влада вже не може зробити вигляд, що нічого не відбувається. Тож питання у тому, до якої міри і чи підуть на поступки ті, кого ідентифікують як узурпаторів влади. І чи будуть конкретні кроки в цьому напрямку», – каже молдовський експерт.

Нантой дуже обережно висловлює прогнози щодо сценаріїв розвитку протесту. Утім, додає, що зважаючи на те, якими саме державними відомствами та чиновниками незадоволене суспільство, – можуть «полетіти голови» генерального прокурора та очільника Національного банку Молдови.

Політолог також вказує на те, що від початку протесту у Кишиневі учасників можна поділити на два крила. Перше – однодумці «Гідності і правди», які залишаються на площі, щодо них місцева поліція поводить себе стримано. Експерт вважає, що правоохоронці не застосовуватимуть силу і надалі.

Правоохоронці неподалік багатотисячного мітингу в Кишиневі

Правоохоронці неподалік багатотисячного мітингу в Кишиневі

«Це (застосування сили – ред.) було би повною дурістю і лише здетонувало би значно сильніший вибух (у суспільстві – ред.)», – говорить він.

А друге крило – радикали, які намагались брати штурмом Генеральну прокуратуру Молдови 6 вересня. Останніх вивів на вулицю екс-депутат від Комуністичної партії Молдови Григорій Петренко. Цей радикальний міні-протест поліція зупинила – політика та двох його соратників затримали на 72 години.

Сам Петренко, пояснює Нантой, активно співпрацює з екстремістською організацією Antifa. На думку політолога, де-факто, вона є російською фашистською організацією. Українцям Antifa відома своєю підтримкою збройних угруповань «ДНР» та «ЛНР» на Донбасі.

Це Майдан чи «антимайдан»?

Мирні учасники протесту підтверджують: загрози від правоохоронців не відчувають. Про це, зокрема, в розмові з Радіо Свобода заявив один із учасників. На своїй сторінці у Твіттер він називає себе «Румунська сотня» та активно інформує про події в Кишиневі. За його словами, можна навіть говорити про співпрацю поліції з активістами для збереження порядку.

«Якихось зіткнень чи навіть натяку на протистояння між протестувальниками та поліцією немає. Значною мірою правоохоронці симпатизують активістам, але і виконують свої конституційні обов’язки», – зауважує він.

За його словами, люди налаштовані по-бойовому і готові стояти до перемоги: «Жодних поступок мафії, більшість не вірить, що влада піде по-хорошому. Настрій бойовий, проте зіткнень не хочуть. Кількість протестувальників знизилась ближче до ночі, але зранку почала збільшуватись. Вночі залишались чоловіки, молодь».

«Румунська сотня» також наголошує, що протест не має наміру змінити проєвропейську владу на політикум іншого спрямування. Натомість наголошує, що це «внутрішній ремонт» держави, яку очолили «псевдоєвропейці», які насправді, «не виконують обіцянок, а розкрадають країну».

«Протест є виключно проєвропейським і висуває вимоги до влади: реальні єврореформи, а не їхня імітація», – каже він.

За словами чоловіка, в перший день протесту, коли прем’єр зустрівся з протестувальниками, – сторони ні про що конструктивне не домовились. За даними «Румунської сотні», ще одна зустріч була запланована 7 вересня, утім, офіційні джерела Молдови цього не анонсували.

Знімальну групу російського телеканалу LifeNews, яка намагалась потрапити до Кишинева, затримали на молдовському кордоні і відмовилися впустити до країни.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG