Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 21:02

Путін заплатив високу ціну за війну на Донбасі (світова преса)


«Його економіка захиталась, його репутація підмочена, а Росія постала перед поверненням до внутрішньої нестабільності та неспокою, які поширюються»

Газета The Washington Post вмістила статтю про те, чого домігся російський президент Володимир Путін своєю війною в Україні і чому Захід не допоміг Києву на повну силу, вважаючи, що все ж у стратегічній перспективі проєвропейський Київ та Москва мають виробити принципи сусідського співіснування поруч. «Бі-Бі-Сі» пише, що французький президент Франсуа Олланд задоволений тим, що останнім часом обидві сторони конфлікту на сході України дотримуються припинення вогню. А брюссельське видання EUObserver активно коментує тристоронні переговори в Брюсселі між Україною, ЄС та Росією щодо Угоди про вільну торгівлю між Києвом та ЄС, і твердість України в тому, що угода точно таки запрацює з Нового року – причому без жодних змін тексту.

Газета The Washington Post вмістила статтю американського експерта Марвіна Калба під назвою: «Путін виграв свою війну в Україні», в якій говориться, що Україна потроху сходить з перших шпальт світової преси.

«Вісімнадцять місяців тому коли російський президент Володимир Путін захопив Крим і потім спровокував проросійський заколот на Донбасі, Україна була серед гарячих новин. Путіна всі засуджували і Росію вдарили дошкульними економічними санкціями. Відносини Сходу й Заходу дуже погіршились, а дипломати задумувались: чи не є вони свідками початку ще однієї Холодної війни», – пише автор.

Нині Україна, як місце європейської кризи, втратила свою нагальність. Однією з причин, йдеться в статті, є шквал інших світових новин – від глобальних економічних негараздів, до потоків арабських та африканських мігрантів до Європи чи американська виборча кампанія.

«Але є й ще одна так само важлива причина. Путін, як виглядає, виграв свою маленьку війну в Україні, а його критики на Заході спостерігають за цим збоку і їх розпинає безсила лють», – пише автор.

Десь рік тому Путін мав ухвалити одне з ключових рішень свого президенства: чи шукати компромісу з президентом Порошенком, чи відверто кинути свої танки і війська у вир війни. Несподівано для багатьох на той момент українська армія та добровольчі батальйони були за крок до перемоги над пропутінськими заколотниками. Путін, поставши перед можливістю поразки, наказав своїм військам перейти кордон і зупинити український наступ. «Він ясно хотів довести Порошенкові та його західним партнерам, що у війні Росії та України Росія буде переможцем», – пише The Washington Post.

За кілька тижнів Путін та Порошенко досягли угоди щодо припинення вогню, яке не було дотримане. Потім канцлер Меркель поквапливо домовилась про інше перемир’я, але вона знала – як знав також і президент Обама – що доля перемир’я значною мірою залежить від того, чи готові Порошенко та його союзники в якійсь мірі визнати (надати якусь легітимність) заколотникам Донецька та Луганська, пообіцявши їм автономний статус в Україні.

«Це було і залишається таким, що важко проковтнути Порошенку, бо він наштовхнувся на насильницький спротив з боку правих радикалів і очолює крихку країну, яка постала перед серйозними економічними та політичними негараздами», – зазначає автор.

«Ба більше, Порошенко, ймовірно, знає, що ані Німеччина, ані США не будуть воювати за Україну. Так, вони тепло його підтримають, надавши скромну фінансову та військову допомогу, звичайно, – але не більше того», – йдеться в статті.

В цьому середовищі «обережності та відступу» Путін – повільно, але впевнено – заморозив конфлікт так, як він це зробив у 2008 році в Грузії. «Набагато більше порівняно із західними лідерами, Путін нині може впливати і – коли потрібно – контролювати економічний, політичний та зовнішньополітичний розвиток України», – йдеться в статті.

«Але за цю «перемогу» Путін мав заплатити високу ціну. Його економіка захиталась, його репутація підмочена, а Росія постала перед поверненням до внутрішньої нестабільності та неспокою, які поширюються», – зазначає автор.

«Я часом маю неймовірну мрію – що якось чарівним способом ми можемо перенести Україну до Західної Європи, де вона буде процвітати як західна демократія з динамічною економікою. Вона заслуговує на таке майбутнє. Але це нереально. Україна завжди матиме спільний кордон із Росією так само, як вона поділяє з Росією спільність культур, мов, релігії», – пише автор.

«Україні живеться некомфортно в російському «близькому зарубіжжі», у задньому дворику, в «сфері впливу». Чи подобається нам чи ні, але Росія є ключовою державою у Східній Європі і ніяке реалістичне вирішення нинішньої кризи не можливе допоки Росія та Україна не випрацюють прийнятний кодекс поведінки між собою», – зазначає Марвін Калб в газеті The Washington Post.

Британська «Бі-Бі-Сі» пише, що Франція хоче покласти край санкціям проти Росії через конфлікт в Україні.

«Бі-Бі-Сі» зазначає, що французький президент Франсуа Олланд сказав, що враховуючи те, що перемир’я дотримується в Україні останнім часом, він би сподівався на те, що наспіє час покласти край санкціям проти Росії.

Олланд запропонував провести зустріч лідерів Франції, Німеччини, Росії та України в Парижі пізніше цього місяця для обговорення ситуації в Україні.

«Він сказав, що останніми тижнями спостерігався прогрес щодо реалізації лютневої мирної угоди, яка порушувалась», – пише сайт «Бі-Бі-Сі».

Але Олланд сказав також, що ще мають бути втілені кілька інших положень мирних домовленостей. Серед них – проведення місцевих виборів та децентралізація, які дадуть більше повноважень двом територіям, які перебувають під контролем сепаратистів.

«Процес просунувся уперед. Маємо прогрес в останні кілька тижнів. Припинення вогню поважається майже повністю», – сказав президент Олланд.

Якщо місцеві вибори відбудуться і реформа з децентралізації буде успішною, «тоді я звернуся щоб зняти санкції», – сказав Олланд, маючи на увазі обмежувальні заходи ЄС та США проти Росії через її підтримку заколотників в Україні.

«Україна відмовляється йти на поступки Росії у питанні вільної торгівлі з Євросоюзом». Під таким заголовком вміщує статтю брюссельське видання EUObserver.

Незважаючи на російську погрозу запровадити санкції, Україна заявила, що не буде відкладати або змінювати положення її угоди про зону вільної торгівлі з ЄС.

Видання посилається на главу української дипломатії Павла Клімкіна, який заявив цього тижня у Брюсселі: «Перше січня є остаточною датою (введення в дію) угоди. Це остаточне рішення, ухвалене спільно Україною та Європейською комісією».

«Немає жодних шансів для російської чи будь якої іншої сторони якось вплинути… Немає жодних можливостей вносити зміни в угоду», – додав Клімкін.

Український міністр промовляв після переговорів у Брюсселі з комісаром ЄС з питань торгівлі Сесілією Мальстрьом та міністром економіки Росії Олексієм Улюкаєвим.

Тристоронні переговори мали на меті дати відповідь на російські заяви, що угода створить митні проблеми, фіто-санітарні проблеми і що вона сприятиме потраплянню дешевих товарів із ЄС через Україну до Росії, зауважує видання.

Але Клімкін, як і багато європейських дипломатів, переконаний, що Росія намагається скористатися переговорами для торпедування угоди. Він сказав, що «немає доказів», що заявлені Росією побоювання мають якісь підстави під собою.

Клімкін, пише видання, також спокійно відреагував на погрози з боку Росії запровадити торговельне ембарґо проти України з 1 січня, коли має вступити в силу угода Києва та ЄС про глибоку та всеосяжну зону вільної торгівлі.

Ця угода є важливою для України, як зі стратегічної точки зору, так і з торговельної, зауважує видання. Вона дасть можливість заякорити українську економіку в єдиний ринок і розчистить шлях до глибшої інтеграції України з ЄС, пише EUObserver.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG