Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 23:05

Українські вчені зможуть ініціювати власні проекти в Європі – експерт


(Ілюстраційне фото)

(Ілюстраційне фото)

Держава повинна терміново змінити правила, саме валютні правила для учасників цього процесу – Шульга

Участь українських вчених у програмі «Горизонт-2020» дає їм можливість вести власні розробки і залучати до них колег з європейських країн, проте не знімає з порядку денного питання фінансування української науки, адже грошей на лабораторії, структурні фонди ця програма не передбачає. А крім того, українським ученим, щоб уповні скористатися цими коштами, потрібно буде вирішити суто українські фінансові проблеми з державою, говорить вчений-біолог, голова постійної комісії Київської міської ради з питань освіти, науки та інноваційної політики й експерт Реанімаційного пакету реформ Наталія Шульга.

Наталія Шульга

Наталія Шульга

​– Асоціація України в цій програмі є новим кроком до асоціації України як країни з Європейським союзом, але в специфічній галузі співробітництва – в науці, технологіях, інноваціях і так далі. Тобто, у високоінтелектуальній сфері.

Тепер українські інституції можуть бути ініціаторами, координаторами і головними виконавцями європейських проектів

Раніше, коли були рамкові програми кооперації з ЄС, Україна могла бути тільки членом консорціуму, або окремим виконавцем певних ділянок таких програм. Тепер, після підписання угоди, яка, між іншим, дуже швидко була визнана Європейською комісією, і вже нота надійшла в Україну пару тижнів тому, українські вчені, українська держава, українські інституції можуть бути ініціаторами, координаторами і головними виконавцями європейських проектів.

Це є новизна, якої раніше ніколи не було. І це відкриває, звичайно, для передових дослідників і інституцій в Україні можливість бути корисними, потрібними і визнаними на рівні цілої Європи. Це абсолютно нова річ. У програмі «Горизонт-2020» є і величезні кошти.

Вони розраховані на підтримку малого і середнього бізнесу інноваційного характеру. Це і кооперація в забезпеченні ресурсами і потужностями в дата-центрі і обробці інформації величезних масштабів. Зі змін клімату, наприклад, або дослідження копалин, тощо. Це повинні бути величезні проекти. І тут українські вчені мають шанс, і українські виробництва і «стартапи» мають шанс бути повноцінними учасниками процесів на європейському рівні.

– Наскільки їм потрібна допомога держави в цьому питанні? Чи вони можуть напряму співпрацювати з європейськими інституціями і європейськими партнерами?

– Звичайно, що допомога держави тут на першому місці стоїть. Чому? Тут елементарна річ: коли укладаються такі угоди, і це є угоди в євро, тобто в валюті Європейського Союзу, індивідуальні дослідники, маленькі колективи, навіть цілі інститути, університети до сих пір не мають вільного доступу до цієї валюти. Вона іде на рахунки казначейства і перетворюється на державні кошти, доступ до яких вкрай обмежений.

Держава повинна терміново змінити правила, саме валютні правила для учасників цього процесу

Тому тут держава повинна терміново змінити правила, саме валютні правила для учасників цього процесу. Тому що я не знаю, чи відомо слухачам, але на сьогоднішній день існує розпорядження Національного банку для того, щоби конвертувати валюту, як тільки вона з’являється десь на рахунках. Дві третини цієї валюти конвертується. Але це не підходить для такої співпраці.

Якщо Україна виступає координатором проекту, вона і є розпорядником валютних коштів. І їх не можна туди-сюди конвертувати, вони повинні бути в євро

Якщо Україна виступає координатором проекту, вона і є розпорядником валютних коштів. І їх не можна туди-сюди конвертувати, вони повинні бути в євро. Ця проблема до цих пір не вирішена, скажімо так, кардинально. Тобто є окремі випадки, окремі листи потрібно писати – це бюрократично обтяжена процедура. Це перша річ.

Друга річ, яка не погоджена, – це, наприклад, відрядження, стажування. Чи за людиною залишається робоче місце? Чи вона може повернутися і продовжувати роботу після стажування, і так далі. Особливо це стосується молодих вчених, які менш за все захищені у нас в країні.

– Фінансування, взагалі, – одна із найбільших проблем української науки, на яку виділялося надзвичайно мало грошей, і ця програма обіцяє дати доступ українським вченим до більших грошей. Але це йдеться про їхній особистий доступ, чи і доступ їхніх лабораторій, скажімо? Чи вони зможуть купити собі ті прилади, які їм потрібні для дослідження?

Структурних фондів в цій програмі не передбачено. Це виключно дослідництво і обмін

– Структурних фондів в цій програмі не передбачено. Це виключно дослідництво і обмін. Тому це повинен бути наступний крок. В деяких програмах, можливо, будуть кошти передбачені на закупівлю і оновлення обладнання, але в кожному випадку це специфічно розглядається.

Немає якогось такого універсального підходу. Є типи проектів і типи співробітництва – від індивідуального рівня до інституційного і навіть до створення дослідницької мережі, яка може бути інтегрована в дослідницьку мережу Європи. І це якраз і є основне досягнення.

Наприклад, всім відома CERN (міжнародна лабораторія ядерних досліджень, що здійснює експертименти на Великому адронному колайдері), – це проект, у якому беруть участь всі країни світу, які хоч трошечки мають «до діла» з теоретичною фізикою, ядерною фізикою. Участь і доступ України до ресурсів CERN – це одна з тих речей, яка повинна бути передбачена в цій кооперації, так само і створення мережі подібної біотехнології, в атомних ресурсах і так далі. Це може бути від індивідуального контакту до мережі.

– Україна була частиною впродовж довгих десятиліть наукового середовища Радянського Союзу, тепер контакти з Росією були перервані. Наскільки відкриття контактів з європейськими вченими може компенсувати те, що було втрачене з російського боку?

Єдине, що українським вченим треба подолати, – це мовний бар’єр

– З моєї точки зору – воно навіть не компенсує, воно набагато краще. Єдине, що українським вченим треба подолати, – це мовний бар’єр, безумовно, володіння англійською мовою, причому, володіння на рівні здатності писати проекти, брати участь у конференціях, організовувати проекти. Не можна без володіння європейськими мовами. Але англійська мова – це навіть не обговорюється. Тому цей бар’єр треба подолати і рухатися вперед. В Європі більше можливостей, ніж в Росії, це очевидно.

  • 16x9 Image

    Марія Щур

    В ефірі Радіо Свобода, як Марія Щур, із 1995 року. Кореспондент, ведуча, автор програми «Європа на зв’язку». Випускниця КДУ за фахом іноземна філологія та Центрально-Європейського університету в Празі, економіст. Стажувалася в Reuters і Financial Times у Лондоні, Франкфурті та Брюсселі. Вела тренінги для регіональних журналістів.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG