Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 00:23

Йорданці обурені повільністю міліції Харкова щодо жорстокої бійки з побиттям студентів


Кількість іноземців, які хочуть вчитися в Харкові зменшилась на понад третину через низку міжнаціональних сутичок

Харків – Йорданія стурбовані тим, що харківська міліція повільно розслідує масову бійню в студмістечку, що трапилася на початку червня. Тоді найтяжче було травмовано громадян Йорданії. В харківських університетах не приховують, що після тої різанини батьки іноземних студентів перелякалися не на жарт. Багато хто з них відмовився відправляти своїх дітей до слобожанських вишів. Останні три місяці в Харкові позначилися низкою конфліктів між міліцією та іноземними студентами і жодної розкритої справи.

Коли підходиш до Харківського національного університету імені Каразіна, чи Національного медичного вишу, подекуди складається враження, що потрапив в азійські, а можливо й арабські країни: тут біля ґанку сидять, стоять з цигарками, кавою студенти з Туркменистану, Китаю, Йорданії, Сирії та спекотних африканських країн. Ці університети є лідерами з набору на навчання іноземних громадян.

Проте, цьогоріч вступна кампанія є провальною, бо іноземні абітурієнти бояться їхати до Харкова, кажуть поза мікрофоном в міжнародних центрах учбових закладів. У звіті спеціальної моніторингової місії (СММ) ОБСЄ повідомляється, що студентів далеких країн відлякує війна на сході України та кривавий напад радикалів на іноземних студентів у червні. У Харківському обласному управлінні освіти та науки не поспішають оприлюднювати офіційні дані щодо вступу іноземних громадян до університетів, мовляв, вступна кампанія для них триватиме аж до 1 грудня.

Утім, керівник приватного підприємства «Зайнун», що спеціалізується на залученні молоді з арабських країн на навчання до Харкова, доктор Ісам Шахин говорить, що тенденція на зменшення приїжджих з-закордону студентів уже очевидна зараз: «Кількість зменшилася десь на 35-40 відсотків. Це ми спостерігаємо за взятими офіційними запрошеннями».

За три останніх місяці інформаційні стрічки міжнародних агенцій неодноразово червоніли повідомленнями з Харкова про конфлікти за участю іноземних студентів.

Четвертого вересня сталася бійка між афроамериканцями та українським таксистом – сварку вгамовували нацгвардійці. Також нещодавно в інтернеті оприлюднили відео, де міліціонери грубо поводилися з двома чорношкірими студентами. Люди в формі їх ображали лайливими словами, залякували, одного з хлопців вдарили в обличчя і намагалися затягнути до міліцейського «бусика».

Міліціонер: «Ти у мене зараз сцяти будеш! Зрозумів, чи ні?»

Чорношкірий студент: «Він мене б’є тому, що я чорний».

Як видно з відео, чорношкірих чоловіків від міліції врятував українець, що знаходився поруч. Цей дискримінаційний інцидент трапився наприкінці липня.

А початок червня позначився кровавою різаниною в студентському містечку. Пізно ввечері 11 червня біля гуртожитків по вулиці Отакара Яроша, де мешкає чимало іноземних студентів, група нападників із майже 40 осіб пробігла по вулиці, б’ючи та ріжучи всіх на своєму шляху, розбиваючи автівки та руйнуючи все, що потрапляло під руку, під їхні ножі потрапили навіть кішки і собаки. Під час жорстокої бійки постраждали п’ятеро українців та чотири іноземні студенти – громадяни Йорданії.

Тоді шпиталізацією до королівства Йорданії двох хлопців із проникаючими черепно-мозковими травмами опікувався доктор Шакер Таравнех. За ними король Йорданії надіслав спеціальний літак із реанімаційним обладнанням на борту. За словами доктора Таравнеха, нещодавно в одного з йорданських студентів поновилися здібність говорити, але цього тижня або наступного – хлопця знову оперуватимуть.

«Ще буде одна операція. Ще троє в нормальному стані, але одному з них, що лікувався в Харкові доведеться, здається через кілька місяців, ставити титанову пластинку на черепі. У них тепер постійний головний біль і це у них надовго», – розповів Радіо Свобода доктор Таравнех.

Йорданець Таравнех сьогодні керівник приватного стоматологічного центру, а 30 років тому приїхав навчатися до медуніверситету. Шакер любить Харків і вважає це місто гостинним, толерантним до гостей з інших держав. При цьому він каже, ніколи не думав, що йому доведеться боротися за проведення чесного розслідування міліцією масової бійки, де найбільше потерпіла іноземна молодь.

«Такого жодного разу не було раніше. Впродовж трьох місяців трапилося кілька випадків і такі жорстокі… Я начальнику міліції показував відео щодо африканців, і цей автобус, що приїхав вгамовувати сварку, з людьми вдягнутими в незрозумілий одяг, не було зрозуміло чи то міліція чи не міліція. Це вже згодом з’ясувалося, що туди прибули нацгвардійці. Чесно кажучи, це дуже дивно. А те, що сталося з нашими земляками – це ситуація безглузда», – обурюється Шакер Таравнех.

В йорданському земляцтві не розуміють, як правоохоронці ще й досі не змогли встановити, а тим паче затримати винуватців трагедії.

Бомбили всіх і зникли. Це абсурд. Ви собі навіть і не уявляєте, скільки навколо камер спостереження

«37 чоловік вийшли з метро, пройшли перевулком Отакара Яроша, бомбили всіх, пішли далі до Клочківської і зникли. Це абсурд. Ви собі навіть і не уявляєте, скільки навколо камер спостереження. Навколо нічного клубу «Місто», здається, жоден птах не пролетить без зйомки», – каже доктор Таравнех.

Камери не бачать в темноті?

За три місяці слідству Харківського міського управління МВС вдалося оголосити підозру тільки одній людині..

«Йому обраний запобіжний захід – домашній арешт. Щодо решти, то робота ведеться. В подібних ситуаціях з великою кількістю людей дуже складно встановити, розподілити, хто конкретно наносив удари, що кожен з них конкретно робив. Без цього не можливо оголосити конкретне обвинувачення», – пояснює Радіо Свобода начальник правоохоронного відомства Харкова Андрій Крищенко.

Що ж до відеокамер, які б могли прояснити ситуацію, то начальник міського управління МВС Крищенко зауважив, що оскільки бійня трапилася пізнього вечора, коли було темно, то записи містять не чітке зображення людей.

«На жаль якість камер, відзнятого відео, не дозволяє розгледіти індивідуальні обличчя», – розповів Андрій Крищенко.

Міліцейський начальник певен, що жорстока бійня сталася через побутовий конфлікт. За його словами, напередодні різанини між собою посварилися українська та іноземна молодь.

Правозахисник Юрій Чумак, який відстежує випадки ксенофобії та злочинів на ґрунті ненависті у Харкові, переконаний, міліція мала всі можливості запобігти масовій бійні.

Те, що міліція не бачить жодних ознак злочинів на ґрунті ненависті, етнічному ґрунті у тих масових побоїщах – це справжній абсурд

«Я збирав інформацію з різних джерел, і серед іноземців, і в соціальних мережах, – все вказує на те, що незадовго до того була бійка, в якій іноземні громадяни, скажімо так, перемогли в сутичці наших громадян. По-перше, міліція знала про ту бійку і заплющила очі. Не було звернення і добре. Так, міліція прибула на місце пригоди після того як усе відбулося. Я думаю, коли натовп із 30 чоловік виходив із метро, міліціонери, що там знаходились, просто відійшли у бік для того, щоб їм не дісталося. І те, що міліція не бачить жодних ознак злочинів на ґрунті ненависті, етнічному ґрунті у тих масових побоїщах, яке сталося на Отакара Яроша – це справжній абсурд», – вважає Юрій Чумак.

Правозахисники твердять, що українська міліція та прокуратура уникають порушення кримінальних справ за статтями, що передбачають відповідальність за злочини на ґрунті міжрелігійної, національної ненависті. Як правило конфлікти з людьми інших держав правоохоронці зводять до побутових мотивів.

Гроші за спокій

А тим часом студенти, які таки приїхали на навчання до харківських університетів, розповідають, що після червневої різанини намагаються не засиджуватися до вечора в кав’ярнях чи на вулицях, бояться як агресивних чоловіків на підпитку, так і міліціонерів, які – до того ж – невпинно покращують свій заробіток за рахунок іноземних студентів.

«Так-так, якщо ввечері йдеш, то, я думаю, десь 20 відсотків проблем через людей на підпитку, вони випивають вечорами. Вони кричать: йди сюди, ти – іноземець і починають лаятися. Міліція хоче з нас грошей. Вони чіпляються до мене з запитаннями, чого це ти гуляєш ввечері! Я йому відповів, що гуляю з подругою, дівчиною – це нормально. Він почав мені говорити, щоб я йшов до нього в офіс. Він сказав: «Давай, я хочу грошей», – розповіли студенти-йорданці першого курсу медичного факультету Національного університету імені Каразіна.

Начальник міського управління МВС Андрій Крищенко, коментуючи подібні історії з вимаганням міліцією грошей в іноземних студентів, каже, що для нього важливий юридично зафіксований факт злочину, а не емоційні скарги, А таких заяв від молоді з інших держав до правоохоронних органів не надходило, зауважив Крищенко. Самі студенти сказали Радіо Свобода, що намагаються уникати зустрічей з людьми у пагонах, бо у них завжди знайдеться причина для покарання.

У Харкові навчається понад 17 тисяч хлопців та дівчат із майже 60 країн. Тому кожна не розкрита справа пов’язана з конфліктами за участю іноземних громадян, тільки шкодитиме престижу Харкова як інтернаціонального студентського центру, а також економіці, бо левову частину університетських бюджетів складають якраз прибутки від навчання іноземних студентів, переконаний доктор Шакер Таравнех. Він радить ректоратам посилити охорону університетів та гуртожитків, де живуть іноземні студенти. Серед пропозицій – за кошти іноземців винайняти приватну охорону та встановити у гуртожитках при вході турнікети з пластиковими картками.

Аби повернути довіру і продемонструвати, що в Харкові іноземцям навчатися безпечно, ректорат національного медичного університету встановив усюди камери спостереження. Незабаром планується вести відеотрансляції з камер спостереження он-лайн, щоб батьки іноземних студентів могли оцінювати обстановку у виші, повідомив проректор університету Валерій Мясоєдов. А прохідні університету будуть обладнані тривожними кнопками та металошукачами.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG