Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 22:12

Україна і Росія. Як правильно скласти «сирійський пазл» Путіна?


Політична карикатура Олексія Кустовського

Політична карикатура Олексія Кустовського

Володимир Путін, найімовірніше, не буде говорити в ООН про Україну і вже точно не буде про Крим

(Рубрика «Точка зору»)

Дивна радість зазвучала в соціальних мережах: мовляв, Путін активно поліз до Сирії, а значить, йому буде не до України. Спочатку подумав, що це наївні громадяни пишуть, що мріють про те, щоб Путін про Україну забув. Але ж ні! Громадяни ці – не завжди наївні, а деякі навіть під цю «благу звістку» щось схоже на аналітику підкладають. Мабуть, щоб «Блага звістка» довше звучала.

Насправді пазл складається зовсім по іншому. Точніше вся ця історія з активізацією військової допомоги президенту Асаду від президента Путіна має зовсім іншу, навіть протилежну мету! Але давайте по порядку викладемо на стіл шматочки пазлів, які нам треба правильно скласти.

1. Тиша на лінії фронту, про яку стільки разів марно домовлялися українська влада із сепаратистами, зазвучала 31 серпня, хоча обіцяна була на 1 вересня. Ну так, 31 серпня на тлі цієї тиші голосно бахнула граната біля стін парламенту і виникло враження, що лінія фронту просунулася з Донбасу на вулицю Грушевського у Києві. Але зараз нам важливіше саме тиша на Донбасі. Хто міг наказати сепаратистам і їхнім російським помічникам-начальникам припинити вогонь? Тільки Кремль, іншого авторитету для них немає. Той, хто платить, той і замовляє «музику» гармат або, в деяких випадках, тишу.

2. Приблизно в цей же час приходить інформація про те, що Путін збирається виступити в Нью Йорку на Генеральній асамблеї ООН. І слідом за цим – президент Росії був би не проти зустрітися з президентом США. Або як би випадково, або спеціально! Вся ця інфа йшла з Росії і то спростовувалася, то підтверджувалася пєсковими, лавровими та іншими держдіячами і політиками сусідньої держави.

3. Після тижня, щільно заповненого суперечками і коментарями політологів і аналітиків про підготовлюваний виступ Путіна в Нью-Йорку, через Босфор активно пішли в Середземне море військові кораблі російського флоту, навантажені технікою і зброєю. І президент Обама висловив занепокоєння. Після його «занепокоєння» Сергій Лавров спокійно сказав, що Росія підтримувала і буде підтримувати сирійського президента військовою технікою, зброєю і фахівцями.

«Російський фронт» на Сирійській війні існував давно, але саме зараз зусиллями Кремля цю тему підняли у світовій пресі вище від теми конфлікту на Донбасі і, тим більше, вище від питання анексії Криму. Чому? Я думаю тому, що Путін хоче саме цього – щоб з ним вели переговори про Сирію, а не з приводу Криму і Донбасу. Він хоче, щоб Обама сам захотів з ним зустрітися і знову ж – щоб почати домовлятися про Сирію, щоб Росія «пішла» з Сирії разом зі своїми кораблями, літаками, «ураганами», «ромашками» та іншою самохідною і не самохідною артилерією. Адже зрозуміло, що посилення позиції Асада подовжує війну і робить її ще більш кровопролитною. Посилення війни збільшує потік біженців, які через Середземне море намагаються дібратися до Європи. Посилення потоку біженців загрожує Європейському союзу поглибленням кризи, пов’язаної з біженцями, а це, у свою чергу, б’є по позиціях США в Європі. Сполучені Штати навряд чи будуть допомагати Європі з розселенням сотень тисяч мігрантів, із забезпеченням їх допомогою і роботою.

Володимир Путін, найімовірніше, не буде говорити в ООН про Україну і вже точно не буде про Крим. Він буде говорити про Сирію і про «Ісламську державу», тим самим наголошуючи, наскільки ця тема важливіша й актуальніша від російсько-українського конфлікту. Тобто мета посилення російської військової присутності в Сирії – зробити так, щоб Європа і США забули про Україну та Крим. У цій ситуації інформація про те, що деякі бойовики з «ДНР» і «ЛНР» разом зі своїми російськими «колегами» вирушили воювати до Сирії, здається дивно символічною. Практично, це той самий фронт, де війна з боку Росії йде з однією спільною метою – зруйнувати Україну, зробити так, щоб Захід відмовився підтримувати українську державу, залишити Україну країною-інвалідом із ампутованим Кримом і Донбасом у стані людини, що пережила інсульт.

Не думаю, що Захід цього не розуміє. Звичайно, Захід може вважати, що військова допомога Кремля президенту Асаду може зупинитися після виступу Путіна в Нью-Йорку. Але це відбудеться тільки тоді, коли Захід піде на поступки Кремлю. Адже Путіну важливо повернутися додому переможцем. Хоча б трохи переможцем. Цього, швидше за все, не відбудеться, і тоді для початку російська армія в Сирії піде в наступ. До речі, і тиша на Донбасі втратить для російського президента своє політичне значення. І Кремль знову може заплатити виконавцям із «ДНР» та «ЛНР» за «музику гармат». І вона знову «заграє»

Андрій Курков – письменник, журналіст, кіносценарист

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG