Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 12:17

Путін зазіхає на культурну спадщину України (світова преса)


Президент Росії Володимир Путін (праворуч) та екс-прем’єр Італії Сільвіо Берлусконі у Криму. 12 вересня 2015 року

Президент Росії Володимир Путін (праворуч) та екс-прем’єр Італії Сільвіо Берлусконі у Криму. 12 вересня 2015 року

В Україні готують кримінальне обвинувачення після того як Путін і Берлусконі випили у Криму 240-річну пляшку вина

Брюссельське видання Politico розповідає, що випивши надзвичайно старого колекційного вина з підвалів кримської винарні «Масандра», президент Росії та екс-прем’єр Італії зазіхнули на культурну спадщину України. А британський консервативний часопис The Daily Telegraph містить репортаж про блокаду транспортного постачання товарів з України до Криму. Тим часом німецька газета Sueddeutsche Zeitung пише про можливі причини втрати інтересу Дмитра Фірташа до фінансованої ним організації «Аґенція з модернізації України», до складу керівництва якої входить певна кількість відомих у минулому європейських політиків.

Брюссельське суспільно-політичне видання Politico опублікувало статтю під назвою «Путін, Берлусконі і 240-річна пляшка вина». У матеріалі зазначається, що президента Росії Володимира Путіна та скандальновідомого екс-прем’єра Італії Сильвіо Берлусконі звинувачують у тому, що під час їхньої зустрічі в окупованому Росією Криму вони випили пляшку хереса, яка була серед колекції вин, котрі свого часу привіз до Криму граф Михайло Воронцов. За оцінкою фахівців, як пише видання, вартість випитої пляшки становить 80 тисяч євро.

Politico додає, що президент Росії показував своєму італійському приятелеві кримську винарню «Масандра», і, зокрема, винні підвали. Саме тоді Берлусконі взяв одну з п’яти пляшок надзвичайно старого іспанського вина Jerez de la Frontera і ламаною англійською запитав, чи можна це вино пити.

Видання пише, що на це запитання Берлусконі стверджувальну відповідь дала директор «Масандри» Яніна Павленко. У зв’язку з цим Politico додає: попри те, що достеменно невідомо, скільки того вина випили Путін і Берлусконі, українські органи судочинства готують кримінальні обвинувачення проти Павленко. Видання наводить слова Назара Холодницького, першого заступника прокурора Криму, який перебуває у вигнанні в Києві.

«Це одна з п’яти пляшок, які постають історичною спадщиною не лише «Масандри» чи Криму, а й цілого українського народу», – заявив Назар Холодницький.

Далі Politico наводить довідку, що винарня «Масандра», яку було відкрито 1894 року, була українською державною власністю перед анексією Росією Криму у березні 2014 року. У червні 2014 року винарню «Масандра» було занесено до списку компаній, на які поширюються санкції Європейського союзу, після того як Росія перебрала контроль над підприємством.


Британський часопис консервативних кіл The Daily Telegraph вміщує статтю «Етнічні кримські татари оголошують економічну блокаду Криму». У підзаголовку зазначається, що кримськотатарські активісти заприсяглися відтяти постачання товарів до анексованого Росією півострова з тим, аби наголосити на переслідуваннях кримських татар у Криму.

Часопис пише, що кримськотатарські активісти в Україні заблокували дороги, які поєднують Крим із континентальною Україною з метою здійснити економічну блокаду півострова для привернення уваги до дискримінації та переслідувань представників їхньої громади відтоді, як Росія анексувала цей регіон минулого року.

У статті повідомляється, що сотні активістів, у деяких випадках разом із представниками воєнізованих підрозділів прокиївських формувань, використовували бетонні блоки та шини з тим, щоб зупинити транспортний потік із України до контрольованого Росією Криму.

«Наша мета – покласти край окупації Криму і відновити територіальну цілісність України», – заявив однин із лідерів кримських татар Рефат Чубаров.

The Daily Telegraph повідомляє, що у пунктах перетину адміністративного кордону з Кримом спостерігалися довжелезні колони автотранспорту з обох боків лінії розділу. Видання посилається на радника Міністерства внутрішніх справ України Зоряна Шкіряка, додаючи, що у пунктах перетину Чонгар, Чаплинка та Каланчак було заблоковано рух транспорту в напрямку Криму.

Часопис каже, що нині невідомо, наскільки довго активісти збираються тримати блокаду, водночас він зазначає, що ті, хто бере участь у цій акції протесту, привезли з собою намети, пересувні туалети та інше обладнання, яке вказує на тривалий термін намірів їхнього перебування у цьому місці.

Насамкінець британське видання повідомляє, що близько 10-15 тисяч кримських татар залишили півострів після російської анексії, і два чільні лідери кримських татар живуть у вигнанні на материковій Україні.


Німецька газета Sueddeutsche Zeitung друкує матеріал із назвою «Олігарх виходить з гри». Часопис пише про віденську презентацію організації «Аґенція з модернізації України», на якій було подано документ у 400 сторінок, який, у свою чергу, було написано за 200 днів. Однак, як зазначає німецьке видання, все це відбулося без помпи і великої присутності засобів інформації.

Річ у тім, як додає Sueddeutsche Zeitung, український олігарх Дмитро Фірташ, який спочатку фінансував цю організацію, до якої входили багато колишніх європейських політиків на зразок екс-міністра фінансів Німеччини Петера Штайнбрюка або ж екс-комісара ЄС з питань розширення Ґюнтера Ферхойґена, вирішив дещо менше приділяти уваги фінансуванню проекту і залишитись в Австрії, не повертаючись до власної країни. Він уже не потребував іміджу модернізатора і мецената, що стосувалося України.

Німецький часопис нагадує, що Дмитро Фірташ «застряг» в Австрії з причини кримінального розслідування та запиту про екстрадицію з боку США, після того, як його було звільнено під рекордно велику заставу у 125 мільйонів євро. Австрійський суд наразі блокує вимоги щодо видання Фірташа до США.

Sueddeutsche Zeitung пише, що організація «Аґенція з модернізації України» (АМУ) від самого початку мала за мету поліпшити імідж самого Фірташа, який заробив свої статки завдяки російському газу і якого розглядають як одного з головних фінансистів доби екс-президента Віктора Януковича.

Далі видання посилається на дослідження діяльності АМУ, здійснене українським журналістом Сергієм Лещенком. У цьому дослідженні, як зазначає часопис, йдеться про те, що саме створення АМУ було спрямоване на відновлення доброї репутації Фірташа, що, у свою чергу, мало б стати підґрунтям для можливої дискусії щодо невидання його агентам ФБР, а натомість подання його як добропорядного громадянина України.

Німецький часопис підсумовує, що, вочевидь, на проекті АМУ можна наразі поставити крапку, навіть за умов, коли, скажімо, голова цієї організації, екс-віце-канцлер Австрії Міхаель Шпіндельеґґер із цим не погоджується. Шпіндельеґґер вважає, що АМУ лише зробила свій перший крок на довгому шляху. Але, як пише Sueddeutsche Zeitung, Фірташ, обіцяючи величезні фінансові вливання до організації, заплатив лише за 200 днів її роботи.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG