Доступність посилання

08 грудня 2016, Київ 00:28

Ця блокада ускладнює життя окупаційному режиму – Сенченко


Автор: Олексій Кустовський

Автор: Олексій Кустовський

«Їм доведеться завантажити Керченську поромну переправу не танками і БТРами, а продуктовими конвоями»

Новина, яка є топовою не лише в Україні, в Криму, але і в російському сегменті інтернету, – це продуктова блокада Криму. Цю тему в ефірі радіопрограми «Крим.Реалії» обговорюємо з екс-народним депутатом України, екс-заступником голови адміністрації президента, а нині керівником громадської організації «Сила правди» Андрієм Сенченком.

– У неділю почалась продуктова блокада півострова, і найрізноманітніші повідомлення з'являлись в інтернеті.

Ми запитали у народного депутата України Мустафи Джемілєва, чи задоволений він цими проміжними підсумками акції, яку він разом зі своїми однодумцями ініціював.

Мустафа Джемілєв

Мустафа Джемілєв

Джемілєв: Я буду задоволений, коли окупанти підуть. Поки ще нема чому бути задоволеним. Це один із кроків, які спрямовані на те, щоб дати відчути окупантам, що їм все-таки доведеться піти звідти.

– Ви висунули низку вимог, зокрема, звільнення політичних в'язнів, припинення тиску на незалежні ЗМІ і безперешкодний в'їзд міжнародних спостерігачів, припинення тиску на кримських татар. Але ми ж усі розуміємо, що ухвалювати рішення з усіх цих питань може лише Москва. От якщо Москва не піде на поступки, скільки триватиме блокада?

Я не розраховую, що вони зберуть свої манатки, танки і підуть. Але ми робимо свій внесок у цю справу, невеликий, але внесок

Джемілєв: Там, у Криму, головні фігури – ФСБ і представник президента. Вони безпосередньо повідомляють у Москву, що відбувається там. І, звісно ж, Москва має ухвалити рішення. Але я не розраховую, що ми не пускаємо продукти – і вони там зберуть свої манатки, танки і підуть. Але ми просто робимо свій внесок у цю справу, невеликий, але внесок.

– Дякую. А в мене запитання до гостя у студії Андрія Сенченка. Яка Ваша позиція щодо тієї блокади, яка почалася?

Сенченко: Блокада почалась не в неділю. Тому що півтора року тому було заблоковане постачання води Північно-Кримським каналом, після цього було заблоковане небо над Кримом, потім кримські порти. І зараз дуже важлива частина блокади – ініціатива, яку проявив Меджліс кримськотатарського народу – це блокада товарних поставок до Криму.

Андрій Сенченко

Андрій Сенченко

​Ця блокада націлена не на те, щоб ускладнити життя кримчанам, вона націлена саме на те, щоб для Росії підняти ціну окупації. У Російському федеральному бюджеті є традиційна стаття, яка називається «північне завезення». Це коли до Арктичних районів влітку завозять продукти харчування та енергоносії, щоб пережити зиму. Ось зараз окупаційному російському режиму доведеться ввести статтю «кримське завезення». І замість цього потоку фур, який ішов з Херсонської області, їм доведеться завантажити Керченську поромну переправу не танками і БТРами, а продуктовими конвоями. Їм доведеться військово-транспортними літаками завозити продукти, десантними кораблями. Ще раз повторю, що не зброю, не ракети, а продукти.

– Пане Сенченко, нас слухають зараз і кримчани. І сьогодні головна сутичка, яка ведеться в інформаційному просторі навколо теми продуктової блокади, стосується питання, щодо кого вона зрезонує сильніше – щодо звичайних кримчан, які стали заручниками ситуації і живуть на анексованій території півострова, чи якраз щодо Москви, щодо Кремля, щодо російського бюджету. От спробуйте їх переконати, що це не проти них, не проти кримчан.

Сенченко: Павле, ну от точно не щодо кримчан. Тому що кримчани, принаймні, якась частина з них, їздять і розуміють, яка ціна на продукти на вільній частині України і яка вона в Криму. І при величезному обсязі поставок до Криму це не знижувало ціни для споживачів, змушених жити на окупованій території. Уся різниця в цінах ділилась між українськими корупціонерами з цього боку і бандою Аксьонова. А в тій частині, коли відбувався подальший незаконний транзит через Керченську протоку на Кубань, а там був ще один значний потік, до цього присмоктались корупціонери і з Кубанського боку.

Пункт пропуску «Чаплинка» на адмінкордоні з Кримом, 20 вересня 2015 року

Пункт пропуску «Чаплинка» на адмінкордоні з Кримом, 20 вересня 2015 року

– У нас є невелике інтерв'ю Сергія Аксьонова, який запевняє усіх, хто готовий його слухати, в тому, що зникнення українських товарів із кримських продуктових полиць ніяк на кримчанах не позначиться.

Сергій Аксьонов: «Про цю акцію було відомо ще місяць тому. Вже практично всі мережеві компанії та приватні підприємці Криму уклали договори з материковими сільгоспвиробниками, і в нас на ринках сьогодні в 95% випадків продукція російського та місцевого виробництва».

Росія буде змушена вживати екстрених заходів для виконання своїх обов'язків як країни-окупанта відповідно до Женевської конвенції 1949 року

Сенченко: Я тут хочу сказати, що Меджліс дуже правильно вчинив, що заздалегідь анонсував початок цієї блокади. По-перше, вони коректно вчинили щодо українських виробників і перевізників і попередили: не плануйте далі цю роботу. І друге. Так, насправді була фора, щоб налагодили альтернативний потік, тому що зусилля з блокування були спрямовані не проти жителів Криму. Дефіциту продуктів не буде. Але ціна окупації буде значно вищою, тому що Росія буде змушена дотувати завезення продуктів. Росія буде змушена вживати екстрених заходів для виконання своїх обов'язків як країни-окупанта відповідно до Женевської конвенції 1949 року.

– В українсько-російському сегменті соціальних мереж і коментарів з приводу розпочатої блокади дуже багато уваги приділено тому, що, якби Київ почав блокаду півтора року тому, це б мало ефект. А сьогодні це належного ефекту не матиме. Прокоментуйте, будь ласка, таку точку зору.

Сенченко: Ну, який це мало б ефект, я вже казав. Безумовно, якби це було зроблено півтора року тому, то накопичувальний ефект для російського бюджету був би вищим. І тому суспільство цілком законно висуває претензії до влади, яка півтора року не робила нічого.

– А в інтернеті, до речі, дуже популярною є точка зору, згідно з якою 99% українських продуктів, які ввозились на півострів, йшли далі через Керченську поромну переправу на територію Краснодарського краю.

Сенченко: Певний продуктовий потік через Керченську переправу був, але пропорція, вочевидь, не така. Знаєте, Крим працював за моделлю Придністров'я, яке перетворилось на сіру яму. На Придністров'ї сьогодні хто наживається? Корупціонери. Придністровські, молдовські та українські.

Якщо ми все-таки хочемо повернути Крим до складу України, треба діяти. І ця блокада – істотний крок, який ускладнює життя окупаційному режиму

Якщо ми сьогодні хочемо, щоб Крим десятиліттями залишався такою сірою ямою, ну тоді не треба нічого робити – як це робить зараз наша влада. Якщо ми все-таки хочемо повернути Крим до складу України, то в цьому випадку треба діяти. І в цьому випадку ця блокада – істотний крок, який ускладнює життя окупаційному режиму.

– Але товарообіг на анексованому півострові здійснюється в рамках закону «Про вільну економічну зону», який був ухвалений невдовзі після анексії. Наскільки я пам'ятаю, авторами цього закону виступали депутати від партії «Батьківщина», поправте мене.

Сенченко: Ви знаєте, там «кожній тварі по парі» було.

– Там троє авторів було.

Джемілєв і Чубаров виконують ті функції, які держава, на жаль, зараз не виконує

Сенченко: Хочу сказати вам наступне: я послідовно виступаю за скасування цього закону. Не за модифікацію, а за скасування. І мені здається, що ті депутати, які сьогодні дають найрізноманітніші інтерв'ю, які до чогось там приєднуються, підтримують, не підтримують або дороги перекривають – їм краще зайнятись депутатськими обов'язками і підписатись під тим законопроектом, який внесений до парламенту. Це законопроект про скасування вільної економічної зони в Криму. Природно, ця моя критика не стосується Мустафи Джемілєва і Рефата Чубарова. Вони абсолютно сумлінно організовують те, що пообіцяли українському суспільству, і виконують ті функції, які держава, на жаль, зараз не виконує.

Адмінкордон з Кримом, 20 вересня 2015 року

Адмінкордон з Кримом, 20 вересня 2015 року

– А що було в тих вантажівках? У вас, напевно, є якась усереднена статистика із ввезення товарів до Криму?

Сенченко: Постачали продукти харчування, будівельні матеріали. До речі, коли ми говоримо про товарну блокаду, не потрібно забувати, що до Криму є постачання не лише автомобільним, але й залізничним транспортом. Тому що на заводи Фірташа постачається сировина із заводів Фірташа, з Північного промвузла Армянськ-Перекоп. Вивозиться продукція, яка експортується потім як «вироблена не в зоні окупації». Таким чином, «Укрзалізниця» підіграє Фірташу в обхід тих санкцій, які застосовують до окупованого Криму практично всі цивілізовані країни. Тобто цей абсурд триває.

– До речі, не Фірташем єдиним. Наскільки я пам'ятаю, бізнес-інтереси є в Криму у різних великих українських олігархів. Це ті люди, яким належить, ну не знаю... Бахчисарайський цементний завод, це олігарх Вадим Новинський, це «Наша ряба». Ось можете перерахувати, чий бізнес досі продовжує працювати в Криму?

Сенченко: Ну ви їх практично назвали, це основні персонажі. Але хочу сказати, що якщо серйозно протидіяти окупантам, то це має торкнутись підприємств – починаючи від Керчі і закінчуючи Красноперекопськом, практично всіх галузей і промисловостей. І це б істотно прискорило б деокупацію Криму. Я можу сказати, що свого часу, ще працюючи в Адміністрації президента, я підготував спеціальну доповідну записку, вона лягла на стіл чинного президента України, голови Адміністрації, міністра закордонних справ, прем'єр-міністра, де на 6 аркушах були розписані заходи з протидії окупантам. Але скажу вам відверто, що ніхто у владі не хоче цим займатись.

Заблоковані фури на КПП «Чаплинка», 21 вересня 2015 року

Заблоковані фури на КПП «Чаплинка», 21 вересня 2015 року

– Я думаю, ви погодитесь, що державна система влаштована так, що будь-яка тема починає звучати активно, лише коли в неї є якийсь персональний драйвер. Сьогодні так склалось в Україні, що єдиним головним публічним драйвером кримської теми виступає тільки Меджліс кримськотатарського народу – це Чубаров і Джемілєв. І виходить так, що офіційний Київ ніякого політичного порядку денного щодо Криму не мав, тобто був лише бізнес-порядок денний. Політичні кроки були підпорядковані бізнес-логіці. Тобто бізнес-позиція – торгуємо, політичний порядок денний – створюємо закон про ВЕЗ. А зараз, я так розумію, є шанс зламати цю схему і поставити на чільне місце політику і їй підпорядкувати бізнес?

Ніхто на рівні виконавчої влади системно не займається окупованим Кримом, Донбасом і прифронтовими територіями. Голови військово-цивільних адміністрацій кинуті напризволяще там

Сенченко: Я хочу сказати, що треба спробувати це зробити. Спроби вже були, але вони потонули. У квітні 2014 року було рішення РНБО, яке зобов'язувало прем'єр-міністра України ввести до складу уряду профільного віце-прем'єра з питань окупованих територій. Тоді звучав лише Крим, а пізніше вже – «окуповані території». Бо сьогодні ніхто на рівні виконавчої влади системно не займається окупованим Кримом, окупованим Донбасом і прифронтовими територіями поруч із Донбасом.

Сьогодні голови військово-цивільних адміністрацій, по суті, кинуті напризволяще там. І ніхто системно не опікується півтора мільйонами вимушених переселенців там. Я маю на увазі все коло питань. Практично торкаєшся будь-якого відомства. Тобто, що повинно було б бути на рівні законодавчої влади? Мав би бути сформований постійний комітет парламенту з питань окупованих територій і вимушених переселенців. На рівні виконавчої влади має бути урядовий комітет з тих же питань і профільний віце-прем'єр.

– Я згоден, але на цей момент, поки всього цього немає...

Сенченко: Ви знаєте, не просто немає, а є таке тверде небажання цим займатися.

– Тому що будь-яка спроба підняти таку складну тему, як Крим, упреться в необхідність суб'єктних самостійних рішень. І це ті рішення, за які доведеться нести відповідальність. А відповідальність за Крим в українському політикумі готові нести люди, перерахувати яких можна на пальцях двох рук.

Сенченко: Бо решта живуть від рейтингу до рейтингу, а не від розв'язання завдань до завдань, які потрібно розв'язувати.

– В організаторів блокади є низка вимог. Але ключ до розв'язання всіх цих вимог – у руках у Москви. Сімферополь не може цього вирішити і Київ теж, ось це «добра» воля Кремля – йти назустріч цим побажанням чи ні. Ось коли мене сьогодні запитували, до якого часу триватиме блокада Криму, я сказав чесно: до того часу, поки не скасують закон про ВЕЗ. Поки блокаду Криму не почне здійснювати сама українська влада, українська держава.

Силами громадськості блокада триватиме доти, доки сама держава не візьме на себе цю функцію, скасувавши закон про ВЕЗ

Сенченко: Абсолютно правильно. А взагалі, блокада Криму триватиме до звільнення Криму від окупантів. Інша справа, що силами громадськості вона триватиме доти, доки сама держава не візьме на себе цю функцію, скасувавши закон про ВЕЗ.

– Я неодноразово чув, що Київ влаштований так, що багато рішень він ухвалює під тиском соціології. Якщо соціологія підказує, що якась критична кількість громадян рішення підтримує, тоді Київ готовий не ставити палиці в колеса і готовий давати темі «зелене світло». А якщо соціологія показує, що громадяни тему не підтримують, як, наприклад, з легалізацією короткоствольної зброї, то незважаючи на те, що петиція набирає 25 тисяч голосів, президент каже, що ми це розглядати не будемо. Тобто йдеться про громадську думку?

Сенченко: Йдеться про те, що на чолі держави зараз здебільшого не державні діячі, а політики. Сьогодні вони при владі і намагаються втриматись якомога довше.

– А чим їм загрожує Крим?

Сенченко: А розумієте – відповідальність. А чим їм загрожує проблема вимушених переселенців? Тому що, якщо це державний діяч, то він розуміє, що проблему потрібно розв'язувати. Проблему потрібно чітко позначити, окреслити. Ось це держава може, повинна і буде сьогодні робити, а ось тут – можливості, які людина вже сама буде реалізовувати, а ось це ми сьогодні не можемо, але будемо працювати, щоб завтра змогли це вирішити. Але це нікому не потрібно. Краще втягнути голову в плечі і позайматись більш цікавими справами, такими як розподіл бюджетних потоків.

Оригінал матеріалу ​– на сайті «Крим.Реалії»

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG