Доступність посилання

05 грудня 2016, Київ 18:51

Поки на фронті затишшя, можемо робити важливі речі тут – військовий журналіст


Анастасія Береза, військовий журналіст та волонтер

Анастасія Береза, військовий журналіст та волонтер

Анастасія Береза візьме участь у «Київському марафоні» задля порятунку хворих на рак дітей

Ярослава Трегубова

27 вересня у Києві пройде черговий Київський марафон-2015, у рамках якого влаштують і благодійний забіг «Біжи допоможи». Дистанцію в 2 кілометри відомі українці та кияни здолають задля порятунку дітей від раку. Заради благодійності бігтиме й військовий журналіст та волонтер Анастасія Береза. В інтерв’ю Радіо Свобода вона розповіла, чому саме нині надзвичайно важливо допомагати дітям.

– Анастасіє, сьогодні триває війна і багато хто вважає, що питання іншої допомоги, окрім як військової, стало другорядним. На Вашу думку, чому важливий подібний благодійний марафон?

– Те, що більше року тому вся країна миттєво кинулась допомагати армії, це нормально, бо якщо у вас є хронічна хвороба, але раптом пішла кров з носа – ви «займатиметесь» носом. Але коли зрештою ви цю рану закриєте, то маєте знову зайнятися хворобою, інакше який сенс зупиняти кров, якщо через півроку помрете, наприклад, від хвороби шлунку. Розумієте логіку? За півтора року, можу це стверджувати як журналіст, волонтер і як друг військових – базові потреби армії закриті. Сьогодні немає голих і босих військових. Хочеться кращу форму, хочеться краще взуття – це правда. Але отаких «кров з носа проблем» немає.

По-друге, рік тому ми мали активні бойові дії: знищувалась техніка, одяг. Зараз війна можна сказати перейшла «долготекущую» фазу, і це означає, що ми можемо зайнятися іншими проблемами.

Але коли вмирають діти, яких можна врятувати, то не зовсім зрозуміло, заради чого ми тоді воюємо

І найголовніше – немає сенсу боронити країну, якщо в ній помирають діти. Ми, дорослі люди, усе, що робимо, – заради наступних поколінь, щоб діти мали місце для життя, мали свою країну, свою історію. Але коли вмирають діти, яких можна врятувати, то не зовсім зрозуміло, заради чого ми тоді воюємо.

Якщо в госпіталях США рятують дев’ять із десяти дітей, то в Україні помирає 50% хворих діток

Більше того, нас з вами дуже багато, як мінімум, 42 мільйони. Дітей, які потребують серйозного лікування раку, на рік близько сотні. То невже ми, мільйони, не можемо врятувати хоча б сотню дітей? Рак – це хвороба, від якої точно є рецепт – гроші. І якщо в госпіталях США рятують дев’ять із десяти дітей, то в Україні помирає 50% хворих діток. Мені здається це злочином – не допомогти тим, кому можемо допомогти. Тим більше, що фонд заради якого відбувається марафон, він не просто збирає гроші на лікування, він намагається покращити ситуацію загалом у цій сфері. Поки ми не потрібні на Сході, ми можемо робити важливі речі тут.

– На яких позиціях Україна у порівнянні з іншими країнами у питанні допомоги дітям?

Попри те, що ми дуже пишаємось тим, як допомагаємо армії, ми поки мало чим можемо похвалитися в іншій благодійності

– Попри те, що ми дуже пишаємось тим, як допомагаємо армії, ми поки мало чим можемо похвалитися в іншій благодійності. Знаю, що деякі патріоти будуть дуже нервово на це реагувати, але Росія в цьому питанні пішла набагато далі. Абсолютно точно можна констатувати, що в Україні немає жодної відомої людини, яка би займалася благодійністю, як це робить, наприклад, Чулпан Хаматова.

Ви розумієте, не так важливо, скільки вони вкладають грошей. Вони роблять благодійність відомою, популярною. В Україні, на жаль, таких людей немає, у нас чомусь це не прийнято. У нас, якщо ви звернетесь до відомої людини з проханням пробігти в марафоні, то вона, швидше за все, відмовить.

Багато хто керується принципом, якщо ти займаєшся благодійністю, то про це не варто говорити вголос. Ви так не вважаєте?

І коли наші відомі люди кажуть, що про благодійність незручно говорити, це справді дико

– Я розумію, що ніби недобре розповідати про те, скільки ти сам дав. Але, о'кей. Не кажи про це, але заклич інших зробити так само. Анджеліна Джолі каже, що 30% від того, що вона заробляє, віддає на благодійність, таким чином подаючи приклад, як потрібно робити. Або, наприклад, Джоні Деб приходить в лікарню до хворих дітей, спілкується з ними, підбадьорює їх, показуючи, яким чином до цього потрібно ставитись. І коли наші відомі люди кажуть, що про благодійність незручно говорити, це справді дико. Гейтси зовсім не соромляться розповідати про те, скільки їхня родина дає на благодійність. В інтерв’ю вони часто вживають таке словосполучення, як «повернути суспільству», хоча на відміну від українських дуже багатих людей, олігархів, свої гроші заробили справді чесно, однак вважають, що їм «пощастило» і вони зобов’язані частину повернути суспільству, користуючись тим, що можуть вибирати, яким чином: чи дати на освіту, чи на лікування.

Не зовсім розумію, чому незручно сказати про те, що були у хворої дитини і вирішили їй допомогти

Чомусь зручно публікувати фотографію якоїсь надзвичайно дорогої сумочки в інстаграмі. Я не засуджую, але керуючись такою логікою не зовсім розумію, чому незручно сказати про те, що були у хворої дитини і вирішили їй допомогти. Гадаю, це просто небажання брати на себе відповідальність. Мені здається, що якщо ти відома людина, можеш впливати на тисячі, то не скористатися цим, м’яко кажучи, неправильно.

Справа ж не в тому, що ви розповідаєте, що Ви дали на це гроші. Ви можете не давати грошей. Я, наприклад, мало грошей даю «Таблеточкам», тому що знаю, що можу закликати багатьох людей зробити це, і воно буде набагато більше, ніж можу я одна. Але я дам тому, кому ніхто, крім мене, не дасть. І тому задача відомих людей використовувати свою популярність саме для цього.

– Розкажіть про благодійний забіг, в якому берете участь. Кому і як можна допомогти?

– Це буде черговий марафон «Київський забіг», який уже став у нас щорічним. Участь у ньому я беру як фандрейзер відомого дитячого фонду «Таблеточки». Тобто я не просто бігтиму, а бігтиму в команді людей, які хочуть допомогти цьому фонду. Також у рамках марафону буде благодійний забіг, участь у якому коштує 150 гривень. Кожен охочий дистанцію в 2 кілометри може просто пройти.

Ми не просто будемо бігти, ми хочемо привернути увагу до проблеми дитячого раку

Але важливо, що ми не просто будемо бігти, ми хочемо привернути увагу до проблеми дитячого раку, і кожен з нас має завдання перед фондом зібрати досить велику суму – 200 тисяч гривень. Тобто, аби допомогти дітям втекти від раку, необов’язково бігти самому. Кожен охочий допомогти може зайти мою сторінку або сторінку фонду «Таблеточки» і переказати гроші одному з фандрейзерів, який у цьому марафоні бере участь.

Фонд системно понад 3 роки допомагає лікарні «Охматдиту», він повністю забезпечує її ліками, яких не вистачає. А не вистачає, на жаль, дуже багато, тому що МОЗ має дуже безвідповідальний підхід до цієї проблеми і не закуповує для таких важкохворих дітей усі потрібні ліки. А діти не можуть чекати. От тому «Таблеточки» вже декілька років це роблять. Зараз вони почали оплачувати операції конкретним дітям. Ця хвороба є дуже дорогою. Мало того, що коштує лише операція, є догляд, є реабілітація.

Моя мотивація – просто зробити те, що я можу, і закликати до цього своїх підписників

Я хочу сказати, що усі дуже відомі фонди США і Європи, які рятують дітей, вони існують переважно не на гроші великих корпорацій чи багатих людей, а пересічних громадян. Тобто якщо мільйони людей будуть щомісячно переказувати 30 гривень, ми зможемо з вами рятувати десятки дітей у місяць. А серед 10 дітей, добре, якщо вони будуть просто щасливими громадянами, але серед них може бути дуже важлива людина для країни, хоча кожна людина є важлива, тому моя мотивація – просто зробити те, що я можу, і закликати до цього своїх підписників. Привернути до цього увагу – це найменше, що можу зробити я і кожен із нас.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG