Доступність посилання

logo-print
08 грудня 2016, Київ 04:17

Путін прагне політичних заворушень в Україні (світова преса)


Політична карикатура Олексія Кустовського

Політична карикатура Олексія Кустовського

Найбільшою загрозою Україні зараз постає не російська агресія, а корупція – The Economist

Британський тижневик ділових кіл The Economist торкається питання боротьби з корупцією в Україні. Часопис консервативних поглядів The Daily Telegraph пише про можливу подальшу реструктуризацію українського боргу. А видання The Independent розповідає про складну долю міжнародних допомогових агенцій на контрольованих сепаратистами теренах Східної України.

Впливовий британський тижневик ділових кіл The Economist надрукував статтю з назвою «Містер Саакашвілі йде в Одесу». У матеріалі йдеться про те, що навесні 2014 року, коли вибухнула війна на Донбасі, Одесу струшували серйозні сутички. 2 травня 2014 проросійські бойовики стріляли у проукраїнських демонстрантів із-за спин місцевої міліції. Все це закінчилося пожежею, внаслідок якої загинуло 46 сепаратистів. Відтоді це українське місто, як пише видання, жило спокійним життям. Водночас упродовж останніх кількох місяців Одеса, якою нині керує колишній президент Грузії Міхеїл Саакашвілі, стала полем бою вже дещо менш помітної війни, у якій зійшлися корумпована пострадянська система, що керувала Україною майже чверть сторіччя, і базована на законності держава, яку пообіцяла революція на Майдані у Києві.

The Economist зазначає, що, власне, оце бажання України стати сучасною країною західного зразка і спричинило агресію з боку Росії. Але війна на сході України вирує і далі, забравши 8 тисяч життів, завдаючи удару по українській економіці, і державу, що функціювала б у повному обсязі, так іще й не було створено. Як пише видання, війна, як і у багатьох подібних випадках, використовувалась як пояснення неспроможності уряду змінити ситуацію у країні. Лише 3% українців задоволені темпами реформ. Жодного з посадовців, які грабували країну за попереднього режиму і були відповідальні за вбивство демонстрантів у Києві, не було покарано. Попри кілька свіжих облич в уряді, стара еліта домінує і надалі, виказуючи мало зацікавлення в розслідуванні корупційних схем, які вони самі запроваджували і в багатьох випадках запроваджують і далі. Нове антикорупційне бюро було загнане до глухого кута.

«Уряд просто вбиває дух Майдану», – каже Юлія Мостова, редактор незалежного тижневика «Дзеркало тижня. Україна».

Саме цей дух Майдану і намагається відновити в Одесі Саакашвілі. Не маючи досить власної відповідальної української еліти, президент Порошенко взяв на роботу до своєї влади іноземців. Як додає британське видання, ідеологічний борець з корупцією Міхеїл Саакашвілі намагається відтворити в Одесі ті реформи, які він запровадив у його рідній Грузії між 2004 та 2013 роками.

The Economist веде далі, що боротьба з корупцією постає критичною проблемою на цілому пострадянському просторі, і команда Саакашвілі увібрала у себе низку грузинських, українських, навіть російських реформаторів. Поміж них Марія Гайдар, дочка Єгора Гайдара, колишнього російського ліберального прем’єр-міністра. Вона вважає, що може зробити більше для майбутнього Росії тут, в українській Одесі, аніж у її власній країні, де Гайдар очолювала антипутінські протести 2011 року.

«Путінізм ґрунтується на ідеї відсутності альтернативи його моделі управління. І ось ми і намагаємось створити цю альтернативу в Одесі», – каже Марія Гайдар.

Як пише тижневик, перемир’я у Східній Україні перенесло увагу з війни на реформи. Вперше за останні 18 місяців не гинуть люди на Донбасі. Росія також дещо послабила свій пропагандистський потік, перемістивши увагу від показу бойових дій на своїх телеканалах до сцен, як сепаратисти відвідують дитячі садки. Радше ніж іти на ескалацію конфлікту, у побоюванні подальших західних санкцій Путін розраховує на політичні заворушення з метою дестабілізувати Україну.

The Economist підсумовує, що найбільшою загрозою Україні зараз постає не російська агресія, а корупція, яка настільки просякла до самого коріння української державної системи, що вже не є якимось захворюванням, а, власне, є самою системою. Як пише тижневик, міліція та прокуратура постають комерційними структурами, збагачуючись і перебираючи собі більше влади. І тоді як у путінській Росії безпека та правоохоронні органи належать одному кланові, в Україні приватизована держава розділена поміж кількома олігархічними групами, що, на думку видання, свідчить про плюралізм і демократію, до певної міри. Навіть спроби колишнього президента Януковича монополізувати корупцію стали однією з причин того, що його було усунуто від влади.


Часопис британських консервативних кіл The Daily Telegraph містить матеріал з назвою «Власники українських облігацій розглядають можливість подальших ходів». У статті йдеться про те, що інвестори, які погодились із планами реструктуризації українських боргів, можуть погодитись на подальшу реструктуризацію. Зокрема, повідомляється, що група інвесторів звернула увагу на муніципальні облігації Києва. Компанія Franklin Templeton та низка інших придбала українських облігацій на 18 мільярдів доларів після того, як Росія анексувала Крим. Тепер ця компанія намагається компенсувати бодай якісь кошти з тієї оборудки.

Часопис нагадує, що інвестори погодились на 20% скасування українського боргу, а також на вищі процентні виплати із заборгованості, які буде сплачено лише у випадку, якщо українська економіка зростатиме темпами, не повільнішими за 3% на рік.

«Попри доволі складну ситуацію, зусилля України здійснюються у світлі підтримуваної МВФ програми і вже почали давати певний результат», – наводить слова голови МВФ Крістін Лаґард британський часопис.

Тим часом видання додає, що українська столиця намагається реструктурувати облігації на суму 250 мільйонів доларів. Ці облігації вже привернули увагу групи інвесторів.


Часопис The Independent опублікував матеріал, що зветься «Українська криза: співробітники допомогових агенцій тікають зі сходу». У цій статті розповідається про випадок із Сергієм, співробітником неурядової організації «Комітет міжнародної допомоги», який жив у Донецьку і вже зазнав там побиттів, арештів і конфіскації його телефона та комп’ютера. І от, як пише видання, Сергій вирішив не чекати, поки у його двері знов постукають люди у камуфляжних одностроях із так званої «ДНР», вирішивши виїхати з Донецька до іншого міста.

Часопис пише, що «влада» сепаратистських анклавів на сході України вже тривалий час розглядала міжнародні організації з підозрою, звинувачуючи деякі з них у тому, нібито вони шпигують для країн Заходу. Наприкінці минулого тижня представникам агенцій ООН та кількох неурядових організацій було наказано залишити Луганськ. Організація «Лікарі без кордонів» (Médecins Sans Frontières) закрила свої представництва, заявивши, що надзвичайно занепокоєна тим, що відбувається на теренах Луганщини, які контролюють сепаратисти.

The Independent пише, що «Лікарі без кордонів» заявили, що і надалі працюватимуть у Донецьку, проте ООН повідомила про згортання діяльності її підрозділів у цьому місті. Газета посилається на Стівена О’Браєна, голову гуманітарної місії в Україні, який характеризує дії сепаратистів щодо допомогових агенцій як «брутальне порушення міжнародного гуманітарного законодавства». Зупиняючи гуманітарні постачання, бойовики стають на заваді шпиталям у плані здійснення операцій, тому що бракує медикаментів, і на додаток 150 тисяч людей не можуть отримати своїх щомісячних харчових пайків. Все це, на думку Стівена О’Браєна, має серйозний вплив на 3 мільйони людей у час, як наближається зима.

Часопис додає, що стосунки сепаратистів з неурядовими організаціями погіршились ще і з причини того, що місцеві молоді люди, які працюють на міжнародні представництва, є здебільшого прозахідними супротивниками відокремлення від решти України. На додаток, деякі з них ще й були доволі активними у політичній і правозахисній царині. Бойовики розглядали їх як агентів Києва, додає видання.

The Independent повідомляє про те, що на представництво допомогової організації «Комітет міжнародної допомоги» був здійснений напад бойовиків, і 30 співробітників, поміж яких американці, канадці, бразильці та чилійці, були заарештовані, а комп’ютери, особисті телефони та документи, разом із готівкою на 800 тисяч гривень, були конфісковані.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG