Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 05:00

Документи щодо Януковича і Межигір’я досі «закриті» – медіа-юрист


Межигір’я (Хонка). Березень 2014 року

Межигір’я (Хонка). Березень 2014 року

28 вересня Україна відзначала всесвітній день права знати

Київ – 28 вересня Україна відзначала всесвітній день права знати. За інформацією уповноваженого з прав людини Верховної Ради, впродовж цього року їм уже надійшло понад дві тисячі скарг щодо доступу до інформації, понад сотню протоколів направили до суду. Водночас і представники громадських організацій, і депутати зазначають: за поточний рік діяльність чиновників стала прозорішою.

Із дев’яноста дев’яти інформаційних запитів, які активісти надіслали до управлінь Міністерства внутрішніх справ у регіонах, відповідь отримали на сімдесят вісім, десять із цих листів містили відмову. Це результати спостережної кампанії, які громадські організації спільно з офісом омбудсмена провели цього літа, розповідає Уляна Шадська із Асоціації українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів.

У запитах ішлося про розподіл бюджетних коштів та організаційну структуру райвідділу – а така інформація повинна бути відкритою, зазначає активістка.

За її словами, на двадцять один запит відповіді учасники моніторингу так і не отримали, у деяких областях – тому що у тамтешніх управліннях МВС не працює електронна пошта.

«Це були Івано-Франківська, Полтавська, Черкаська, Чернівецька області», – перелічує Шадська. Також частина областей надали неповну відповідь на інформаційний запит, додає активістка.

За рік омбудсмен отримав понад дві тисячі скарг щодо права на доступ до інформації – Кушнір

За 2015 рік офіс уповноваженого Верховної Ради з прав людини отримав приблизно дві-три тисячі звернень щодо порушень права на доступ до інформації, і їхня кількість тільки зростає, говорить представник омбудсмена Ірина Кушнір.

«За 2015 рік і за шматочок 2014 року ми склали 145 протоколів у сфері доступу до публічної інформації, і 79 уже розглянуті (у суді – ред.), і ми отримали підтвердження складу правопорушення. Щодо десяти протоколів суди не пристали до нашої думки, і, відповідно, там було констатовано відсутність складу правопорушень. Всі решта поки що перебувають на розгляді. Дуже багато скарг закінчуються відкликанням скарги запитувачем, коли він отримує інформацію», – розповідає вона.

За словами заступника голови парламентського комітету з питань свободи слова Ольги Червакової, за рік у царині доступу до публічної інформації відбулися зрушення, зокрема, тепер депутатів зобов’язали публікувати декларації про доходи та дані про своїх помічників. Однак небезпека «відкочування назад» є завжди, наголошує вона.

«Ми бачили всі законопроект №2050-а, – говорить депутат. – Там ідеться про «потурання тероризму», але цей законопроект фактично пропонує, щоб усі журналісти, які працюють у зоні АТО, узгоджували всю інформацію, яку вони публікують, із штабом АТО».

У Європейському суді розглядають першу українську справу про доступ до інформації – Шевченко

Зараз очікується рішення Європейського суду з прав людини щодо справи «Лещенко проти України» – це перша українська справа у Страсбурзі щодо доступу до інформації, зазначає директор Інституту медіа-права Тарас Шевченко.

«Сергій (колишній журналіст, а нині – депутат Сергій Лещенко – ред.) хотів отримати документи по Межигір’ю і досі чекає на своє правосуддя, оскільки українські суди категорично відмовились визнавати український закон, який прямо говорить, що копії документів, відповідно до яких власність була переведена із державної в приватну, є відкритою. Копії документів, за якими Янукович придбав землю, досі залишаються закритими, ми їх досі не побачили», – нагадує він.

Надалі, за словами медіа-юриста, планується поглиблення співпраці між різними організаціями щодо моніторингу порушення права на доступ до інформації, а також вже триває розробка системи захисту викривачів – людей, що попри різні небезпеки розголошують суспільно значущі дані.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG