Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 18:16

Україна втрачає конкурентоздатність, бо влада і бізнес «погано чують» одне одного – експерти


(©Shutterstock)

(©Shutterstock)

Держава опустилася на кілька пунктів у глобальному рейтингу конкурентоздатності передовсім через неякісну роботу державних органів – автори рейтингу

Київ – Україна погіршила свої позиції у світовому рейтингу конкурентоздатності: зберігши високі показники у сфері освіти, держава за рік опустилася за показниками економічної стабільності та якості роботи державних органів. Представники бізнесу бачать причини падіння рейтингів передовсім у бюрократії та податковому тиску, експерти – ще й у неефективній економічній політиці влади. Бойові дії на Донбасі більшість співрозмовників Радіо Свобода не вважають достатнім виправданням для нинішнього стану справ.

Українська влада не може чи не хоче зменшити бюрократичний тиск на бізнес, попри гучні заяви, які лунають від моменту перемоги Революції гідності, заявив журналістам, урядовцям та депутатам під час Київського міжнародного економічного форуму президент компанії «Київстар» Петро Чернишов. Він наводить приклад того, як бюрократія та надмірна зарегульованість шкодять конкурентоздатності українського бізнесу.

«Ми будуємо мережі, і на Львівському форумі з електронного урядування я показував, який величезний стос паперів треба подати у різні органи для спорудження кожної базової станції. І все – в друкованому вигляді. В нас є навіть окремий великий відділ, який оформлює ці документи. Це взагалі – унікальний маразм для країни, яка заявляє, що надаватиме бізнесу електронні послуги. Великі компанії в Україні – в дещо привілейованому стані, бо можуть дозволити собі великі юридичні чи бухгалтерські відділи. Маленькі ж підприємства – змушені якось викручуватися», – визнає керівник мережі мобільного зв’язку.

Петро Чернишов зауважує, що діалог влади, бізнесу та суспільства в Україні не налагоджений, відтак законодавство та податкова система містить чимало рудиментів, а то й шкідливих для бізнесу норм.


Так від появи мобільного зв’язку в Україні й до сьогодні всі оператори сплачують «податок на розкіш» у розмірі семи відсотків від вартості послуг. Коли мобільним зв’язком користувалися одиниці, це було обґрунтовано, нині ж 7% «за розкіш» віддають всі верстви населення, які користуються мобільними телефонами, наголошує Чернишов.

Зарегульованість бізнесу та збільшення податкового тиску в підсумку лягає тягарем на все суспільство загалом, визнає перший заступник голови парламентського комітету з податкової та митної політики Оксана Продан. Але, додає вона, вирішити проблему можна лише за умови, що бізнес, попри всі труднощі, не йтиме у тінь.

Держава, будуючи діалог із бізнесом, повинна розуміти: йому має бути цікаво працювати в Україні. Держава має гарантувати захист інтересів підприємців

«Фактично, бізнес – це оператор, і всі податки сплачує суспільство загалом. Бабуся, яка сідає в автобус, теж платить акциз на пальне. Однак, вибудовуючи діалог із владою, бізнес має працювати по-білому. Держава, будуючи діалог із бізнесом, повинна розуміти: йому має бути цікаво працювати в Україні. Держава має гарантувати захист інтересів підприємців, зокрема – і права власності», – наголошує Продан.

Між тим, Україна погіршила свої позиції в Індексі глобальної конкурентоспроможності (Global Competitiveness Index, GCI), який щороку готує Всесвітній економічний форум. Держава посіла 79-е місце проти 76-го роком раніше. Про це йдеться у доповіді Всесвітнього економічного форуму (ВЕФ).

Загальний бал розвитку України за семибальною шкалою становив 4 бали проти 4,1 бала роком раніше.

При цьому, за оцінками аналітиків ВЕФ, найбільший бал отримала сфера освіти – 6,1 бала за 7-бальною шкалою, найменший – 3,1 бала – макроекономічна стабільність і розвиток державних інститутів.

За даними рейтингу, найближчими сусідами України стали Гватемала (78-е місце), Таджикистан (80-е місце) і Греція (81-е місце).

Із пострадянських країн найвище у рейтингу стоїть Азербайджан (40-е місце), Росія – лише 45-а.

Немає діалогу з бізнесом – чи бракує фахової економічної політики?

Головна причина такого погіршення показників України – відсутність плідного діалогу між владою та бізнесом (за винятком олігархів) – наголосив у коментарі Радіо Свобода директор Інституту імені Олександра Поля Володимир Панченко.

«Не треба боятися слова «лобізм». Інтереси бізнесу треба лобіювати у владі, це можуть робити й представники влади. Так, не може бути однакових умов для всіх галузей. Так, ІТ не можна дозволити вмерти або зупинити свій розвиток через тиск державних органів. Вихід галузі економіки з тіні триває не менше від двох років. Півтора роки тому держава почала діалог із ІТ, а зараз – збільшила податковий тиск, і ми бачимо кілька випадків, як вилучають сервери у цих компаній. Тепер дворічний процес виходу з тіні доведеться починати з нуля. Водночас українська легка промисловість у нинішньому вигляді – не є конкурентом зарубіжній, і має «померти» у нинішньому вигляді», – пояснює експерт.


Частина аналітиків та представників бізнесу бачить і позитивні тенденції. Так, керуючий партнер компанії «Делойт» Андрій Булах визнає, що нині значна частина менеджменту з успішних компаній пішла працювати у владу фактично на волонтерських засадах. На його думку, це сприятиме порозумінню влади та бізнесу, однак про те, що у владі накопичилася критична маса таких «нових людей», говорити зарано.

Андрій Новак

Андрій Новак

До зниження українського рейтингу призвели не так бойові дії на сході держави, як непрофесійні дії уряду, визнав у коментарі Радіо Свобода голова Комітету економістів України Андрій Новак.

«Зниження рейтингу України за шкалою конкурентоздатності – це вердикт економічним реформам за останні півтора роки. Навіть війна не є фактором, який напряму формує інвестиційну привабливість та зручність ведення бізнесу та ефективність влади. Зниження рейтингу конкурентоздатності – це підсумок роботи уряду та НБУ за півтора роки. Для цього рейтингу визначаються не лише економічні показники, а й ефективність правової системи, державного управління, правоохоронних органів. За цими параметрами Україна має не прогрес, а регрес», – пояснює погіршення позицій України Андрій Новак.

Чимяо Фан

Чимяо Фан

Раніше директор Світового банку в Україні, Білорусі та Молдові Чимяо Фан визнав суттєвий прогрес економічних реформ в Україні, зокрема – у фінансовому, банківському та енергетичному секторі. Чимяо Фан зазначив, що за півтора роки було зроблено більше, ніж за два останніх десятиліття. Але додав, що цього недостатньо для тривалої стабілізації відновлення економічного зростання в Україні. Подібні оцінки щодо ситуації в Україні висловлювали і керівники Міжнародного валютного фонду.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG