Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 12:34

На виборах у Киргизстані обрали Росію


Виборча комісія після закриття голосування на виборчій дільниці. Бішкек, 4 жовтня 2015 року

Виборча комісія після закриття голосування на виборчій дільниці. Бішкек, 4 жовтня 2015 року

Ці загалом демократичні вибори перетворюють Киргизстан на парадокс – на демократію, що прагне повернутися в обійми Москви

Результати парламентських виборів у Киргизстані, оголошені в понеділок, підтвердили, до якої міри ця країна зав’язла в орбіті Кремля. Усі провідні партії, обрані до парламенту країни, виступають за міцні зв’язки з Москвою. Їхні виборчі кампанії навіть не ставили під найменший сумнів, що майбутнє Киргизстану – тільки в тісному союзі з Росією. Ці загалом демократичні вибори перетворюють Киргизстан на парадокс – на єдину демократію на післярадянському просторі, що прагне повернутися в обійми Москви. Але чи можлива буде демократія в тіні Росії?

Парламент Киргизстану дотеперішнього скликання вже засвідчив схильність до суперечливої російської практики ухвалювати все нові обмежувальні закони. Депутати цього скликання внесли такі законопроекти, що мавпують відповідні російські, як про статус «іноземних агентів» для неурядових організацій із закордонним фінансуванням чи про заборону «пропаганди нетрадиційних сексуальних відносин».

Остаточне схвалення цих законів лишилося новообраному складові парламенту. Але багато політологів у Киргизстані не сумніваються, що вони не тільки ухвалять ці закони, а понастворюють іще чимало інших схожих.

«У законотворчості, я вважаю, політика репресивних законів продовжиться», – каже директор дослідницького центру «Поліс Азія» в Бішкеку Ельміра Ногойбаєва Радіо Азаттик, Киргизькій редакції Радіо Свобода.

Ба більше – на її думку, на цьому не обов’язково все закінчиться. «Настане тенденція щонайсуворіших обмежень і репресивної політики і в загальному законодавстві, в законах щодо засобів інформації, й так далі, – каже аналітик. – Я б тільки хотіла, щоб наші політики не забували, що це дуже небезпечно для Киргизстану – кожна така спроба призводить до поганих наслідків».

Вплив Росії на Киргизстан постійно зростає

Алмазбек Атамбаєв

Алмазбек Атамбаєв

Вплив Росії на Киргизстан постійно зростає, особливо відколи минулого року президент Алмазбек Атамбаєв виконав передвиборчу обіцянку Москві, яку дав іще 2011 року, покласти край присутності США на авіабазі «Манас» під Бішкеком.

До завершення терміну оренди цієї бази 2014 року вона була зразковим проектом співпраці Вашингтона з Бішкеком. Ця база протягом 13 років слугувала для підтримки Міжнародних сил сприяння безпеці в Афганістані. Тепер вона переходить до російських військових: вони отримали право на її 15-річну оренду, починаючи з 2017 року, в обмін на списання 500 мільйонів доларів боргу Киргизстану перед Москвою.

І ця база – далеко не єдиний знак усе тепліших відносин Бішкека з Росією.

У червні Киргизстан демонстративно перервав домовленість про співпрацю зі США, що діяла ще з 1993 року – через кілька днів після того, як Вашингтон вирішив нагородити престижною премією в галузі прав людини ув’язненого в Киргизстані активіста.

А в серпні Бішкек остаточно віддав свою економічну долю в руки Москви, приєднавшись до очолюваного Росією Євразійського економічного союзу – чергового російського інтеграційного проекту, який у Кремлі розглядають як противагу Європейському союзові. Нині цей проект об’єднав під крилом Москви також Білорусь, Казахстан і Вірменію, крім самої Росії й нині ось уже й Киргизстану.

Особливого вибору Бішкек не мав

Для багатьох аналітиків такі тісні стосунки Бішкека й Москви не стали несподіванкою. Адже бідна країна з 5 з половиною мільйонами населення лежить далеко від світових ринків і здавна зав’язана на Росію багато в чому. Весь імпортований до Киргизстану газ надходить із Росії, багато киргизів працюють у Росії як заробітчани, саме Росія є головним ринком для киргизстанського експорту – а це головно продукція сільського господарства.

Як каже професор Центральноєвропейського університету в Будапешті Маттео Фумаґаллі, який спеціалізується на Середній Азії, багато хто з киргизстанських політиків вбачає в Росії найкращий можливий вибір із дуже обмеженого кола можливостей. Інший великий сусід, Китай, не висловлює в Киргизстані особливої зацікавленості, хіба як у ринкові для продажу своїх різноманітних товарів чи закупівлі деяких корисних копалин.

Та при цьому, каже професор, політики в Киргизстані занепокоєні такою економічною експансією Китаю на ринок країни, тому збереження добрих відносин із Росією в Бішкеку розглядають як противагу економічному впливові Пекіна.

Бішкек, зокрема, сподівається, що його вступ до ЄАЕС дасть йому доступ до ширшого ринку для його сільськогосподарської продукції, виробництво якої й живить більшість населення країни. Також, за повідомленнями, Москва запропонувала Киргизстанові пакет допомоги на суму у близько 1 мільярда 200 мільйонів доларів США у зв’язку з його вступом до ЄАЕС.

Бачу, що може запропонувати Киргизстанові Росія і що Китай, але я не зовсім певен, що саме може запропонувати Захід

Захід же не запропонував Киргизстанові ніяких істотних альтернатив.

«Я бачу, що може запропонувати Киргизстанові Росія і що Китай, але я не зовсім певен, що саме може запропонувати Захід – Європейський союз і Сполучені Штати. Я навіть не певен, чи вони взагалі зацікавлені в тому, щоб запропонувати хоч щось конкретне», – каже професор Фумаґаллі.

Можливі небезпеки

Але тісніші відносини з Росією можуть принести Киргизстанові й небезпеки. Москва не має досвіду роботи з демократичними країнами, що опинилися в її орбіті, і значно зручніше почувається в контактах із автократіями. А це може означати тиск на Киргизстан із метою наблизити його до політичних цінностей Москви.

Таку небезпеку засвідчив напередодні парламентських виборів, що відбулися 4 жовтня, візит до Бішкека головного пропагандиста Кремля Дмитра Кисельова, голови державного агентства «Россия сегодня». На зустрічі з місцевими журналістами 25 вересня він закликав їх «висловлювати позицію» в їхніх репортажах про місцеві і світові події – як то прийнято в Росії і як вважається за неприпустиме у світовій журналістиці. І російські державні і прокремлівські засоби інформації густо приправляють усі свої новинні повідомлення такою своєю «позицією» – твердо прокремлівською, глибоко антизахідною і переважно нетерпимою до опозиції й до ідей захисту прав людини.

Доцент Американського університету Середньої Азії в Бішкеку Еміль Джураєв висловлює занепокоєння, що проросійські партії в Киргизстані надто мало цінують свободи особистості і можуть докладати надто мало зусиль на їхній захист.

«Коли доходить до законопроектів про іноземних агентів, про нетрадиційну орієнтацію тощо, пріоритети більшості потенційних членів майбутньої владної коаліції, та й інших партій теж, із усіх цих питань настільки низькі, що їх цілком не цікавить, до чого це все приведе», – каже дослідник.

Матеріал підготували: Charles Recknagel, Джилдис Ороспакова, Сергій Драчук

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG