Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 02:18

Чиновники підлаштовуються, щоб ховати інформацію про статки – Дмитро Гнап


Сам лише закон «Про доступ до публічної інформації» не подолає проблему існування корупції – Андрій Шевченко

Київ – Найбільшим викликом для доступу до публічної інформації є режим захисту персональних даних. Таку думку на Форумі захисників права на доступ до публічної інформації висловив один з авторів цього закону Андрій Шевченко. Саме захистом персональних даних часто прикриваються нечисті на руку чиновники, каже представник омбудсмена в Україні Ірина Кушнір. Крім того, в топ-порушень входить відтермінування відповіді на запит до публічної інформації, посилання на загальновідомі джерела і необґрунтоване віднесення інформації до службової чи конфіденційної.

Закон «Про доступ до публічної інформації», підписаний у 2011 році, суттєво спростив життя журналістам, громадським організаціям і активним громадянам. Завдяки йому кожен громадянин України може отримати інформацію про те, як використовують кошти платників податків органи державної влади. Але досвід показав – імплементація цього закону, який у 2011-му увійшов у топ-10 кращих законів світу, які гарантують право знати, потерпає від українських реалій. За чотири роки його існування деякі працівники державного апарату досі дозволяють собі вільно інтерпретувати термін «публічна інформація».

Тільки публічність змушує їхніх начальників реагувати – Гнап

Крім того, багато чиновників навчились ухилятись від букви закону, вдаючи із себе законослухняних. Про це каже журналіст антикорупційного проекту «Слідство.Інфо» Дмитро Гнап.

Чиновники за декілька років існування закону «Про доступ до публічної інформації» навчились підлаштовуватись, мутувати, для того, щоб не надавати інформацію, коли їм це потрібно

«Коли ми застосовуємо цей закон на практиці, я дуже часто відчуваю себе лікарем-інфекціоністом. Бо закон спрямований на те, щоб чиновницький клас надавав суспільству інформацію. І ми бачимо, що він, як вірус, який піддається мутаціям і змінюється залежно від того, як змінюється навколишнє середовище. Чиновники за декілька років існування закону «Про доступ до публічної інформації» навчились підлаштовуватись, змінюватись, мутувати, для того, щоб не надавати інформацію, коли їм це потрібно», – коментує журналіст.

Зокрема, мутацією Дмитро Гнап називає заяви про те, що величезні статки, дорогі квартири у центрі Києва і машини представницького класу, які вони не вказують у деклараціях – це власність їхніх дружин. Цей факт, на думку журналіста, пов’язаний із законом «Про очищення влади» і є зручним для керівників хабарників у високих відомствах.

«Це – шпарина, яку знайшли дуже багато чиновників. Багаті, успішні, молоді, бізнес-генії дружини, і ти нічого не можеш з цим зробити. Бо вони обійшли і закон «Про доступ до публічної інформації», і закон «Про очищення влади». Тому що потім їхнє керівництво «вішає» на сайт інформацію про те, що цей чиновник пройшов люстраційну перевірку», стверджує Дмитро Гнап.

Прокуратура сама не знається на цьому законі – активістка

Тяжко давався цей закон і запорізьким чиновникам, стверджує голова правління запорізької громадської організації «Народний захист» Наталія Заболотна. За словами активістки, за чотири роки органи виконавчої влади, хоч і не ідеально, та все ж навчились відповідати на запити. У той же час інші державні і комунальні установи продовжують ігнорувати закон «Про доступ до публічної інформації».

Маємо констатувати, що прокуратура, яка з 2011-го контролювала доступ до публічної інформації, сама не знається на цьому законі

«Під час підготовки до програми «Омбудсмен плюс» ми надіслали запити до обласної прокуратури і Головного управління ДСНС України в Запорізькій області. Запитали автобіографічні довідки прокурорів і міліціонерів, а також копії їхніх декларацій. Окрім того, що ми не побачили їх впродовж п’яти днів, передбачених законом, отримали безліч відмовок про те, що такою інформацію вони не розпоряджаються. Маємо констатувати, що прокуратура, яка з 2011-го контролювала доступ до публічної інформації, сама не знається на цьому законі», – розповідає Наталія Заболотна.

Окрім того, вона каже про ще одну проблему – комунальні підприємства не надають інформації, яка не стосується коштів, наприклад, це стосується плану будинку або штатного розкладу.

За порушення закону чиновник може заплатити 415 гривень – представник омбудсмена

Проміжною ланкою між громадянами і контролюючими органами у сфері доступу до інформації є офіс уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Він направляє подання про адміністративні правопорушення до суду і змушує державні органи видавати інформацію, яка є публічною відповідно до закону.

Навіть якщо особу притягнули до відповідальності, офіс омбудсмена не відступає, доки не побачить відкриття інформації

«Первинним для нас є відкриття інформації, притягнення до відповідальності – вторинне. Навіть якщо особу притягнули до відповідальності, офіс омбудсмена не відступає, доки не побачить відкриття інформації», – заявляє представник омбудсмена в Україні Ірина Кушнір.

Чиновник, якого притягнули до адміністративної інформації, може заплатити штраф у розмірі 415 гривень, не враховуючи судового збору.

«Але справа не у штрафі. Всі бояться за свою репутацію, і тут включаються всі засоби боротьби з офісом уповноваженого: від залякування до вмовляння та крику», – розповідає представник Омбудсмена.

Типові порушення доступу до публічної інформації Ірина Кушнір поділяє на декілька груп: порушення процедури розгляду інформаційного запиту, посилання на загальновідомі джерела, необґрунтоване віднесення інформації до службової або конфіденційної і порушення у зв’язку із захистом персональних даних.

Сам лише закон корупцію не подолає – Андрій Шевченко

Один з авторів закону «Про доступ до публічної інформації», народний депутат і надзвичайний посол України в Канаді Андрій Шевченко вважає, що це був потужний крок до прозорості влади, але не варто сподіватися, що він вирішить усі проблеми.

Закон працює, просто далі свою роботу повинні виконувати прокуратура, суди, наші нові утворення – Національне антикорупційне бюро, агентство з протидії корупції, яке скоро буде утворено

«Закон працює, він виконує свою функцію, просто далі свою роботу повинні виконувати прокуратура, суди, наші нові утворення – Національне антикорупційне бюро, агентство з протидії корупції, яке скоро буде утворено. Сам лише закон «Про доступ до публічної інформації» корупцію не подолає», – стверджує народний депутат.

Крім того, важливим елементом до відкритого уряду, експерти називають впровадження електронного врядування і оцифрування всіх даних на відомчих інтернет-ресурсах. За словами Андрія Шевченка, деякі з них вже почали впроваджувати – відтепер із засідання комітетів можна вести пряму відео-трансляцію, бо в деяких приміщеннях з’явився WI-FI і необхідне для цього обладнання.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG