Доступність посилання

logo-print
06 грудня 2016, Київ 20:27

Закон дозволяє не знищити, а навпаки, зберегти тоталітарні пам’ятки мистецтва – В’ятрович


Ілюстративне фото (@Shutterstock)

Ілюстративне фото (@Shutterstock)

Процедури демонтажу пам’яток радянського мистецтва досі немає – експерт

Київ – Процедури демонтажу пам’яток радянського мистецтва досі немає. Про це заявляють експерти за місяць до тієї дати, коли мають бути виконані норми закону про засудження тоталітарних режимів і заборону пропаганди їхньої символіки. Проте у професійному середовищі досі тривають дискусії щодо критеріїв художньої цінності тих чи інших зразків радянського мистецтва, а також про майбутнє демонтованих об’єктів.

До 15 листопада місцеві органи влади мають реалізувати один із ключових пунктів закону України «Про засудження комуністичного та нацистського тоталітарних режимів в Україні і заборону пропаганди їх символіки» та провести демонтаж пам’ятників і пам’ятних знаків радянського минулого. А саме: присвячених особам, причетним до організації і здійснення Голодомору й політичних репресій, а також тим, хто обіймав керівні посади у комуністичній партії чи владі, працював у радянських спецслужбах чи переслідував учасників боротьби за незалежність України.

Закон був підписаний ще в травні. За словами першого заступника міністра культури Ігоря Ліхового, його реалізація гальмується на місцях.

Ми розіслали усім обладміністраціям запит, щоб вони самі оцінили, чи є пам’ятники на їхній території дійсно пам’ятками. Але більшість із них досі очікують на вказівку

«Перше, що ми зробили, це розіслали усім обладміністраціям запит, щоб вони самі оцінили, чи є пам’ятники на їхній території дійсно пам’ятками і отримали відповіді. Але більшість із них досі очікують на вказівку. Щоб перед місцевими виборами показати пальцем в бік Києва і сказати, що їх примушують знімати, хоча вони цього й не хочуть», – наголосив заступник міністра. Станом на 18 вересня відповідні списки пам’яток подали лише три обласні державні адміністрації: Дніпропетровська, Полтавська і Хмельницька – та Київська міська держадміністрація.

Проте саме дії міністерства критикує експерт з питань культури, співзасновник AY Policy Center Оксана Мельничук.

Не відпрацьовано методологію визначення цінності об’єктів, механізми консультації із зацікавленим професійним середовищем не працюють

«Немає жодної методології, як застосовувати цей закон і процедуру його імплементації. Перехідні положення не розроблені, підзаконних актів немає. Закон було прийнято в квітні, сьогодні жовтень. Не відпрацьовано методологію визначення цінності об’єктів, механізми консультації із зацікавленим професійним середовищем не працюють. І люди на місцях просто не знають, що їм із цим законом робити», – звернулася вона до заступника міністра культури під час засідання парламентського комітету з питань духовності. Мельничук наголосила, що просто зараз у деяких регіонах руйнують пам’ятки монументального мистецтва лише тому, що міністерство не створило механізму захисту таких об’єктів.

Ілюстративне фото

Ілюстративне фото

Реформи починаються, коли валяться леніни – народний депутат

Критерії художньої цінності тих чи інших пам’ятників радянської епохи залишаються чи не найголовнішим питанням. Для їх визначення парламентський комітет з питань культури і духовності планує рекомендувати обласним й міським радам України створити експертні комісії у складі мистецтвознавців, художників, істориків та інших експертів і розробити дорожню карту виконання закону. Щодо об’єктів радянського минулого, які мають значну художню цінність, їх рекомендують або перенести у музеї, або залишити на місці, якщо переміщення неможливе.

Але навіть така компромісна пропозиція викликала гостру дискусію.

Це створює прецедент для маніпулювання вигаданою чи реальною цінністю таких об’єктів

«Якщо така фраза залишиться там, це суперечить законові і створює небезпечний прецедент. Усі будуть говорити, що це неможливо знести, тому залишатимуть пам’ятники. Це створює прецедент для маніпулювання вигаданою чи реальною цінністю таких об’єктів», – обурився режисер Лесь Танюк, донедавна голова однієї з найстаріших громадських організацій «Меморіал». За словами Танюка, уся радянська символіка має зникнути з сучасної України.

Схожої позиції дотримується і голова комітету з питань культури і духовності Микола Княжицький, який ставить у приклад досвід країн Балтії і східної Європи. Він процитував екс-прем’єр-міністра Литви Андрюса Кубілюса.

«Зараз ви перебуваєте в тому стані, в якому перебували в 1990 році. Чому, спитали його народні депутати України, в нас же давно йдуть реформи? На що той пан відповів: реформи починаються тоді, коли зникають пам’ятники Леніну», – наголосив Княжицький.

Демонтований пам’ятник Леніну в Слов’янську. Фото з архіву

Демонтований пам’ятник Леніну в Слов’янську. Фото з архіву

Голова Інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович вважає, що закон дозволяє не знищити, а навпаки, зберегти тоталітарні пам’ятки мистецтва. Їм місце у музеях терору, впевнений він.

Часто говорять, що такі закониспричиняються до руйнування тих пам’ятників, які містять мистецьку цінність, але насправді ці закони дозволяють зберегти такі пам’ятники

«Часто говорять, що такі закони якимось чином спричиняються до руйнування пам’ятників, зокрема тих, які містять мистецьку цінність, але насправді ці закони дозволяють зберегти такі пам’ятники. Проте стихійна декомунізація, яка почалась в Україні після Євромайдану, відбувалася без урахування мистецької вартості», – заявив В’ятрович. Наразі інститут, який він очолює, працює над процедурою виведення таких пам’ятників з державного й місцевого реєстрів нерухомих пам’яток.

Музейники пропонують переосмислити пам’ятники, а не руйнувати їх

Можливе виведення пам’яток з реєстру викликає протест з боку представників музеїв. Їх озвучила заступник директора Національного музею Варвари і Богдана Ханенків Олена Живкова.

Давайте забудемо про слово «знесення» і залишимо культурні слова «консервація» й «демонтаж». Якщо не можна одразу перенести – робимо консервацію, аби запобігти знищенню й руйнуванню

«Ми говоримо про те, що мистецькі твори з цієї спадщини мають бути збережені, але як тільки ми їх виключимо з державного реєстру, вони будуть знищені. Давайте забудемо про слово «знесення» і залишимо культурні слова «консервація» й «демонтаж». Якщо не можна одразу перенести, робимо консервацію, аби запобігти знищенню й руйнуванню», – наголосила вона. Також заступник директора запропонувала не переносити пам’ятники, а переосмислювати їх.

«Додати, наприклад, до київського пам’ятника Щорсу панно «Легенда про Щорса» і розповісти, навіщо створили про нього цю легенду. Або зробити там підземний меморіал комуністичних міфів», – запропонувала Живкова.

Дніпропетровськ, ілюстративне фото

Дніпропетровськ, ілюстративне фото

Ідолів потрібно перетворити на ілюстрацію радянського періоду, вважає музикант і галерист Павло Гудімов. Дуже легко й небезпечно при створенні музеїв тоталітарного минулого перетворити зразки, до яких треба ставитися із повагою, у декорацію, говорить він.

Потрібно думати не локально про ленінів чи сталінів, а взагалі про систему монументів, пам’ятників і пам’ятних знаків

«Можливо, нам потрібно розумно розлучатися із нашим минулим, яке нам небажане. Потрібно думати не локально про ленінів чи сталінів, а взагалі про систему монументів, пам’ятників і пам’ятних знаків», – заявив Гудімов.

Український соціум не тямить у питаннях культури, в нього немає естетичного і історичного виховання, наголосив екс-гитарист групи «Океан Ельзи».

Згідно із статистикою Інституту національної пам’яті станом на кінець вересня в одному Києві є 105 пам’ятників комуністичного режиму, зокрема 12 пам’ятників Леніну. Згідно із неофіційною статистикою, всього на території України залишилося менше ніж півтори тисячі монументів.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG