Доступність посилання

logo-print
05 грудня 2016, Київ 05:01

День народження Нємцова і злочини режиму Путіна


Вшанування пам’яті Бориса Нємцова, вбитого під стінами Кремля. Київ, 1 березня 2015 роки

Вшанування пам’яті Бориса Нємцова, вбитого під стінами Кремля. Київ, 1 березня 2015 роки

Путін підмінив Росію собою. І тепер ця країна – її війни і злочини, її комплекси й страхи – ототожнюються саме з ним

(Рубрика «Точка зору»)

День народження Нємцова – поза всяким сумнівом, день, що має більший стосунок до справжньої Росії, ніж день народження Путіна. День народження Путіна – це обстріл Сирії з балістичних ракет, демонстрація того, що Росія дуже хотіла б бути Радянським Союзом і лякати своєю зброєю світ, який оточує цю країну. А день народження Нємцова – це спільний концерт Андрія Макаревича, групи «Океан Ельзи» та піаніста Андрія Гаврилова. Це доказ того, що є люди, які хотіли б, щоб Росія була не Радянським Союзом, а нормальною європейською країною. Країною, яка дружить зі своїми сусідами. Країною, політики якої викликають повагу, а не зневагу і ненависть.

Фрагмент обкладинки книги «Путін. Війна»

Фрагмент обкладинки книги «Путін. Війна»

Звичайно, такої Росії зараз немає. Якби вона була, Нємцов був би серед нас, а президентом Росії був би не Путін, а яка-небудь поважна людина. Можливо, той же Нємцов. Але Путіну вдалося підмінити Росію собою. І тепер у світі ця країна – її непередбачуваність, її війни, її злочини, її комплекси й страхи – ототожнюються саме з цією людиною. Сам образ Росії як країни практично знівельований. Є Путін. Є нафта. І є «геополітична катастрофа» – крах зловісного Радянського Союзу – і спроби Путіна подолати результати цієї катастрофи і відродити безглуздий «совок», нехай навіть ціною сотень тисяч людських життів – громадян сусідніх із Росією країн і самих росіян.

Борис Нємцов (посередині). Москва, 2011 рік

Борис Нємцов (посередині). Москва, 2011 рік

Тому так важливо, що всі ми разом пам’ятаємо про Бориса Нємцова. Як колись, у роки іншої російської ганьби намагалися пам’ятати про Олександра Герцена і не помічати божевільних російських імператорів і їхніх жадібних царедворців. А потім пам’ятали про героїв, які вийшли на Червону площу в день злочинної окупації Чехословаччини. Про Андрія Сахарова… У такій вдячній пам’яті – надія на майбутнє. Адже рано чи пізно путінський режим впаде. Можливо, назавжди зникне з політичної карти світу Російська Федерація. А Росія – залишиться. І буде існувати поруч зі своїми сусідами.

Борис Нємцов на «Марші миру» російської опозиції на підтримку України. Москва, 15 березня 2014 року

Борис Нємцов на «Марші миру» російської опозиції на підтримку України. Москва, 15 березня 2014 року

У нашій пам’яті про таких людей, як Нємцов – шанс для Росії і росіян покаятися і вибачитися за злочини своєї держави і бездушність свого суспільства.

Шанс згадати про честь ...

Віталій Портников – журналіст і політичний коментатор, оглядач Радіо Свобода

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не завжди відображають позицію редакції

  • 16x9 Image

    Віталій Портников

    Співпрацює з Радіо Свобода з 1991 року. Народився в 1967 році в Києві. Закінчив факультет журналістики МДУ. Працював парламентським кореспондентом «Молоді України», колумністом низки українських, російських, білоруських, польських, ізраїльських, латвійських газет та інтернет-видань. Також є засновником і ведучим телевізійної дискусійної програми «Політклуб», що виходить зараз в ефірі телеканалу «Еспресо». У російській редакції Радіо Свобода веде програму «Дороги до свободи», присвячену Україні після Майдану і пострадянському простору.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG