Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 02:22

Експерти і посадовці назвали найскладніші моменти нової виборчої системи, і навели найтиповіші міфи щодо майбутніх місцевих виборів

Київ – Українці погано розуміють, як рахуватимуть їхні голоси під час нинішніх місцевих виборів, більшість із них навіть не знає, що в бюлетені треба буде одночасно обирати і партію, і її кандидата, свідчить останнє дослідження щодо обізнаності виборців. Окремі недоліки нового виборчого законодавства визнають і в ЦВК. Частина аналітиків прогнозує, що на частині округів переможе одночасно два-три кандидати, на частині – жоден. Серед переваг нової системи і експерти, і виборці називають, зокрема, вибори міських голів у два тури.

Українські виборці здебільшого не розуміють, як змінилася система місцевих виборів, як зараховуватимуться їхні голоси за партію та конкретного кандидата, і про що йдеться в бюлетені. Таких висновків дійшли мережа «Опора» та Київський міжнародний інститут соціології, дослідивши поінформованість виборців у кількох областях у центрі, на заході та півдні України.


Українська влада майже не пояснює суті змін до закону про місцеві вибори, відтак українці губляться у здогадах, як відбуватиметься голосування і підрахунок голосів, заявила журналістам Ірина Швець, керівник проектів Громадянської мережі «Опора».

Багато хто вважає, що його голосом можуть скористатися певні політичні сили, і тому 25 жовтня треба прийти на місцеві вибори і захистити свій вибір

«Чим менший населений пункт – тим гірше виборці ознайомлені з виборчою системою. Найпоширеніше хибне судження: виборці впевнені що зможуть голосувати окремо за партію, окремо – за кандидата на своєму окрузі, – пояснює дослідник. – Дехто навіть сподівається, що зможе голосувати за депутатів як місцевих рад, так і українського парламенту. Більшість опитаних мають намір прийти на дільниці. Мотиви в них різні: багато хто вважає, що його голосом можуть скористатися певні політичні сили, і тому 25 жовтня треба прийти на місцеві вибори і захистити свій вибір».

За словами Ірини Швець, найкраще обізнані щодо принципів місцевих виборів кияни, найгірше – мешканці маленьких містечок та сіл.

Зміни виборчої системи: голови великих міст – у два тури, за партію і її кандидата – одна «галочка»

Андрій Магера

Андрій Магера

Раніше на прохання Радіо Свобода суть нової виборчої системи пояснював заступник голови ЦВК Андрій Магера. За його словами, вибори голів сільрад, селищ та малих міст практично не зміняться. Натомість, голів обласних центрів та великих міст обиратимуть у два тури, якщо в першому жоден із кандидатів не здобуде відчутної переваги.

Депутатами стають лідер партійного списку і ті кандидати від партії, які набрали найбільший відсоток голосів на своєму окрузі

Що ж до виборів депутатів місцевих рад, то, за словами Андрія Магери, виборець ставить у бюлетені галочку навпроти рядка, в якому вказана і партія, й ім’я лідера її списку в багатомандатному окрузі (місті чи районі), а також ім’я кандидата від цієї партії, який іде на конкретному окрузі. Втім, уточнює Магера, партія може й не висувати кандидатів на всіх округах. Зрештою, до місцевої ради проходять партії, які подолали п’ятивідсотковий бар’єр. Депутатами стають лідер партійного списку і ті кандидати від партії, які набрали найбільший відсоток голосів на своєму окрузі. Причому партія приводить до місцевої ради кількість депутатів, пропорційну до відсотка голосів, який ця політсила набрала в місті чи районі, наголошує представник ЦВК. Водночас він висловлює незадоволення частиною змін до виборчого законодавства, зокрема й тим, що прохідний бар’єр для партій підняли із 3 до 5%.

За словами Андрія Магери, жителі різних населених пунктів отримають різну кількість бюлетенів. Так, мешканці сіл заповнюватимуть бюлетені на депутатів і голову сільради, на районну та обласну ради. А кияни, наприклад, отримають лише два бюлетені: вони голосуватимуть тільки за міського голову та депутатів Київради.

Ольга Айвазовська

Ольга Айвазовська

Українцям треба пояснювати, як саме зарахують їхні голоси, адже нова система є набагато складнішою та має кілька етапів підрахунку, зауважила на запитання Радіо Свобода координатор виборчих і парламентських програм Громадянської мережі «Опора» Ольга Айвазовська.

«На першому етапі в межах міста і району визначають кількість дійсних бюлетенів, і множать їх на 0,05 – так визначають, яка з партій подолала 5-відсотковий бар’єр. Голоси за решту партій і кандидатів – втрачені. Тоді відбувається перерейтингування: якщо депутатських місць 120, а партія набрала 10% (має 12 місць у місцевій раді), то до цієї квоти потрапляє лідер списку партії і ще 11 кандидатів зі списку, які набрали найбільший відсоток голосів кожен на своєму окрузі», – роз’яснює Ольга Айвазовська.

Мережа «Опора» підготувала інфографіку, на якій пояснює, як діятиме нова виборча система, за яких умов конкретний кандидат перемагає.

Клікніть для перегляду інфографіки

Клікніть для перегляду інфографіки

Ольга Айвазовська наголошує: виборча система є пропорційною, відтак люди голосуватимуть передовсім за партії, і вже в межах політичних сил найбільш рейтингові їхні представники змагатимуться за право стати депутатами. Тому, за її словами, може виникнути ситуація, що депутат, який переміг на окрузі, належить до партії, яка не пройшла бар’єр, і він не потрапить до місцевої ради. Тоді від іншого округу можуть пройти одразу два і більше депутати від різних політичних сил, які подолали бар’єр. Тому жителі округу сприйматимуть це як відсутність свого представника у місцевій раді, підсумовує представниця «Опори».

Голова правління українського центру суспільних даних Сергій Васильченко проаналізував нову виборчу систему і змоделював, як могли би пройти цьогорічні вибори у Києві. Виявилося, що частина округів не матимуть свого депутата, частина, натомість, матимуть від двох до чотирьох представників: кандидати від різних партій на одному окрузі можуть набрати високий відсоток голосів та потрапити до партійних квот, пояснює аналітик. Є й інші причини ставити під сумнів те, що система дасть рівні можливості всім кандидатам, уточнює Васильченко.

Як саме враховуватимуться голоси виборців, і чому на місцевих виборах кандидат з меншою підтримкою може стати депутатом, а більш популярний – програти, пояснює експерт корпорації стратегічного консалтингу «Гардарика» Костянтин Матвієнко.

Костянтин Матвієнко

Костянтин Матвієнко

«Система місцевих виборів – пропорційна: голосують за партії. Але за кожним округом закріплений кандидат від кожної політсили. Отут і виникає непорозуміння: якщо на окрузі кандидат набрав 90% голосів, але його партія не пройшла бар’єру – він програє. Той, хто посів друге місце (навіть набравши 2%) – виграє, якщо його партія подолала бар’єр», – зауважує аналітик.

Матвієнко припускає, що така ситуація вигідна відомим партіям, які мають високу електоральну підтримку.

Між тим, нова виборча система має й свої позитиви, визнають у мережі «Опора». Так, частина українців, яких опитали під час дослідження, визнають, що 5-відсотковий бар’єр ускладнить скуповування голосів, та зменшить ризик проходження маловідомих, технічних партій. Окрім того, частина виборців підтримує те, що вибори міських голів у великих містах пройдуть у два тури. На їхню думку, це унеможливить перемогу кандидата, за якого проголосували менше половини городян, як це було, до прикладу, у Рівному в 2010 році.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG