Доступність посилання

logo-print
05 грудня 2016, Київ 06:50

«Законодавство не містить норми, яка б захищала гомосексуалів від дискримінації за ознакою сексуальної орієнтації. Зазвичай такі злочини кваліфікують як «хуліганство»

Київ – Нападів на представників ЛГБТ-спільноти та на їх заклади за останній рік побільшало, констатують правозахисники і зазначають, що такі злочини часто залишаються поза увагою правоохоронців або ж інкримінуються як звичайне хуліганство через недосконале законодавство. Саме тому правозахисники наполягають на встановленні кримінальної відповідальність саме за гомофобію. Натомість влада запевняє, що держава вже розробила Національну стратегію у сфері прав людини, яка враховує і проблему дискримінації різних верств населення, зокрема і гомосексуальних людей.

Впродовж останніх декількох років суттєво побільшала кількість нападів на ЛГБТ-заклади та на ЛГБТ-заходи, констатує експерт правозахисного ЛГБТ-центру «Наш світ» Андрій Кравчук. Він також зауважив, що ці напади стають жорстокішими і абсолютно немотивованими. Напади почалися вже навіть не на публічні заходи, але й на закриті, які не афішуються серед широкого загалу, зазначив правозахисник.

За 8 місяців цього року вже відбулося 16 випадків фізичного насильства, ґрунтованого на гомофобії, та 5 випадків нападів на ЛГБТ-заходи

«У 2013 році було зафіксовано 17 випадків застосування фізичного насильства та 2 спроби зриву публічних ЛГБТ-заходів. У 2014 році була така ж кількість фізичного насильства, але вже 5 спроб нападів на ЛГБТ-заходи та місця їх проведення. За 8 місяців цього року вже відбулося 16 випадків фізичного насильства, ґрунтованого на гомофобії, та 5 випадків нападів на ЛГБТ-заходи, тобто стільки ж, скільки за весь минулий рік», – говорить Кравчук.

В Україні відсутній законодавчий захист гомосексуалів – юрист

На сьогодні законодавство України не містить норми, яка б захищала таку соціальну групу, як гомосексуали від актів ворожнечі і актів ненависті, пояснює юрист Олександр Ружицький, адвокат потерпілої сторони у справі підпалу кінотеатру «Жовтень».

Є 161 стаття Кримінального кодексу України, злочини через ненависть, зокрема, і на ґрунті расової, національної чи релігійної ворожнечі забороняється і карається.

«Умисні дії, спрямовані на розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті, на приниження національної честі та гідності, або образа почуттів громадян у зв'язку з їхніми релігійними переконаннями, а також пряме чи непряме обмеження прав або встановлення прямих чи непрямих привілеїв громадян за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками караються штрафом від двохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п'яти років», – написано у статті Кримінального кодексу.

Але у цій статті немає жодного слова про злочини, а відповідно і покарання, на ґрунті ненависті до гомосексуалів, зауважує він. В основному такі злочини підпадають під статтю «хуліганство», переконує юрист.

«Приміром, був здійснений акт ненависті у кінотеатрі «Жовтень», який призвів до його загорання. Звісно, ті двоє осіб, які його здійснили, стверджували, що вони не мали наміру підпалювати кінотеатр, єдиним їхнім наміром було зірвати показ фільму про нетрадиційну орієнтацію. У результаті міліція не вжила абсолютно ніяких засобів, щоб встановити дійсний мотив, таке пояснення їх задовольнило. Як наслідок – спалений кінотеатр, збитки на десятки мільйонів гривень і двоє засуджених осіб, які отримали два і три роки умовно з відстроченням покарання», – зазначив Ружицький.

Єдиним обмеженням для паліїв стала заборона виїзду за кордон, додає юрист. Отже, якщо протягом цього строку вони не вчинять нових злочинів, то не будуть відбувати покарання у вигляді позбавлення волі, наголосив Ружицький.

«За такі злочини треба карати суворіше»

Кілька місяців тому, на вулицях Києва провели соціальний експеримент, де на приховану камеру зняли прогулянку в місцях масового скупчення людей двох хлопців – Зоряна Кіся і Тимура Левчука, які тримались за руки. Як виявилося, більшість людей сприймали геїв нейтрально, але в кінці герої ролика натрапили на групу гомофобів, які бризнули їм в очі газом і почали бити, розповів Радіо Свобода Зорян Кісь.

«Там є відео і там досить добре видно обличчя тих, хто напав. Ми подали заяву до міліції і просили це кваліфікувати саме як злочин на ґрунті ненависті за статтею 161 Кримінального кодексу, але це знову кваліфікували як хуліганство. Це нас повністю демотивує і не додає нам бажання в розслідуванні, тому що ми розуміємо, що це знову «спустять на гальмах» і не буде у суспільства розуміння того, що за такі злочини треба карати суворіше», – говорить Кісь.

«Постраждати від злочинів на ґрунті ненависті може кожен»

Сьогодні як суспільство, так і держава закривають очі на ці проблеми, зауважує експерт Фонду стратегічних справ Української Гельсінської спілки з прав людини Анастасія Мартиновська. Дуже часто люди кажуть, що їм байдужа ця група людей, байдужі їхні проблеми і тому вони не переймаються через те, що ці злочини не розслідуються.

«Якщо у випадку з кінотеатром це були лише димові шашки, які спричинили пожежу, то уявімо собі, що ці особи будуть більш неадекватними і використають, наприклад, вибухові пристрої. Постраждають не лише ті особи, які прийшли підтримати представників ЛГБТ-спільноти, постраждати може будь-який громадянин. І це можуть бути не лише кінотеатри, це може бути і будинок, і кафе – будь-що. Навіть якщо особа не переймається через проблеми саме цієї групи осіб, це не означає, що вона сама не зможе постраждати від злочину на ґрунті ненависті», – говорить правозахисниця.

Якщо українська влада нічого не зробить щоб законодавчо заборонити дискримінацію за сексуальною орієнтацією та гендерною ідентичністю, це дуже негативно вплине на перспективу євроінтеграції в Україні, зауважують правозахисники. Адже у двох найважливіших документах, які підписала Україна і які наразі реалізуються (План дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України та Угода про асоціацію з ЄС), є пункти про те, що Україна повинна заборонити дискримінацію за ознакою сексуальної орієнтації.

«Міністерство юстиції підготувало правозахисну стратегію»

Україна вже розробила Національну стратегію у сфері прав людини, яка враховує і проблему дискримінації різних верств населення, зокрема і гомосексуалів, зауважує народний депутат від фракції «Блок Петра Порошенка» Сергій Лещенко. Наразі для втілення цієї стратегії в життя Кабінет міністрів України за участю органів державної влади, місцевого самоврядування, інститутів громадянського суспільства та міжнародних експертів розробляють план дій із її реалізації на найближчі 5 років.

Міністерство юстиції підготувало правозахисну стратегію і Євросоюз не має претензій стосовно питання заборони дискримінації

«Міністерство юстиції підготувало правозахисну стратегію і, наскільки я знаю, Євросоюз не має претензій стосовно питання заборони дискримінації. Щодо цього блоку питань не було. Були питання з антикорупційним блоком», – зазначив Лещенко.

Закони, спрямовані проти дискримінації за ознакою сексуальної орієнтації, прийняті в 70 країнах світу. Зокрема, така практика вже є і в пострадянських країнах – Грузія та Молдова змінили свої закони та внесли в них необхідні статті для захистулесбійок, гомосексуалів, бісексуалів та трансгендерів від злочинів та образ.

На цю ж тему:

Як прийняти сина-гея чи доньку-лесбійку?

«Через ситуацію в країні зростає рівень гомофобії» – правозахисник

Посольство США про заборону «Маршу рівності» в Одесі: права ЛГБТ – це права людини

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG