Доступність посилання

ТОП новини

Доповідь про МН17: росіяни живуть у паралельній реальності (світова преса)


«Пропаганда працює. Путін зрозумів це з першого дня. 15 років тому одним із його перших кроків було взяття під контроль телебачення»

Світова перса пише про голландську доповідь про збиття малайзійського Боїнга, а також про те, що в Росії була своя доповідь і що більшість росіян про висновки голландців навіть не дізналися. Також є аналіз можливого розвитку події на сході України, і що остаточне врегулювання навряд чи можливе перед кінцем цього року. А ірландська преса не хоче бачити збірну України суперником ірландців за вихід на Євро-2016, вважаючи її важким суперником, хоча дві збірні ніколи не грали між собою.

Газета The New York Times пише про доповідь нідерландської Ради безпеки щодо збиття малайзійського «Боїнга» рейсу МН17, яка дійшла висновку, що літак в липні минулого року в небі над Донбасом було збито виробленою в Росії ракетою серії 9М38, випущеної з установки «Бук».

«Доповідь не сказала нам нічого нового, чи такого, про що не здогадувались: що то була вироблена в Росії ракета, випущена з території, за яку велись запеклі бої між підтримуваними Росією сепаратистами та українськими військовими… І хоча доповідь не вказала конкретно, хто запустив ракету, (голова Ради розслідувань у справах безпеки Нідерландів Тьїббе) Яустра сказав, що вона була запущена з утримуваної заколотниками території. Це також було тим, що ми підозрювали», – пише в газеті її оглядач Джулія Йоффе.

Але багато залежить від того, хто є «ми», зауважує видання. Адже на Заході бачили презентацію однієї доповіді, а в той сам час росіяни бачили доповідь російської корпорації «Алмаз-Антей», яка виготовляє «Буки».

«Звичайно, то був виготовлений в Росії «Бук», який збив літак, – заявив директор «Алмаз-Антея» Ян Новіков, – але ці ракети не були у вжитку в Росії з 2011 року». Більше того, сказав Новіков, ракета була випущена не зі Сніжного в контрольованій заколотниками території, а з Зарощенського, що неподалік, яке було під контролем української армії. Висновок Новікова – 298 людей на борту були вбиті не росіянами, а українцями», – пише автор статі в The New York Times.

Голландська доповідь чітко вказує пальцем на росіян, але прокремлівські газети зосередились на деталях – як-то критика українського уряду за не закриття авіапростору через конфлікт. Але при цьому вирішили не відповідати на велике питання: хто випустив ракету? (Визначення, хто зрештою відповідальний, сказали автори доповіді, лежить поза мандатом, який було надано Раді розслідувань у справах безпеки Нідерландів).

«Вечірні новини по цілій Росії розповідали не про голландську доповідь, а про прес-конференцію у Москві. Й один із репортерів сказав, що західна версія подій «не витримує жодної критики», – зазначає видання.

Враховуючи, що 94 відсотки росіян вважають телебачення головним джерелом новин, а 67 відскоків вважають його джерелом корисної та об’єктивної інформації, не дивина, відтак, що росіяни мають радикально відмінну картину того, що сталося з літаком, аніж західні глядачі, пише газета.

«Пропаганда працює. Путін зрозумів це з першого дня. 15 років тому одним з його перших кроків було взяття під контроль телебачення… Контроль над телеекраном означає контроль реальності, в якій живуть його підлеглі, і це є одним із головних підвалин влади Путіна. Коли Росія тиждень тому починала свою авіакомпанію в Сирії, лише 14 відсотків росіян підтримували військове втручання. Тиждень інтенсивної телевізійною роботи призвели до того, що лише 28 відсотків нині виступають проти», – зазначає видання.

«Більшість росіян живуть у паралельній реальності до Заходу і це становить собою серйозний політичний виклик. Санкції проти Москви за збиття літака коли більшість росіян вірять, що українці збили літак, лише роблять колони росіян згуртованішими довкола їхнього лідера, який, на їхню думку, несправедливо потрапив під санкції Вашингтона та Брюсселя. Це зробило легким для Москви списання наростаючих проблем економіки Росії не на власне погане управління та метастази корупції, а на несправедливі санкції Заходу», – пише The New York Times.


«Для України велика угода все ще недосяжна» – під таким заголовком вміщує аналіз американська корпорація Stratfor, пишучи про перспективи врегулювання конфлікту на сході України.

Після року конфлікту відносини між Києвом та Москвою, як виглядає, нарешті покращуються. Бойові дії на місцях вщухли, за останні тижні мав місце позитивний розвиток на переговорах і обидві сторони почали відводити озброєння від лінії зіткнення. Також Київ та Москва домовились про поставки газу. А сепаратисти в Донецьку та Луганську оголосила 6 жовтня про відкладення місцевих виборів.

«Ці події вказують на кінець протистояння між Росією та Заходом щодо України. Однак, ширше врегулювання буде важким для досягнення і навряд чи буде реальним перед кінцем цього року», – зазначає аналітичний центр.

Причинами цього є, на думку американських аналітиків, те, що Мінські угоди відкриті до різної інтерпретації. Немає чіткого означення, що таке «спеціальний статус» для утримуваних сепаратистами територій: заколотники вважають, що вони отримують довгострокову автономію, включно з питаннями оборонної та закордонної політики, в той час як Київ наполягає, що статус є тимчасовим і стосується таких сфер, як бюджетна політика чи культура.

Також є й питання амністії сепаратистам. Бойовики закликають до амністії для усіх, а український уряд каже, що амністія може бути надана лише в індивідуальному і вибірковому порядку.

Ще однією перешкодою є радикальна позиція українських крайніх правих, які виступають проти будь-якого компромісу з сепаратистами.

Зрештою, є перешкоди й глобального характеру, через те, що європейські країни – зокрема Німеччина та Франція – виступають за деескалацію, але США зайняли жорстку лінію щодо Росії. Вашингтон, пишуть аналітики Stratfor, збільшив фінансову допомогу, військовий вишкіл та роздумує над можливістю поставок оборонної зброї Україні. США менше втрачають від санкцій проти Росії, аніж ЄС.

Але зрештою, «велика домовленість» має обов’язково включати й США, але Вашингтон не зацікавлений в остаточному врегулюванні, якщо воно не передбачатиме повного виведення російських військ із української території, зазначають аналітики.


Газета The Irish Times пише про те, що суперником збірної Ірландії в кваліфікаційних матчах за вихід на Євро-2016 може стати й збірна України.

Ірландська газета зазначає, що Україні не пощастило вийти на чемпіонат світу з футболу 2014 року, хоча вона й фінішувала в групі, набравши на одне очко менше за лідерів групи англійців і на вісім очок більше збірної Польщі, яка була на третій сходинці.

Нині ж Україна опинилася третьою – з її групи на Євро-2016 до Франції їдуть іспанці та словаки, а українцям доведеться грати стиковочні матчі з тими, хто опинився на третіх місцях у своїх групах. Точні суперники будуть визначені під час жеребкування у неділю.

«Україна виглядає найскладнішим із можливих суперників Ірландії, не в останню чергу через важку подорож для гри в гостях», – пише ірландський часопис, кажучи, що збірна Ірландії може також отримати в суперники Швецію, Боснію та Герцеговину, а також Угорщину.

Щодо збірної України, то газета відзначає гравця іспанської «Севільї» Євгена Коноплянку, але додає, що є ще кілька сильних футболістів із «Дніпра», «Шахтаря» та київського «Динамо». Звертає увагу часопис і на динамівця Андрія Ярмоленка, який забив найбільше з українських гравців – хоча більшість своїх голів він забив збірній Люксембургу.

«Поїздка туди (до Києва) в середині листопада навряд чи є на порядку денному тренера збірної Ірландії Мартіна О’Ніла та багатьох з його гравців», – зазначає ірландський часопис, додаючи що збірні України та Ірландії ніколи не зустрічались між собою.

  • Зображення 16x9

    Ростислав Хотин

    Працював кореспондентом агентства Reuters у Києві, на Всесвітній службі «Бі-Бі-Сі» в Лондоні, кореспондентом телеканалу «1+1» та агенції УНІАН у Брюсселі, а нині – редактор Радіо Свобода в Празі.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG