Доступність посилання

06 грудня 2016, Київ 18:09

«Петиції до президента – це початок суспільного діалогу» – експерт


(©Shutterstock)

(©Shutterstock)

«Для українців чути одне одного і спілкуватися на гарячі теми це – проблема. Ми ще цього не вміємо»

Відповіді на першу петицію до президента України Петра Порошенка громадяни в установлений термін не отримали. Чи означає це, що механізм діалогу зі владою не спрацював? Про це, а також про ту відповідальність, яку громадяни поділяють зі владою, розповіла Радіо Свобода юрист, медіатор, викладач Національного університету «Києво-Могилянська академія» Діана Проценко.

– Що Ви думаєте про відсутність миттєвої відповіді від президента на першу петицію про володіння зброєю?

Електронна петиція є початком діалогу, щоб на цю тему, яка важлива для людей, влада почала з нами говорити в конструктивний спосіб

– Відверто скажу, що ми чекали і теж мали острах, яким чином буде опрацьовано першу петицію, тому що це є певна ознака того, що якщо вона буде неправильно опрацьована, то є ризик для всієї електронної демократії. З одного боку, ми не отримали відповіді, але чи це є поганий знак? Міркуючи над цим питанням, я б сказала, що, можливо, це навіть краще. Тому що якщо б відразу за спливом терміну на розгляд, президент відповів би, що він не підтримує, бо з його попередніх висловлювань можна зрозуміти, що він не є прихильником цієї теми, то якби він відразу відповів негативно і обґрунтував би, чому він цю ідею не підтримує, то це б була остаточна відповідь, і вона б свідчила про те, що діалог не відбувся. Бо сама собою електронна петиція є початком діалогу, щоб на цю тему, яка важлива для людей, влада почала з нами говорити в конструктивний спосіб.

– На цьому прикладі ми бачимо, що є небезпека того, що президент почне вибирати, про що він хоче говорити з суспільством, а про що не хоче, бо є петиції, які ще на етапі збору підписів викликають його зацікавлення, а є такі, які не викликають зацікавлення навіть після того, коли вийшли всі строки. Наприклад, ще не завершився збір підписів під петицією, яка закликала не відпускати під грошову заставу людей, яких було звинувачено у корупції, як президент вже на цю пропозицію відреагував. Чи не буде тут такий вибірковий підхід до демократії?

Для українців чути одне одного і спілкуватися на гарячі теми – це проблема. Ми ще цього не вміємо

– Це дуже цікаве, і я б сказала, гаряче питання. Я поясню, чому. Для українців чути одне одного і спілкуватися на гарячі теми – це проблема. Ми ще цього не вміємо. Тому, якщо ми говоримо про публічний діалог такого рівня, ми його ще не пробували. У нас немає досвіду, як це робиться.

Президенту, можливо, також незручно на все відповідати одразу, ще не напрацьовані внутрішні механізми. Але до цього треба йти, треба вчитися і президентові, набувати досвіду, і треба вчитися суспільству користуватися цим інструментом.

Проаналізуємо цю петицію з точки зору того, чи правильно вона була подана, чи до правильного адресата і чи правильно вона була сформульована. Чи може президент змусити Верховну Раду проголосувати за конкретний законопроект? Внести – так, позначити його як невідкладний – так! Але проголосувати, чи ухвалити – ні!

На сайті Верховної Ради зараз готується портал для звернень та петицій

На сайті Верховної Ради зараз готується портал для звернень та петицій, буде можливість звернутися до неї. А другий момент – ми розуміємо, якщо у президента була певна позиція з цього приводу, то подаючи петицію, розраховувати на те, що його думка зміниться, не зовсім правильно.

Поки що українці вважають, що їх мають чути, але не завжди вибирають правильний шлях і спосіб подачі інформації

Але головне – постійно тримати у фокусі уваги, нагадувати про те, що суспільство про це не забуло, ми готові обговорювати, ми готові дискутувати, виносити в публічний простір різні аргументи і шукати альтернативи. Тому що поки що українці вважають, що їх мають чути, але не завжди вибирають правильний шлях і спосіб подачі інформації.

– Щодо адресата петицій, у цій програмі ми говорили про те, що в Британії петиції адресують до парламенту, до того органу, який може змінювати закони. Чи, може, потрібно було б не випускати пару зверненнями до президента, а звертатися до того органу, який може дієво відреагувати на запит громадян?

– Якщо ми говоримо про формулювання петиції, то до президента мало б бути звернення «внести як невідкладний законопроект» з тими формулюваннями, які вкладаються в безпосередній текст петиції, тоді це було б абсолютно в його повноваженнях. І йому довелося б або внести, або аргументувати, чому його не можна вносити.

Якщо питання є не в компетенції, то, можливо, це не настільки погано, тому що той орган, до якого ця петиція потрапила, може ініціювати певні дії, щоб була створена робоча група для аналізу питання

З іншого боку, щодо питання повноважень, чи потрібно на тому порталі, де будуть публікуватися петиції, інформувати, де і чиї повноваження починаються і де закінчуються? Чи повинні громадяни самі подбати про власний аналіз, щоб їхня петиція була влучнішою? Чи має проактивно орган, який має цей портал, описати повноваження і сказати: ось такі петиції логічно подавати, бо вони є абсолютно в компетенції. З іншого боку, що робити з петиціями, які не в компетенції? Проактивно інформувати? Так! Але якщо питання є не в компетенції, то, можливо, це не настільки погано, тому що той орган, той адресат, до якого ця петиція потрапила, може ініціювати певні дії для того, щоб почалася підготовка, була створена робоча група для аналізу питання, для збору думок від усіх груп зацікавлених осіб.

Фільтрувати через обмеження компетенції – ми не бачимо сенсу в тому, щоб закладати цей механізм в закон і іноземний досвід також не йде цим шляхом

Західна практика іде таким шляхом, що свобода вираження є однією з найцінніших свобод, бо краще нехай люди висловлюються, щоб була забезпечена ця свобода. Тому фільтрувати через обмеження компетенції – ми не бачимо сенсу в тому, щоб закладати цей механізм в закон і іноземний досвід також не йде цим шляхом.

Так, інколи це може бути гумор, інколи потрібно трошки випустити пару, інколи на якійсь неадекватній петиції можна відчути і поспостерігати настрої населення.

– Але ж це не є настрої всього населення, а тільки якоїсь найгучнішої групи, які можуть організуватися в кампанії ненависті проти якогось певного політика, як ми зараз спостерігаємо…

– Це не є соціологічне дослідження, яке виконане за всіма правилами, це правда. І для того, щоб у петиції було більш виважене представництво підписантів, щоб це була не тільки «диванна сотня», яка «живе» в інтернеті, у Facebook, в інших соціальних мережах, де вони швидко поширюють інформацію, швидко реагують на ці запити, а для того, щоб петиції виходили з інтернету в реальне життя, щоб про них починали чути інші люди, починали цікавитися питаннями і замислюватися над ними, ми, в тому числі, і продовжували термін збору підписів під петиціями.

На цю ж тему:

24.09.2015
Петиції: діалог між владою і громадою чи «відмазка» бюрократів?

Унікальних користувачів, які лише за 2,5 тижні зайшли на сайт президента і почали цим користуватися, – понад мільйон – Лобойко далі

24.09.2015
Петиції у Великій Британії: як це працює

Петиції є найпопулярнішим способом для британських громадян взяти участь у політичному житті країни далі
  • 16x9 Image

    Марія Щур

    В ефірі Радіо Свобода, як Марія Щур, із 1995 року. Кореспондент, ведуча, автор програми «Європа на зв’язку». Випускниця КДУ за фахом іноземна філологія та Центрально-Європейського університету в Празі, економіст. Стажувалася в Reuters і Financial Times у Лондоні, Франкфурті та Брюсселі. Вела тренінги для регіональних журналістів.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG