Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 16:58

Обрання України до Ради безпеки ООН – втрата аргументів Росією – депутат Ар’єв


Політична карикатура Олексія Кустовського

Політична карикатура Олексія Кустовського

«Це є в першу чергу виявом довіри до позиції України і це означає, що Росія втратила свої аргументи і не змогла перешкодити цьому обранню»

В Україні привітали обрання її непостійним членом Ради безпеки ООН на 2016–2017 роки, за що проголосувала Генеральна асамблея ООН у Нью-Йорку. Це є ознакою посилення міжнародних позицій України і дасть Києву голос у ключовому органі Організації Об’єднаних Націй. Також це, на думку експертів, сприятиме просуванню української ідеї обмеження права вето Росії на питання, які стосуються конфлікту в Україні, безпосереднім учасником якого і є північна сусідка України, яка успадкувала постійне місце в Раді безпеки ООН від колишнього СРСР.

Невдовзі після обрання України непостійним членом Ради безпеки ООН президент Петро Порошенко виступив зі зверненням до народу, в якому говорив про значення цього моменту і яке завершив словами «Слава Україні!»

Це свідчить про глобальний рівень міжнародної підтримки України

«Це свідчить про глобальний рівень міжнародної підтримки України. Спочатку нам вдалося створити європейську коаліцію, потім вдалося розширити її до трансатлантичного простору, а зараз перетворити на глобальну… Членство в Раді безпеки дає нам нові можливості для відстоювання нашого суверенітету та територіальної цілісності», – сказав Порошенко в телезверненні.


Україна не мала конкурентів у східноєвропейській групі країн-членів ООН, за якою закріплене одне місце в Раді безпеки ООН.

Володимир Ар’єв

Володимир Ар’єв

«Оскільки Україна зараз є об’єктом уваги Ради безпеки ООН, то з позицій члена ради Україна зможе увесь час виносити інформацію про конфлікт з Російською Федерацією. Те, що країна, яка має проти себе агресію з боку іншого члена Ради безпеки ООН і яка була обрана, це є, в першу чергу, виявом довіри до позиції України і це означає, що Росія втратила свої аргументи і не змогла перешкодити цьому обранню», – сказав Радіо Свобода депутат парламенту Володимир Ар’єв за мить після того, як стали відомі результати голосування в ООН.

В умовах війни, яку розв’язала Росія проти України, обрання Україна непостійнім членом Ради безпеки – це все-таки визнання її авторитету міжнародним співтовариством

«Це велика перемога України. Направду, це велика дипломатична перемога України! Бо в умовах такого жорсткого пресингу і в умовах війни, яку розв’язала Росія проти України, обрання України непостійнім членом Ради безпеки – це все-таки визнання її авторитету міжнародним співтовариством. Адже цю агресію у воєнному плані Україна зупиняє самотужки і, на жаль, реальної допомоги озброєнням ми ще й досі не отримали. Тому Україна зупинила цю агресію сама і заслуговує на повагу міжнародного співтовариства», – сказав в інтерв’ю після голосування в Нью-Йорку експерт-міжнародник Григорій Перепелиця.

За його словами, важливо, що тепер Україна матиме право голосу в Раді безпеки і цим голосом «ми зможемо впливати й на агресора, як жертва цієї російської воєнної агресії і російської реваншистської політики».

Обмеження права вето

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін перебував у Нью-Йорку, лобіюючи місце України в Раді безпеки. Він сказав, що Київ має ширший глобальний порядок дня, але тон стосовно Росії «однозначно не буде примирливим».

Павло Клімкін

Павло Клімкін

«Вперше ми маємо абсолютно унікальну ситуацію, яку не можна було уявити… що постійний член Ради безпеки ООН є агресором щодо України, ведучи гібридну війну проти України», – сказав Клімкін.

Клімкін дав зрозуміти, що Україна передбачає, що поступово право вето постійних членів Ради безпеки ООН буде зменшуватись, а в перспективі буде колись навіть скасоване. Постійним членами Ради безпеки ООН є п’ять офіційних ядерних держав світу: Росія, Британія, Китай, Франція та США.

Зловживання правом вето – його використання як «ліцензії на вбивство» – є неприйнятним

«Зловживання правом вето – його використання як «ліцензії на вбивство» – є неприйнятним», – заявив президент Петро Порошенко наприкінці вересня на Генасамблеї ООН. У зверненні 15 жовтня Порошенко знову заявив про неприпустимість зловживання Росією правом вето.

Росія заветувала дві резолюції щодо України: одну про визнання Криму частиною України й іншу про створення кримінального трибуналу для притягнення до відповідальності винуватців у збитті малайзійського «Боїнга» в небі над Східною Україною.

Карикатура щодо голосування 29 липня 2015 року на засіданні Ради безпеки ООН представника Росії Віталія Чуркіна. Одним голосом «проти» Чуркіна було заблоковано резолюцію щодо створення міжнародного трибуналу стосовно «Боїнга», який був збитий на Донбасі

Карикатура щодо голосування 29 липня 2015 року на засіданні Ради безпеки ООН представника Росії Віталія Чуркіна. Одним голосом «проти» Чуркіна було заблоковано резолюцію щодо створення міжнародного трибуналу стосовно «Боїнга», який був збитий на Донбасі

Президент Порошенко під час виступу в ООН сказав, що, скажімо, питання надсилання міжнародних миротворців на Донбас навіть не дійшло до стадії формулювання резолюцією саме через побоювання вето Росії.

«Те, що Україна вже підняла це питання про обмеження Росії в праві вето – це вже великий успіх та ініціатива. Адже ж маємо розуміти геополітичну вагу України й Росії у цьому світі. У порівнянні з такими потугами як США, Росія, Китай міжнародна й геополітична вага України порівняно незначна. Але вже сам факт висунення цієї ініціативи – це вже великий успіх», – сказав Григорій Перепелиця.

Григорій Перепелиця

Григорій Перепелиця

«Але чи може бути реалізована ця ініціатива? Звісно, що не може! Бо не лише Росія проти цього, а всі постійні члени Ради безпеки ніколи не розстануться зі своїм монопольним правом на право вето в питаннях міжнародної безпеки, які приймає ООН», – додав Перепелиця.

Оглядачі підрахували, що за весь час існування ООН найчастіше правом вето користувався саме СРСР і його правонаступниця Росія – загалом 120 разів.

США ветували рішення Ради безпеки ООН 76 разів, Британія – 32, Франція – 18 і Китай – п’ять разів.

Важко змінити усталені правила

Річард Ґован із Європейської ради із зовнішніх відносин каже, що незважаючи на наміри України протистояти на дипломатичному рівні в ООН Росії, радикально змінити динаміку в Раді безпеки Україні не вдасться.

Скажімо, два останні роки східноєвропейську групу в ООН представляла Литва, яка гостро критикує на міжнародній арені Росії за агресію проти України.

Ґован зауважує, що незважаючи на різку критику з боку членів Ради безпеки через український конфлікт, Росія переважно ігнорувала цю критику і присутність України в Раді безпеки ООН не змінить цього.

«Я передбачаю деякі формальні дипломатичні феєрверки з боку українців, але не реальну зміну того, як функціонує Рада безпеки», – каже Ґован.


Хто замість кого?

Із 15 членів Ради безпеки п’ятеро є постійними. Десятка змінюється наполовину щороку. Цього року до п’ятірки, термін якої добігає 31 грудня, входять: Чад, Чилі, Йорданія, Литва та Нігерія.

На їхнє місце прийдуть: Єгипет та Сенегал (африканська регіональна група), Японія (азійсько-тихоокеанський регіон), Уругвай (латино-американська група) і Україна (східноєвропейська група). Для обрання непостійним членом державі треба заручитися підтримкою двох третин із числа 193 членів ООН. За Україну проголосували 177.

Кілька місяців упродовж дворічної каденції кожен непостійний член Ради безпеки ООН – і Україна також – головуватиме на Раді безпеки.

Україна вже вдруге стала непостійним членом Ради безпеки ООН – рівно 16 років тому на Генасамблеї Україну було обрано до Ради безпеки на період 2000–2001 років.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG