Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 16:14

Небажання Росії реструктурувати борги Києва нічого не змінить – економіст


(©Shutterstock)

(©Shutterstock)

Росія продовжує не погоджуватися на реструктуризацію боргу Україні

Україна ще раз пропонуватиме Росії реструктуризувати борг щодо єврооблігацій, якщо ж Кремль не погодиться, Київ готовий йти до суду. Про це у четвер, 15 жовтня, заявив прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк під час засідання уряду. У Росії ж вчергове наголосили, що їхня позиція щодо цього залишається незмінною – Москва вимагатиме від України виплатити боргові зобов’язання у раніше запланований термін. Утім, на думку декого з українських економістів, зважаючи на те, що на списання боргів погодилися всі решта українських кредиторів, позиція Москви не є вирішальною. Деякі ж російські оглядачі зазначають, що позиція Москви щодо цього є піаром, оскільки повернути цей борг наразі практично нереально.

Арсеній Яценюк

Арсеній Яценюк

Понад 75% утримувачів українських євробондів, які підлягають реструктуризації, погодилися на умови списання і ухвалили рішення списати 3 мільярди доларів боргів, повідомив прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк. Єдина країна, яка відмовилася від цього – це Росія.

Усі кредитори України, більшістю, яка становить понад 75% голосів у Комітеті кредиторів, ухвалили рішення списати 3 мільярди доларів і реструктурувати борг на суму ще 8,5 мільярда доларів США

«Усі кредитори України, більшістю, яка становить понад 75% голосів у Комітеті кредиторів, ухвалили рішення списати 3 мільярди доларів і реструктурувати борг на суму ще 8,5 мільярда доларів США. Таким чином, у найближчі 4 роки ми не будемо виплачувати тіло кредиту, і ми досягли того, щоб списати 3 мільярди доларів, які ми не будемо платити. Як і очікувалося, єдина країна, яка не взяла участі у голосуванні, є така цікава країна, що зветься вона Російська Федерація. І 3 мільярди доларів, що Росія має реструктуризувати, і також частково списати, залишилися невирішеними», – заявив Яценюк у четвер, 15 жовтня, на засіданні уряду.

Арсеній Яценюк повідомив, що 29 жовтня на зборах Київ знову запропонує Росії прийняти загальні умови реструктуризації. За його словами, в іншому випадку Київ готовий до судового процесу. Яценюк нагадав, що на початок 2014 року загальний обсяг зовнішнього боргу України становив 73,1 мільярда доларів США, станом на 1 вересня цього року державний та гарантований борг становить 70,5 мільярда доларів.

Як заявляли міністр фінансів Росії Антон Сілуанов і президент Володимир Путін, – це державний борг

У Росії ж вчергове наголосили: позиція Москви щодо цього залишається незмінною.

«Щодо боргу жодних змін у позиції Росії немає. Як заявляли міністр фінансів Росії Антон Сілуанов і президент Володимир Путін, – це державний борг», – сказав речник президента Росії Дмитро Песков.

Технічного дефолту не буде – Васильєв

У нинішній позиціє Росії щодо реструктуризації боргу Києва немає нічого дивного, каже Радіо Свобода український економіст Денис Васильєв. Він вважає, що головною причиною цього є недопрацювання української влади.

Потрібно було б зробити масивну юридичну роботу щодо виставлення претензій до Росії у міжнародних інстанціях

«Скільки сьогодні лунає заяв, що Україна звертатиметься до суду щодо збитків від окупації територій, – говорить Васильєв. – Ця робота якось ведеться, але не ведеться потужно, як мала б вестися нашим урядом. Потрібно було б зробити масивну юридичну роботу щодо виставлення претензій до Росії у міжнародних інстанціях. Якби велася потужна робота, то у нас був би якийсь козир, який можна було б виставити як контраргумент».

Якщо ж всі кредитори, окрім Росії, погодилися на реструктуризацію боргу, то навіть за умови такої негативної та неконструктивної позиції Росії, технічного дефолту не буде

Денис Вальсьєв наголошує, що у даному питанні ключовим є те, що всі інші кредитори України погодилися на реструктуризацію цього боргу. Відтак, продовжує він, позиція Москви нічого не вирішує.

«Питання стояло так – Україна оголошуватиме технічний дефолт, або їй оголосять технічний дефолт. Якщо ж всі кредитори, окрім Росії, погодилися на реструктуризацію боргу, то навіть за умови такої негативної та неконструктивної позиції Росії, технічного дефолту не буде. Позиція Росії щодо цього не матиме вирішального значення».

Москва знає, що Україна не заплатить – російський економіст

Максим Блант

Максим Блант

На думку російського економічного оглядача Максима Бланта, те, що зараз відбувається з російської сторони, є політикою, а з української – бажанням заощадити кошти, яких немає. Він вважає, що Москва намагатиметься тиснути до кінця, але Київ не заплатить.

Росію тут гроші цікавлять мало, а цікавить піар-кампанія

«Як показує навіть російський досвід, отримати зі сторони якийсь борг, навіть якщо є рішення суду, важко, практично неможливо. Тому, звісно, Росію, на відміну від решти кредиторів, які все це розуміють і погодилися отримати хоч щось, надавши Україні відтермінування, тут гроші цікавлять мало, а цікавить піар-кампанія», – наголошує Максим Блант.

Наприкінці серпня Україна домовилася з кредиторами про списання 20% боргу. Угода передбачає скорочення боргового навантаження країни на суму до 4 мільярдів доларів. Росія тоді не погодилася на це. ​

У грудні 2013 року тодішній президент України Віктор Янукович домовився з російським президентом Володимиром Путіним, що Росія надасть Україні кредит на 15 мільярдів доларів через розміщення українських цінних паперів. Незадовго після цієї зустрічі облігації на суму 3 мільярди доларів були розміщені на Ірландській фондовій біржі, ці облігації згодом і викупила Росія.

Останні виплати по кредиту були сплачені Україною у червні поточного року. Тепер Росія вимагає, щоб Україна до грудня сплатила 3-мільярдний борг.

Міністр фінансів України Наталія Яресько раніше заявила, що «російські» єврооблігації Київ розглядає як приватний борг. Москва ж наполягає на суверенному статусі облігацій, тобто як боргу однієї країни перед іншою і вимагає повної сплати.

  • 16x9 Image

    Тетяна Ярмощук

    Працюю на Радіо Свобода з 2005 року. Укладач та ведуча Ранкової Свободи, пишу на енергетичну та економічну тематику. 2006 року закінчила Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. А у 2009-му – Інститут політичних наук. 

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG