Доступність посилання

07 грудня 2016, Київ 22:21

Президент намагається створити нову Партію регіонів, партію влади – Мінаков


Важливість місцевих виборів зростає, тож за цей «куш» місцеві еліти ладні гризти горло

Таких брудних виборів не було з 2004 року, а половина українців готова продати свій голос. Про це в ефірі програми «Молодь плюс» заявив філософ, президент Фонду якісної політики Михайло Мінаков. За його словами, дуже важливо обирати виважено та відповідально. Адже ви можете прокинутися 26 жовтня, а земля громади, комунальні підприємства і обленерго – вже не ваші. Вся ж ваша область – під владою одного олігарха.

Михайло Мінаков

Михайло Мінаков

– Політика складається з 4 поверхів. Ми схильні називати політикою рівень, де відбувається політична конкуренція, де відбувається боротьба груп. На цьому щаблі політичного життя використовують усе – це як у футболі: можна супернику ногу зламати, а можна грати чесно, красиво і домагатися перемоги не злодійськими вчинками, а красою гри, виваженою стратегію.

На місцевих виборах ми бачимо різні речі. У виборчому процесі є 4 моменти, де відбуваються різні порушення – реєстрація, кампанія, день виборів і ніч підрахунку. Ми вже бачили 2 стадії – реєстрація і кампанія були з серйозними порушеннями.

Таких брудних виборів не було з 2004 року. Зростає важливість органів самоврядування: за цей «куш» місцеві еліти ладні гризти горло

Серед моїх колег, хто бере участь у кампанії, є усталена думка: з якою б партією вони не працювали – таких брудних виборів не було з 2004 року. Це пов’язано почасти з тим, що держоргани – ослаблені, влада – розпорошена, суспільство – фрагментоване, і зростає важливість місцевих виборів, місцевих органів самоврядування. А раз так, то за цей «куш» місцеві еліти ладні гризти горло.

– Серед поширених порушень – підкуп. Його не стало менше після Майдану?

Півтора роки після Майдану, і громадяни знову не цінують свою свободу

– У серпні кілька різних партійних штабів поділилися зі мною своїми соцдослідженнями, які показують, що від 50% до 70% українців готові продати свій голос. Досить песимістичний висновок – півтора роки після Майдану, і громадяни знову не цінують свою свободу. Але там цікавий механізм опитування. Коли питають українця в лоб: чи готові Ви продати свій голос, то, як правило, наші кажуть «ні». Лише 30-36% відповідали «так». А чи готовий ваш сусіда? Отут під 70% виникає цифра. Так чи інакше, є недовіра один до одного, і є певна готовність монетизувати свої громадські права.

Хтось готовий продати, а хтось навпаки відмовляється від цього, бо бачить – справді приходять люди, що можуть змінити ситуацію в громаді. Ми стаємо дорослішими. Про якість виборів говорить те, що вони непередбачувані. Сказати, хто переможе – важко.

Президент намагається створити партію влади, нову Партію регіонів

Але кількісні показники вже лякають. Президент намагається створити партію влади, нову Партію регіонів – починається злиття і поглинання. Як БПП і «Солідарність» вийшли на ці вибори? Вони делегували найбільшу кількість кандидатів – понад 17 тисяч.

Далі ми бачимо «Батьківщину», начебто менша партія, але теж дуже активно прагне отримати серйозну долю в контролі над місцевими органами влади.

Якщо ж ми подивимося на кількість «губернаторів» (голів обласних держадміністрацій – ред.), то більшість з них пішли на вибори, вони прагнуть зайняти місце очільників облрад. І всі вони йдуть від БПП «Солідарність». Отже, тут попахує Партією регіонів, партією влади.

Добре, коли партія розбудовується і контролює президента, свого лідера, своїх депутатів. Але коли вона згори вниз будується, то це ознака малоякісної політики, і тут виникають ризики для демократії в Україні.

Якщо ми зараз подивимося на гасла, на програми, то вони досить пустопорожні, не пов’язані з тими справами, на які здатна місцева влада. І це вже прямий обман. І виборці це скоро згадають, а ради опиняться в скрутній ситуації.

– Чи стали виборці більш політично освіченими?

Київ вкрав право на самоврядування давно, і зараз це болючий процес повернення. Наші громадяни довго були виключені з участі в прямій демократії. Це точно вплине на дорослість українців як політичної нації

– Київ вкрав право на самоврядування у громад давно, і зараз це болючий процес повернення. Наші громадяни дуже довго були виключені з участі в прямій демократії, ухваленні рішень. Це буде непростий процес – раціоналізація, вміння рахувати місцевий бюджет, участь в бюджетних слуханнях. Це здоровий, терапевтичний, але непростий шлях. Українці заслуговують, щоб його пройти. Це точно вплине на дорослість українців як політичної нації.

Участь у місцевих виборах і розчарування або «очарування» своїм вибором набагато ближче, ви бачите все безпосередньо: «Я вибрав цих людей, я бачу їх щодня в сільраді, райраді, міськраді. Або не бачу їх. І тоді відчуваю цю відповідальність».

Масовість участі у виборах непотрібна. Потрібно, щоб голосували ті, хто відповідально ставитися до долі власного краю

Масовість участі у виборах непотрібна. Потрібно, щоб голосували ті, хто відповідально ставитися до долі власного краю.

– Порадьте, як вирішити, за кого проголосувати?

– Перевірити, чи за кандидатом стоїть партія, чи це просто передвиборчий проект. Чи пов’язана партія з олігархом. Спробуйте проголосувати так, щоб ваш край став кращим, ваш комфорт життя став вищим, проголосувати, щоб бачити прогрес вашого села чи містечка

Більшість мерів хочуть бути переобраними. Подивіться, чи вартий він цього, згадайте, чи віддав він місцеву енергетичну компанія (міськенерго) та інші комунальні підприємства місцевим олігархам, чи ні. Наскільки він дбав про громаду.

Адже ви можете прокинутися 26-го, а ця земля, ці комунальні підприємства, ці обленерго – не ваші

Тут вже нема політики у високих тонах. Тут ідеться про комунальне майно, про землю. Вона лишиться з вами, громада буде її контролювати, чи її забере одна людина? Адже ви можете прокинутися 26-го, а ця земля, ці комунальні підприємства, ці обленерго – не ваші.

Зараз в кількох областях місцеві олігархи намагаються забрати всю область. Проводять «своїх» в облраду, в міськраду, ставлять «свого» мера. Я тут уважно подивися б на Чернігівщину та Житомирщину.

  • 16x9 Image

    Марічка Набока

     У 2004 році закінчила Український гуманітарний ліцей КНУ ім. Тараса Шевченка. У 2010 отримала диплом магістра журналістики Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка. Має публікації в газеті «Громадський захисник», журналах «Книжник-review», «Київська Русь» та інших виданнях. Працювала в програмі «Підсумки» на телеканалі Ера. На Радіо Свобода – з 2007 року. Коло професійних зацікавлень: права людини, українська культура, волонтерський рух.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG