Доступність посилання

06 грудня 2016, Київ 18:18

Чи боятись Україні поразки її «найвірнішого друга» на виборах у Канаді?


Президент України Петро Порошенко і прем'єр-міністр Канади Стівен Гарпер зустрічалися у Києві у червні 2015 року (©Shutterstock)

Президент України Петро Порошенко і прем'єр-міністр Канади Стівен Гарпер зустрічалися у Києві у червні 2015 року (©Shutterstock)

Немає підстав вважати, що у майбутньому Канада змінить свій курс на підтримку України

«Тепер, коли Стівен Гарпер більше не прем’єр Канади, вільний світ даремно шукає нового лідера», – так результати виборів у Канаді (ліберали на чолі із Джастіном Трюдо перемогли консерваторів Гарпера – ред.) коментує відомий американський журналіст Джемі Кірчик. На таку похвалу вже колишній лідер Канади заслужив, серед іншого, і через свою послідовну позицію щодо кризи в Україні.

З подачі Гарпера Канада запроваджувала санкції проти Росії, підтримувала Україну, і, за словами українсько-канадського активіста Ігоря Козака, ледь не самотужки виштовхала із «Великої вісімки» Росію. Від Канади політика-консерватора Гарпера Україна отримувала і зимові черевики для військових, і гуманітарні вантажі, і вакцину від поліомієліту, і важливі торговельні угоди та фінансову допомогу.

Україні потрібна допомога західного світу, щоб побороти російську агресію, кризу і продовжити будувати демократію

«Україні потрібна допомога західного світу, щоб побороти російську агресію, кризу і продовжити будувати демократію в країні. Хто може це зробити? Як на мене – це Консервативна партія Канади» – заявив в інтерв’ю «Голосу Америки» Ігор Козак. Його думка віддзеркалює позицію багатьох канадських українців, чия підтримка на виборах грала неабияку роль в електоральних перемогах консерваторів у минулі роки.

Може ми й не наймогутніший друг України, однак ми завжди будемо другом найвірнішим

Сам Гарпер ніколи не втрачав нагоди говорити про підтримку України. «Може ми й не наймогутніший друг України, однак завжди будемо другом найвірнішим», – цитує слова Гарпера від вересня 2014-го року Бі-Бі-Сі. Втім, чи означає поразка Гарпера, що Україна втратить «найвірнішого друга»?

Справді Джастін Трюдо, лідер лібералів, майбутній прем’єр Канади, одного разу таки дозволив собі вислів, який дав його критикам підстави заявити – до кризи в Україні він ставиться легковажно.

Так у лютому 2014-му року, у дні розстрілу Небесної сотні на Майдані, Трюдо у відповідь на питання журналістів, чи треба Канаді більше допомагати Україні, недоречно згадав перебіг хокейних змагань Зимових олімпійських ігор у Сочі. Мовляв, допомагати треба, бо після поразки російських хокеїстів на Олімпіаді, Росія таки точно візьметься за Україну. Трюдо тут таки уточнив, що просто намагається «дещо полегшити розмову про ситуацію, яка є надзичайно серйозною». На фоні розстрілів на Майдані слова Трюдо обернулися скандалом.

Якщо я матиму нагоду у найближчі місяці зустрітись із Путіним, я йому про все це заявлю в обличчя

Між тим для України значно важливішими є свіжіші заяви Трюдо, а вони не дають підстав вважати, що у майбутньому Канада змінить свій курс на підтримку України. Так у жовтні Трюдо назвав Путіна «бандитом», його дії у Східній Європі – «небезпечними», а політику Росії на Близькому Сході – «безвідповідальною та шкідливою». «Якщо я матиму нагоду у найближчі місяці зустрітись із Путіним, я йому про все це заявлю в обличчя, бо нам необхідно пересвідчитись, що Канада і надалі потужно підтримує мир та справедливість у світі», – цитує слова Трюдо канадське видання National Post. Ще більш важливим, і дружнім, сигналом для Києва є і те, що Трюдо особисто цього року привітав Україну із Днем Незалежності та пообіцяв: його уряд не забуде про Україну.

«Глобальна спільнота грає важливу роль у захисті та збереженні суверенітету України. Ліберальний уряд покаже реальне, відчутне лідерство у цьому питанні та розробить довготермінову програму підтримки перебудови в Україні», – заявив 24-го серпня лідер канадських лібералів. У цьому ж зверненні Трюдо досить прямо назвав причини, через які у Канаді забути про українське питання не може дозволити собі жоден уряд. «Канада та Україна мають особливі стосунки, адже понад 1,3 мільйона канадців мають коріння у цій країні», – зазначив Трюдо.

Справді, у країні із 35-мільйонним населенням позиція мільйонної української діаспори має неабияке значення для будь-якої політичної сили, яка прагне представляти інтереси усіх виборців та мати підтримку добре організованих груп громадян.

Критикувати Росію Канаді легко, бо Росія не має економічних важелів впливу на неї

Змін у позиції Канади щодо України чи Росії не варто боятись і з інших причин. Критикувати Росію Канаді легко, бо Росія не має економічних важелів впливу на неї. Непоступливість щодо Росії не означає жодних значних фінансових втрат для Канади (на відміну від європейських країн, які серйозно потерпають від санкцій проти та з боку Росії – ред.). Про це у березні 2014-го року на сторінках видання The Star писав Томас Валком.

«Значних економічних мінусів жорстка риторика проти Москви не має. Відповідно до доповіді, підготовленої Бібліотекою Парламенту Канади, на Росію припадає менш ніж піввідсотка міжнародної торгівлі Канади. При цьому Росія є лише 18-ю у переліку країн, до яких надходить найбільше інвестицій з Канади. А власне російських інвестицій у Канаді ще менше», – писав Валком про позицію Гарпера по Україні та Росії.

При цьому Валком зазначав: позиція Канади стає далеко не такою одзначною, коли йдеться про критику країн, які мають реальний вплив на економіку Канади. Втім, для самих канадців найважливішим у перемозі лібералів є, звісно ж, не зовнішня політика.

Оглядачі зазначають, що після 9 років перебування консерваторів при владі виборці підтримали політичну силу, з якою пов’язують сподівання на вирішення проблем самої Канади.

На те, що канадці реально хочуть змін, вказує хоча б явка на виборах. За даними канадського видання The Globe and Mail, у понеділок на вибори прийшли 68,5% – найбільше з 1993-го року року. Це ж видання The Globe and Mail опублікувало у вівторок уїдливий редакційний коментар, присвячений поразці консерваторів на виборах під назвою «3 риси Стівена Гарпера за якими канадці не тужитимуть».

Автор коментаря, журналіст Джон Іббітсон, зазначає: Гарпер був ефективним керманичем країни, проте громадян відвернула від нього його «автократична, потайлива» особистість. На думку журналіста, особиста налаштованість Гарпера на контроль над ситуацією вплинула і на характер очолюваної ним влади. Іббітсон навіть назвав уряд Гарпера «злим у певних аспектах». Уряду консерваторів він також закидає брак прозорості та небажання консультуватись із політичними партнерами та навіть виборцями.

Інші коментатори зауважують – консерватори на виборах не показали, що знають як рухати економіку країни уперед. Гарперу окремо дорікають і за намагання перетворити Канаду на більш морально консервативну країну, що суперечить канадським традиціям терпимості та розмаїття. Наприклад, вже колишній прем’єр виступав проти легалізації проституції навіть попри рішення Верховного суду країни про незаконність заборони діяльності борделів. Гарперу також закидали фактичну відсутність реакції уряду на рішення Верховного суду країни про легалізацію евтаназії.

Хоча уряд Гарпера дозволяв собі сторонитись від прийняття рішень у питаннях, які суперечили консервативному баченню «моралі», консерватори при владі не соромились використати собі на користь ідеї та гасла, які ліберальними канадцями сприймались як надмірні. Так, на думку критиків, у ході програної виборчої кампанії Гарпер спробував привернути на свій бік виборців, роздмухуючи у країні ісламофобію. Приводом для таких звинувачень стали намагання уряду заборонити мусульманкам з’являтись у ході офіційних державних церемоній (як-то отримання громадянства тощо) у нікабах, вуалях, які повністю закривають обличчя. У Гарпера це вважали захистом традиційного для Канади мультикультуралізму, натомість для критиків – вкупі зі спрямованими на боротьбу із радикальним ісламом зусиллями уряду Гарпера – цього було достатньо для звинувачень влади у спробах здобути політичний зиск за рахунок демонізації ісламу.

«Усвідомлюючи, що він може програти вибори, Стівен Гарпер спробував відвернути увагу канадців від проблем в економіці, використовуючи у своїй виборчій кампанії ісламофобію», – пише Vox.

Канада знову стала Канадою

Такі ініціативи Гарпера багатьох у Канаді налякали. Мовляв, традиційно толерантна країна скочується у ненависництво та маргіналізує мусульман. З огляду на це, повідомлення про поразку Гарпера для його критиків означає, що Канада буде повертатись до характерних для себе цінностей терпимості та розмаїття. «Канада знову стала Канадою», – написав у Facebook професор Університету Торонто Лучан Алан Вей.

Майбутнє покаже, що принесе Канаді та світу перемога Трюдо.

На цю ж тему:

20.10.2015
Понад 10 українців стали депутатами парламенту Канади

Канада й надалі буде лобістом України на міжнародній арені – українець в Торонто далі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG