Доступність посилання

06 грудня 2016, Київ 14:12

Маріонетки Кремля на Донбасі – ілюстрація помилок Путіна (світова преса)


Путін грає від оборони, ухвалюючи погані рішення, зумовлені його застарілою теорією міжнародної політики – The New York Times

Американське видання The New York Times вміщує аналіз помилок президента Росії Путіна, розвіюючи думку про його стратегічний геній. Ірландський часопис The Irish Times пише про «вихід на поверхню» українського політика Юлії Тимошенко, розглядаючи це у контексті українських виборів. Шведська газета Svenska Dagbladet друкує репортаж своєї кореспондентки у Києві, яка висловлює захоплення нескореністю українців попри всі події останнього часу.

Американський часопис The New York Times друкує статтю з назвою «Міф про стратегічну геніальність Путіна». Нью-йоркське видання пише, що російський президент Володимир Путін і надалі дивує своєю поведінкою. Російська участь у сирійському конфлікті, зустріч віч-на-віч у Москві з президентом Сирії відверто захопили зненацька цілий світ.

Те саме було торік, коли Путін почав діяти в Україні. У цьому зв'язку, як зазначає часопис, почали лунати певні голоси щодо нібито стратегічного генія російського президента. Проте, тут варто брати до уваги те, що Росія перебувала раніше у значно кращій формі. Сьогодні ж, на думку видання, Путін грає від оборони, ухвалюючи погані рішення, зумовлені його застарілою теорією міжнародної політики.

Визнання російських помилок не гарантує, втім, подальших провалів. США та їхні союзники не можуть стояти осторонь і чекати, коли Росія помилиться. Натомість, у цій ситуації, як вважає The New York Times, варто виробити загальну стратегію з тим, аби звести до мінімуму наслідки кроків Росії і збільшити позитивний вплив кроків Заходу.

5 років тому Росія вже готувала свої подальші дії. 2010 року Кремль допоміг привести до влади в Україні свого союзника Віктора Януковича. Росія проштовхувала свій проект Євразійського союзу на пострадянському просторі, намагаючись протиставити бодай щось існуванню Європейського союзу. Тоді Росія загалом сприймалась як союзник.

Але 2011 року, як пише американський часопис, люди почали вже заважати цьому процесу. В арабському світі, Україні та й у самій Росії активізувались рухи проти місцевого керівництва. Путін сприйняв це як «руку США», відтак вирішивши діяти силою і залякуванням. Попервах його підхід мав певний успіх. Проте у довшій перспективі все це спричинило негативні наслідки. Параноя Путіна щодо незалежних політиків породила острах якихось можливих бізнесових інтересів за межами його олігархічної кліки. Економічні реформи у Росії забуксували, інвестиції зменшились, а державна власність почала збільшуватись. Також почався політичний застій і активне придушення інакодумства. Лише розв'язування війни в Україні підвищило рейтинг Путіна в очах росіян.

Часопис додає, що в Україні, натомість, придушення протестів не дало результатів. Тоді як Янукович намагався, за командою з Кремля, очиcтити вулиці Києва від демонстрантів, все це вдарило по ньому самому, і він змушений був тікати з України. Розлючений тим, що Путін визначив як операцію ЦРУ з усунення від влади його союзника, кремлівський керівник пішов у наступ, анексувавши Крим і спробувавши відхопити великий шматок східної України.

Втім, як пише The New York Times, зaхідні санкції завдали потужного удару по Росії, і проект «Новоросія» на сході України було облишено. Його маріонетки на сході України, не маючи широкої підтримки і не будучи у змозі ефективно урядувати на цих теренах, стали ілюстрацією його похибок. Кроки Путіна, як завершує американське видання, також вже гарантували те, що Україна ніколи не вступить до путінського Євразійського союзу і ніколи не буде на боці Росії.

Ірландське видання The Irish Times вміщує матеріал з назвою «Тимошенко, яка відроджується на місцевих виборах в Україні». У підзаголовку пишеться: «Партія прем'єра Яценюка усувається від виборів на тлі падіння рейтингу». Автор статті Даніел МакЛофлін зазначає, що українці голосують на виборах в умовах зростання розчарування у пост-революційному керівництві країни. Саме за цих умов на поверхню знов виходить помітний політичний гравець, який перебував у затінку. І цей гравець кидає українському керівництву виклик. Йдеться про Юлію Тимошенко.

The Irish Times пише, що упродовж років обличчя і найгучніший голос опозиції до підтримуваного Росією екс-президента Януковича асоціювався саме з Тимошенко, і багато хто очікував її негайне повернення до політики потому, як Янукович втік до Росії у лютому 2014 року. Проте, після повернення Тимошенко з в'язниці до Києва українці на Майдані її засвистали, розглядаючи цього політика як частину тієї ж корумпованої політичної еліти, до якої належав і Янукович, вважає ірландське видання.

Часопис додає: більшість оглядачів сходяться на думці, що пересічний українець бачить, як мало було зроблено нинішнім керівництвом країни для того, аби здійснити основну мету української революції – радикально розділити політику і бізнес, зробивши їх чистішими, справедливішими та прозорішими. Більша частина провини, на думку видання, покладається на Яценюка, чий протекціонізм його заможних друзів за умов політики затягування пасків прикро вразив українців.

Українські виборці, як пише ірландський часопис, покладають дещо менше провини на президента Порошенка, відтак передбачається, що його однойменна партія прийде першою на виборчих перегонах. Далі видання пише, що партія «Самопоміч» львівського мера Андрія Садового подає себе як динамічна та інноваційна нова сила, яка налаштована викорінити корупцію та допомагати малому й середньому бізнесу.

В Опозиційному блоці, як пише The Irish Times, домінують постаті, яких асоціюють зі попереднім режимом Януковича, надто у Південній та Східній Україні. Ці люди і надалі мають великий вплив з причини зв'язків з місцевим бізнесом і з Росією.

Іншою партією, якій пророкують друге місце на місцевих виборах, як зазначає ірландське видання, є партія «Батьківщина» – політична сила Юлії Тимошенко. Сама Тимошенко було досить нетипово малоактивною упродовж минулого року, на відміну від останніх 20 років, коли її називали «газовою принцесою», а також одним з вождів Помаранчевої революції.

The Irish Times завершує, додаючи, що, на думку багатьох оглядачів, ключова посада навряд чи чекає на Тимошенко, але на тлі падіння довіри до шоколадного магната Порошенка та його протеже Яценюка, палка популістська і патріотична риторика Юлії Тимошенко може знов знайти позитивний відгук у серцях її співвітчизників.

Шведське періодичне видання Svenska Dagbladet публікує статтю своєї кореспондентки з питань культури Марґіт Рихерт, надіслану з Києва. Стаття має назву «Віра, надія і танки». Рихерт пише, що у Києві цими днями війна присутня постійно. Але, як зазначає авторка, також в українській столиці помітно надію на майбутнє. Сонце сходить над монументом на Майдані. Берегиня, слов'янська богиня-захисниця домашнього вогнища, як пояснює Марґіт Рихерт, гордовито підіймає дві гілки червоної калини, яка в українській міфології символізує ягоди, родинне коріння та кров.

Не так давно, як веде далі кореспондентка Svenska Dagbladet, тут, у центрі Києва, лилася кров. Більш як 100 людей загинули під час протестів на Майдані взимку 2014 року. Хто були ті снайпери, які стріляли у беззбройних людей, і чиї накази вони виконували, й надалі дискутується у суспільстві. Проте, українці певні одного: тодішній режим діяв за підказкою Росії.

Згадки про українську революцію можна знайти всюди на цій площі, пише Рихерт. Тут розташовано символічний цвинтар зі світлинами полеглих демонстрантів. Багато з них, і це вражає, були доволі молодими людьми. Авторка також додає, що на ще одній площі центру Києва видно експозицію військової техніки, на якій радісно граються малюки. Також там виставлено пробите кулями синьо-жовте знамено, яке належить 93-й моторизованій бригаді українського війська. Цей потріпаний прапор, як пише Марґіт Рихерт, постає національним символом хоробрості українських вояків. Англомовна таблиця свідчить про однозначну участь Кремля у війні на території України.

Svenska Dagbladet підсумовує, що попри трагедію на Майдані, попри війну на сході, попри всюдисущу корупцію та олігархічне правління, досить важко не перейнятися захопленням щодо українців. Українці є непереможеними і мають намір залишатися такими.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG