Держава має створити чіткі правила гри, які б дали бізнесу можливість дивитися на пару років вперед. А не заробляти «тут і зараз, бо завтра хтось прийде і все в мене відбере». Про це в ефірі програми «Молодь плюс» заявив власник малого бізнесу, заступник керівника відділу програм управлінського розвитку Києво-Могилянської бізнес-школи Тимур Демчук. За його словами, говорити про цілісну трансформацію держави, яка провела податкову реформу, поки зарано. Водночас, останній крок у цій сфері – спрощення реєстрації бізнесу – експерт оцінює схвально.
Говорити про якусь цілісну трансформацію держави, яка провела податкову реформу, поки зарано
– Як було? В тебе є ідея, ти вже завтра хочеш щось робити, але тобі треба пройти ще ці 3 кола бюрократичного пекла, щоб зареєструватися. Тож, це гарна новина. Таких новин точково є досить багато. Але говорити про якусь цілісну трансформацію держави, яка провела податкову реформу (ключова річ, яка стосується відносин держави і бізнесу), поки зарано.
– В уряді заявляють про спрощення, електронний документообіг, дерегуляцію… Малий бізнес відчуває це на собі?
– Весь бізнес не відчуває. Однак, напевно, деякі галузі так. Наприклад, взяти те, що робиться в Мінекономрозвитку. Вони запустили систему Prozorro. Уже не державних, а, як вони назвали, «публічних закупівель». Ця система спрощує бізнесу доступ до різного роду державних тендерів.
Тиждень тому мій друг показав на своєму мобільному, що він виграв тендер на доставку своєї продукції на державне підприємство.
– Раніше звичайному підприємцю було досить важко навіть дізнатися, що відбувається якийсь тендер…
– Так, тепер більшість з них відкриті, хоч і не всі. Реформа багатокрокова. Починали з пілотних проектів. Тепер готується фінальний закон про публічні закупівлі. Тепер будь-хто з ринку може заходити і пропонувати свою продукцію. Раніше нормальний бізнес, який працює по-чесному, навіть психологічно відчував: краще я в ті тендери не буду лізти, там точно є корупція, мене ніхто не візьме, я витрачу час, енергію, гроші – і нічого не вдасться.
Держава дала гарний сигнал для бізнесу: включайтеся і будемо працювати за прозорими правилами
Тепер держава дала гарний сигнал для бізнесу: включайтеся, і будемо працювати за прозорими правилами.
– Чого ще чекає малий бізнес від держави?
Хочеться, щоб суспільство тисло на державу, бо сама вона нічого не робитиме, окрім як корумпуватиме сама себе
– Хочеться, щоб суспільство тисло на державу, бо сама вона нічого не робитиме, окрім як корумпуватиме сама себе.
Держава має дати чіткі правила гри, які б дали можливість дивитися на пару років вперед, планувати свою діяльність. А не думати, що ми повинні заробити тут і зараз, бо завтра прийде хтось інший і все в нас відбере.
Тоді міняється культура взаємин «бізнес-держава». Бізнес перестає думати короткостроково, і тоді міняється його якість. Ті мрії, які виношують власники бізнесу, зможуть втілитися.
– Зараз в бізнесу хиткий, нестабільний стан?
Прийде нова зла корумпована влада, і в мене цей бізнес забере. Держава, користуючись своїм правом монополії на насилля, у вигляді нальотів на ІТ-компанії просто дає сигнал
– Є страх, невпевненість. «ОК, я буду працювати, вкладати кошти, розвиватися, а потім зміняться правила гри, або прийде нова зла корумпована влада, і в мене цей бізнес забере». Ми знаємо такі приклади, таке відбувається постійно. Так, як зараз трапляється з ІТ-компаніями. Держава, користуючись своїм правом монополії на насилля, у вигляді нальотів на ІТ-компанії просто дає сигнал: ви не можете розраховувати, що буде стабільно. Як їм жити далі? Вони починають іти в інші країни, бо там прогнозованіше. Тоді ми всі втрачаємо. Країна недоотримує податки, і так далі.
З іншого боку, я і мої друзі не відчуваємо особливих проблем у площині відносин з державою, діє спрощена система оподаткування, я плачу податки в електронному вигляді.
Прогорають бізнеси не через те, що хтось завадив і наставив перешкод, а через те, що власник бізнесу не зовсім зрозумів свого клієнта
– Є й інший бік проблем малого бізнесу. Інший бік – те, що стосується мислення молодого підприємця. В розвинутих країнах, де капіталістичні відносини працюють вже багато років, підприємництво – це стиль життя. Це не є чимось осудним з боку суспільства. У нас ці процеси за зрозумілих історичних причин були трішки відсунуті. Зараз ми відновлюємо цей стан, коли займатися бізнесом – це природно. З цього треба починати. Далі головні проблеми починаються з нашим вмінням управляти бізнесом і розумінням – що таке мій клієнт, що таке мій продукт, що таке пропозиція цінності для цього клієнта. Прогорають бізнеси не через те, що хтось завадив і наставив перешкод, а через те, що власник бізнесу не зовсім зрозумів свого клієнта і те, що він йому дає.
Люди, які в нас створюють малий бізнес, перебувають у локальному, «містечковому» мисленні
Далі є проблема філософська. Люди, які в нас створюють малий бізнес, перебувають у локальному, «містечковому» мисленні. Ми спілкуємося з американськими й ізраїльськими підприємцями. Там з дитинства всім кажуть: «ти особливий, ти маєш змінити світ!» Або, наприклад, в маленькій Естонії – кожен підприємець, що починає бізнес, вже думає про те, як він буде продавати свій товар не в одному районі Таллінна, а як він буде продавати на весь світ.
«От я зараз печу торт, а як я буду доносити цю пропозицію на ринок Китаю?»
Це філософсько-практична проблема. Коли ми перестанемо думати в категоріях своїх міст, районів. «От я зараз печу торт, а як я буду доносити цю пропозицію на ринок Китаю?»
– Які б Ви дали поради молодим людям, які мріють відкрити свою справу?
– Не треба боятися своїх мрій. Хочеться створювати великі компанії і приносити зміни в світи? Не бійтеся цього!
Треба спочатку думати, а потім робити. 90% стартапів неуспішні. Чому? Бо спочатку роблять, а потім думають.
Третій пункт – «робити» – теж важливий. Бо інша сторона думання – коли його занадто, і ми нічого не робимо. Тож «Мріяти, думати, робити».
