Сторони конфлікту на Донбасі почали 28 жовтня відведення артилерії калібром до 100 міліметрів. Про це повідомили і у прес-центрі АТО, і в угрупованні «ДНР». Водночас 28 жовтня відновлюється обмін полоненими – такої домовленості вдалося досягти напередодні на засіданні Тристоронньої контактної групи у Мінську. Також Київ представив у Мінську проект документа щодо виборів на Луганщині та Донеччині. Експерти зазначають, що про мир на Донбасі говорити не доводиться, це – лише затишшя. А головне, зауважують фахівці, Володимир Путін намагається перемогти Київ не тільки військовим шляхом. І брак економічних реформ та корупція в Україні допомагають у втіленні планів Кремля.
Останніми тижнями в зоні антитерористичної операції фіксували відносне затишшя і майже відсутність обстрілів, за винятком поодиноких. Це було пов’язано зокрема із тим, що сторони конфлікту під наглядом представників ОБСЄ почали відводити зброю калібром до 100 міліметрів від лінії зіткнення. «Ми приступили до відведення артилерії. Відстань від нинішнього місця дислокації озброєння до лінії зіткнення становить 11 кілометрів 700 метрів, зараз ми відведемо озброєння ще далі в район Іловайська», – заявив представник «ДНР» Руслан Якубов. Зранку 28 жовтня про відведення на Донеччині артилерії калібром до 100 міліметрів повідомили і у прес-центрі штабу АТО на Донбасі. Відведення танків ЗСУ завершили ще 23 жовтня.
Водночас сторони конфлікту на Донбасі домовилися напередодні у Мінську про обмін полоненими у форматі 9 на 11. Про це повідомив спеціальний представник ОБСЄ Мартін Сайдік.
Київ звільнить 11 затриманих, а «ДНР» і «ЛНР» – 9, тобто загалом 20 людей. Наразі у полоні бойовиків та Росії перебуває 148 українців. Такі цифри наводив радник голови СБУ Юрій Тандіт.
16 жовтня обмін полоненими в останній момент зірвався.
Крім обміну полоненими, в центрі уваги засідання контактної групи у Мінську було представлення Києвом проекту документа щодо виборів на Луганщині та Донеччині.
Сепаратисти на своїх сайтах заявили, що Київ на переговорах політичної підгрупи в Мінську нібито «повернувся на початкові позиції в питаннях проведення місцевих виборів».
«Суперечності з усіх принципових для сторін питань залишилися. Більше того, вони повернулися на вихідні позиції – це мажоритарна виборча система, адміністрування виборів, вимоги до кандидатів, неучасть політичних партій, порядок акредитації ЗМІ», – заявили сепаратисти.
«Серйозна загроза імплементації Мінських процесів» – Порошенко
Натомість президент України Петро Порошенко наголосив напередодні, що у Мінську представники України презентують концепцію виборчого законодавства. Концепцію тих змін, які домовилися спільно розробити на зустрічі в нормандському форматі, наголосив Порошенко. При цьому він звинуватив Росію у зриві мінських угод.
Недопуск спостерігачів ОБСЄ ані до кордону неконтрольованої ділянки українсько-російського кордону, ані до місць зберігання техніки для ефективної перевірки створює серйозну загрозу імплементації Мінських процесівПетро Порошенко
«Незаконні вибори (на підконтрольних сепаратистам територіях Донбасу – ред.) не скасовані, а лише перенесені. Дискусії щодо виборчого формату фактично заблоковані. Провокативні заяви про те, що вибори не проводитимуть за українським законодавством, постійно лунають з боку так званих лідерів окремих районів Донецької, Луганської областей. І недопуск спостерігачів ОБСЄ ані до кордону неконтрольованої ділянки українсько-російського кордону, ані до місць зберігання техніки для ефективної перевірки створює серйозну загрозу імплементації Мінських процесів», – наголосив Петро Порошенко.
Зі свого боку, Москва стверджує, що не має жодних зобов’язань за мінськими угодами і не мусить виконувати їх, бо є, мовляв, не їхньою стороною, а лише гарантом. Президент Росії Володимир Путін звинувачує Київ у «невиконанні» умов Мінська. За словами господаря Кремля, Мінськ визначає, що влада України має узгоджувати свої рішення щодо Донбасу з «ДНР» і «ЛНР». Крім того, Путін назвав як іще одне нібито порушення Києвом мирних угод – Україна, за його словами, досі не ухвалила закону про амністію.
Раніше заступник глави Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ Александр Хуг констатував порушення умов відведення озброєння з боку «ДНР».
Постійна присутність озброєнь – для навчань або для інших цілей – створює напруженняАлександр Хуг
«Постійна присутність озброєнь – для навчань або для інших цілей – створює напруження», – заявив Хуг.
А загалом, на його погляд, «ситуація залишається спокійною у більшості районів Луганщини та Донеччини, однак ризик ескалації залишається високим».
«Позиція України у протидії Росії залишається не суб’єктною, а об’єктною» – експерт
Як зауважила у коментарі Радіо Свобода політичний експерт Катерина Одарченко, тривалі прогнози робити складно, очевидно одне – наразі Україна не має вагомих козирів наполягати на своїй позиції у протидії агресії Росії. І справа в даному разі не у військовому потенціалі. Річ про ті самі реформи, про які говорять багато, зазначає експерт. Тому залишається єдиний справжній козир у глобальному протистоянні з Росією – підтримка Заходу. А він не відстоюватиме радикально інакшу позицію стосовно Москви, поки Київ не покаже нарешті на практиці радикальних (у хорошому сенсі цього слова) реформ. Україна довела світу, що може здобувати свободу. А от вміння користуватися свободою держава після Майдані поки що не довела, вважає Катерина Одарченко.
Щоб протидіяти Росії з позиції сили, треба щось заявляти. Потрібно, наприклад, заявляти, що ми успішно економічно розвиваємося. Стосовно політики – показувати нову якість владиКатерина Одарченко
«Україні, щоб протидіяти Росії з позиції сили, треба щось заявляти. Потрібно, наприклад, заявляти, що ми успішно економічно розвиваємося. Стосовно політики – показувати нову якість влади. Я вам скажу, що дивлячись на ці місцеві вибори, не буде у нас нової якості влади, нової якості думки і нової політики. Позиція України у протидії Росії залишається не суб’єктною, а об’єктною. Це потрібно розуміти і не жити в якійсь ілюзії, що хтось ззовні прийде і нам допоможе», – стверджує Катерина Одарченко.
Щоб дотиснути Україну, Росії необов’язково посилювати військове напруження на Донбасі. Таку думку висловив у коментарі Радіо Свобода російський військовий експерт Павло Фельгенгауер. Путін хоче перемогти Україну на стільки і не тільки на полі бою – тобто, «градами» і «відпускниками». Кремль задовольнить і економічна капітуляція Києва.
Нинішнє перемир’я продовжиться до нового року, а може і більше. Хоча і рік тому відносне перемир’я було в жовтні, а потім масштабні обстріли відновилисяПавло Фельгенгауер
«Так, зараз є перемир’я. Плюс – відведення озброєнь. Але, якщо знадобиться, озброєння повернуть, причому обидві сторони. За цим не «заіржавіє». Нинішнє перемир’я продовжиться до нового року, а може і більше. Хоча і рік тому відносне перемир’я було в жовтні, а потім масштабні обстріли відновилися, а потім був Донецький аеропорт, Дебальцеве… Загалом на політичне вирішення конфлікту наразі немає навіть натяку. А це означає, що в майбутньому все можливе, однак наразі, наскільки можна робити висновки, у Москві вирішили, що можна почекати. Може, Україна сама розвалиться?» – зауважив російський експерт.
За повідомленням спецпредставника ОБСЄ Мартіна Сайдіка, наступна зустріч контактної групи щодо врегулювання на Донбасі запланована у Мінську на 17 листопада. А ще раніше – 6 листопада у Берліні – зустрінуться керівники МЗС «нормандського формату». Війна на Донбасі почалася півтора роки тому. За цей час, за даними ООН, у ній загинули майже вісім тисяч людей.
