Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 14:28

«Російська держава «твердого авторитаризму» та її підтримка рерадянізації та ресталінізації контрастує з демократизацією, усуненням радянських пам’ятників і тривалим процесом десталінізації в Україні»

Двоє відомих на Заході політичних експертів – Тарас Кузьо та Адріан Каратницький – написали коментарі стосовно місцевих виборів в Україні. Кузьо пише про ці вибори як про ще один крок України в бік демократії, що сильно контрастує з сусідньою Росією. А Каратницький пише про, на його думку, політичну помилку – не проведення виборів у деяких районах Донбасу, які перебувають під контролем України, і закликає до відставки глави військово-цивільної адміністрації Донецької області Павла Жебрівського. Також є статті про недостатнє забезпечення українських військ на Донбасі перед початком зими.

Газета The Financial Times вміщує коментар канадійського політолога Тараса Кузьо, який каже, що проведення вже третіх демократичних виборів в Україні після Євромайдану в країні, де вільні вибори не є звичним явищем, є однією з ознак того, як далеко відійшла Україна від Росії, і до якої міри президент Володимир Путін пришвидшив цей процес.

Все більше російська держава «твердого авторитаризму» та її підтримка рерадянізації та ресталінізації контрастує з демократизацією, усуненням радянських пам’ятників та комуністичних символів і тривалим процесом десталінізації, що мають місце в Україні.

«Більшість українців – на відміну від Путіна та багатьох росіян – не жалкують за розпадом СРСР», – пише Кузьо.

Автор наводить шість головних моментів, на які вплинула російська агресія проти України.

Політично: після краху Партії регіонів та комуністів з минулого року в українському парламенті є конституційна більшість, яка підтримує європейську інтеграцію.

Патріотизм та національна ідентичність: російська агресія допомогла формуванню нової громадянської української національної ідентичності та тіснішій згуртованості україномовних та російськомовних громадян. «Поразки російській агресії на сході на півдні України завдала не українська держава, яка ледь існувала в першій половині 2014 року, а народна війна російськомовних та україномовних українців, євреїв та інших», – пише автор.

Путінський авторитаризм: Москві важко зрозуміти як особистості можуть діяти автономно без вимог з боку влади. Також більшість російськомовних громадян України показали, що вони є українськими патріотами і опонують «русскому миру» та Євразійському союзу.

Релігія та церква: Російська православна церква перебуває в незворотному занепаді в Україні – країні, в якій проживає лише третина населення Росії, але в якій станом на 2014 рік кількість парафій перевищувала кількість парафій в Росії. «З 2014 року популярність Російської православної церкви впала, а її головний конкурент Українська православна церква Київського патріархату зростає», – зазначає Кузьо.

На його думку, ці тенденції збільшать тиск для визнання автокефалії українського православ’я Константинопольським патріархатом – цей крок значно зменшить вплив Російської православної церкви у світі.

Ставлення до історії: Десталінізація триває в Україні вже третє десятиліття і більшість українців дивляться на постать Сталіна негативно – на відміну від Росії. «На всій території України, включно зі сходом та півднем, більшість населення вважає Голодомор 1933 року, який заморив до смерті понад чотири мільйони людей, геноцидом», – пише експерт.

В історичному плані російська агресія найбільше вплинела на ставлення українців до Другої світової війни. Україна та Європа, продовжує автор, святкують її завершення 8 травня, в той час як Росія відзначає «Велику вітчизняну війну» та Сталіна як великого вождя воєнного часу 9 травня. Більшість українців, зауважує Кузьо, вперше мають переважно позитивне ставлення до УПА, яка воювала проти нацистів та Червоної армії ціле десятиліття.

Зовнішня політика: Вперше більшість українців підтримує членство в НАТО. За даними соціологів, 64 відсотки, 50 відсотків та 45 відсотків українців мають позитивне ставлення відповідно до ЄС, США та НАТО. А громадська підтримка членства України в Митному союзі на чолі з Росією впала із 40 відсотків до 17 відсотків, зазначає Кузьо.

«Хоча українці вдячні за ці наслідки, які не планувалися, вони також скажуть, що настав час Путіну залишити українців у спокої», – зауважує автор.


«Демократична помилка України» – це заголовок коментаря про місцеві вибори на сході України члена американської Атлантичної ради Адріана Каратницького в брюссельському виданні Politico.eu.

Автор пише, що в той час як спостерігачі ОБСЄ визнали місцеві вибори в Україні такими, що переважно були конкурентними, вільними та демократичними, однак голосування стало «значним розчаруванням» для зусиль України щодо інтеграції російськомовних громадян, які живуть на сході України.

Приблизно два мільйони українців з районів поза територіями, що їх контролюють сепаратисти, не змогли проголосувати минулої неділі.

«Незважаючи на зусилля Центральної виборчої комісії, місцеві виборчі органи в Маріуполі (450 тисяч населення) та Красноармійську (68 тисяч населення) скасували вибори. Не дивно, що рішення місцевих комісій, як виглядає, було політично мотивованим: партії правлячої коаліції погано підготувались до виборів і опитування громадської думки вказували на сильну підтримку «Опозиційному блоку», – пише Каратницький.

«Це сталося в контексті кампанії за відкладення голосування, яку кілька місяців проводив новий ворог демократії в Україні – Павло Жебрівський, стороння людина, яку було призначено очільником Донецької області указом президента Петра Порошенка у травні», – додає автор.

Жебрівський, йдеться в коментарі, не має коріння на сході України, хоча й був нетривалий час в АТО в кінці 2014-го на початку 2015 року. «Після отримання губернаторської посади, на яку призначають, він став відомий своїми чисельними публічними появами та заявами в ЗМІ, під час яких він гучно та зверхньо пояснював, що «людям промивають мізки… люди деморалізовані та розколоті» на Донбасі, і що місцеві вибори там треба відкласти до 2017 року», – пише Каратницький.

Пізніше, коли президент Порошенко заперечив йому, Жебрівський «демагогічно закликав» до відкладення виборів у Маріуполі та ще де-інде через «важку ситуацію з безпекою», пише автор, додаючи, що в регіоні насправді встановилось переважно дієве припинення вогню останніми тижнями, а минулорічні парламентські та президентські вибори проводились незважаючи на бойові дії.

«Антидемократичні тенденції Жебрівського в останні кілька місяців зруйнували його авторитет серед багатьох виборців у регіоні, які більше не довіряють йому як чесному політику», – пише Каратницький і закликає президента Порошенка звільнити Жебрівського.


Видання International Business Times надрукувало статтю своєї кореспондентки Лідії Томків про недостатнє забезпечення підрозділів української армії, які перебувають на передовій уздовж лінії розмежування на Донбасі.

Після 18 місяців конфлікту на сході України українські бійці недостатньо забезпечені і покладаються на щедрість місцевих мешканців, які дають їм свіжі продукти. На одному з блокпостів неподалік Маріуполя солдати показали гнилі продукти.

Автор пише, що вояки скаржаться, що не мають іншого виходу, як купувати все за власні гроші, включно з уніформами та берцями, а та форму, яку їм видали , вона недостатньо тепла для зимових умов, пише Томків.

Українські представники кажуть, що Збройні сили значно покращились від початку конфлікту, а сепаратисти тепер вже не такі сильні, оскільки Росія втягнулася в кампанію в Сирії.

«Важко навіть порівнювати українську армію сьогоднішнього дня з тією, що була навіть 18 місяців тому. Тоді, побоюючись вторгнення, ми потребували танків. Ми спромоглися віднайти лише два справні танки. Сьогодні ми маємо 500 танків і нові виготовляються на замовлення», – цитує видання депутата парламенту Дмитра Тимчука.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG