Доступність посилання

08 грудня 2016, Київ 13:58

Свобода зібрань по-українськи: небезпечно і для мітингувальників, і для силовиків?


Сутички під Верховною Радою. Київ, 31 серпня 2015 року

Сутички під Верховною Радою. Київ, 31 серпня 2015 року

Правозахисники заявляють про знущання над затриманими у справі 31 серпня

Київ – Понад сім годин без адвоката і дванадцять годин без медичної допомоги провів один із вісімнадцяти затриманих за підозрою в участі у сутичках під Верховною Радою 31 серпня Богдан Тицький. Активісти громадських організацій та представники омбудсмена констатували низку правопорушень щодо мітингувальників і під час затримання, і в судовому процесі. Водночас, на думку представників Центру дослідження правоохоронної діяльності, брак реформ у системі охорони порядку та використання застарілих моделей реагування під час масових акцій ставить під загрозу життя і самих силовиків.

Застосування насильства, відмова у наданні медичної допомоги, невчасне інформування адвокатів – це тільки частина зафіксованих правозахисниками порушень прав затриманих після сутичок біля будівлі українського парламенту 31 серпня. 29 жовтня вони презентували звіт щодо згаданих подій у Києві.


Одна з авторів звіту, голова Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук зазначає: «Відповідно до керівних принципів захисту свободи мирних зібрань ОБСЄ та Ради Європи, навіть якщо частина протестувальників вдається до агресивних дій, це не робить автоматично все зібрання таким, що перестає носити мирний характер. І для того, щоб учасники змогли реалізувати свою свободу мирних зібрань, міліція мала зреагувати таким чином, щоб розмежувати (згадані групи – ред.)».

Але, за словами голови Центру досліджень правоохоронної діяльності Олега Мартиненка, це було складно зробити, тому що у той день забезпеченням правопорядку займались представники різних підрозділів МВС, в тому числі добровольчих батальйонів, і між ними була погана координація.

«Ми можемо припустити, що у разі більш радикальної ситуації або більш масового протистояння, всі співробітники міліції не чинили б потрібного спротиву агресії, у будь-якому випадку не змогли б забезпечити громадський прядок», – зазначив він.


Ще однією проблемою Мартиненко називає недостатню підготовку правоохоронців, бо частина силовиків під Радою – це були військові, які навчались вести бойові дії, а не охороняти мітинги у місті.

Сім годин без адвоката і дванадцять годин без лікаря

Водночас представник уповноваженого з прав людини Верховної Ради з питань реалізації національного превентивного механізму проти катувань Юрій Бєлоусов зауважує, що реагування силовиків 31 серпня цього року – абсолютна калька того, що відбувалося на Майдані.

«Дві особи були неповнолітніми. Їх затримали не на місці вчинення неправомірних дій, а вже після. Їх затримували, як вони сказали, «за футболками певної партії» в автомобілях, – розповідає він. – Відразу після затримання до одного неповнолітнього було застосовано насильство, тобто він отримав удар в обличчя, ми зафіксували тілесні ушкодження. І виявилось, що час затримання теж дещо переміщений: на сім годин сорок п’ять хвилин».

Через це центр надання безоплатної правової допомоги поінформували про це затримання пізніше. А у випадку із активістом Богданом Тицьким, затриманим цього ж дня у Будинку офіцера, довелося чекати півдоби, аби хлопця оглянув лікар: у нього виявили перелом плечової кістки зі зміщенням уламків, каже Бєлоусов. На одному із судових засідань у справі Тицького той непритомнів, однак процес тривав і, за свідченням адвоката активіста Віктора Смалія, медична допомога не забезпечувалась.

Богдан Тицький

Богдан Тицький

Жінка знімає на відео непритомного Богдана Тицького в залі суду

Жінка знімає на відео непритомного Богдана Тицького в залі суду

Омбудсман звернулась із поданням до міністра внутрішніх справ Арсена Авакова щодо проведення розслідування випадків жорстокого поводження у названій справі. Радіо Свобода надіслало запит до міністерства щодо цієї перевірки і очікує на відповідь.

За словами заступника голови Державної судової адміністрації України Павла Кондика, врегулювання таких ситуацій стало б простішим після ухвалення спеціального закону щодо забезпечення свободи зібрань. Серед представників правозахисних організацій, однак, щодо цього питання точаться дискусії: потрібен окремий закон чи досить статті Конституції.

Внаслідок сутичок під Верховною Радою між мітингувальниками і правоохоронцями, під час яких була застосована бойова граната, загинули четверо бійців Національної гвардії, до лікарень Києва звернулись майже сто вісімдесят поранених.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG