Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 01:02

«Людина, якій працювати з вибухівкою не страшно, – смертник або дурник» – сапер


Військові проходять повз протитанкові міни, встановлені на позиціях українських сил в Луганській області, серпень 2015 року

Військові проходять повз протитанкові міни, встановлені на позиціях українських сил в Луганській області, серпень 2015 року

Однією з головних небезпек в зоні АТО зарає є «розтяжки» з протипіхотними мінами

В зоні АТО на Донбасі триває процес відведення озброєнь калібром менше за 100 міліметрів. Танки вже прибрали з лінії зіткнення, тепер черга артилерії, далі – міномети. Втім, попри припинення активних бойових дій, українські військові та цивільне населення все ще гинуть. Серед головних причин втрат – так звана «мовчазна смерть». Йдеться про вибухонебезпечні пристрої, серед яких боєприпаси, що не здетонували, мінні поля та розтяжки, якими рясно всіяна земля на території колишніх протистоянь. Відтак затишшя на фронті – гаряча пора для саперів. На думку експертів, процес розмінування затягнеться на десятиріччя.

З початку року, за повідомленнями обласних управлінь міліції, на території Донецької та Луганської областей на різноманітних вибухових пристроях підірвались близько двох сотень цивільних та військовослужбовців. За умови, що вже впродовж кількох місяців в зоні АТО не фіксують масштабних сутичок між українськими силовиками та сепаратистами, саме міни стали найчастішою причиною смертей на Донбасі.

Водночас затишшя на передовій дає можливість вільно працювати саперам. За інформацією зі штабу АТО, щодня понад тридцять груп розмінування працюють на Донбасі. Серед інфраструктурних об’єктів, заявляють у штабі, найчастіше доводиться очищувати від вибухівки водогони та лінії електропередач. Поширеними також є випадки мінування залізничного полотна.

Та це лише частина проблеми. Значно більше небезпечних знахідок трапляється поблизу колишніх складів боєприпасів, позицій артилерії та в місцях масштабних боїв. За словами експертів, саме ці території є особливо «забрудненими».

Причини в коментарі Радіо Свобода пояснив начальник єдиного в Україні Центру розмінування Збройних сил України Володимир Родіков. За словами полковника, здебільшого йдеться про боєприпаси, що не розірвались. У зв’язку з затишшям як військові, так і цивільні стали почуватись значно вільніше, пересуваючись ще поки небезпечними територіями. Відтак і кількість випадків, коли люди наштовхуються на небезпечні знахідки, теж зросла.

Українські військові пролазять під розтяжкою під час патрулювання території біля села Попасна Луганської області, серпень 2015 року

Українські військові пролазять під розтяжкою під час патрулювання території біля села Попасна Луганської області, серпень 2015 року

Військові підриваються на заборонених вибухових пристроях – експерт

Будь-який вибухонебезпечний предмет, який не знищений або не знешкоджений, є продуктом для створення саморобних вибухових пристроїв. Плюс від цих боєприпасів є екологічна небезпека

«Як правило, зараз проблема полягає у вибухонебезпечних предметах, які розташовані на поверхні. Їх знешкодження – це перший етап. Далі буде їх пошук. Бо є багато боєприпасів, які потрапили в грунт і перебувають на певній глибині, починаючи з 10–15 і до 30 сантиметрів. Це залежить від калібру та потужності. Також будь-який вибухонебезпечний предмет, який не знищений або не знешкоджений, є продуктом для створення саморобних вибухових пристроїв. Плюс від цих боєприпасів є екологічна небезпека. Всі вибухові речовини є досить токсичні і після потрапляння в грунт та воду вони з часом також нестимуть небезпеку», – пояснює Володимир Родіков.

Ще однією складовою роботи саперів є зняття мінних полів та загороджень. Але оскільки у військових найчастіше є детальні карти з розташуванням цих вибухових пристроїв, то вони викликають значно менше складнощів. Та зовсім протилежна ситуація з протипіхотними мінами. Території поблизу лінії розмежування просто начинені ними, запевняють експерти.

Більше того, доволі часто впродовж конфлікту на Донбасі їх використовували у некерованих вибухових засобах, так званих «розтяжках», що заборонено міжнародною «Конвенцією про заборону застосування, накопичення запасів, виробництво і передачу протипіхотних мін та про їх знищення». Протипіхотні міни на міжнародному рівні визнані негуманними. На відміну від України, Росія не підписала цей договір. Та попри це, обидві сторони конфлікту періодично звинувачують одна одну у застосуванні таких «розтяжок».

«Розтяжка» на вході до будинку, виявлена українським патрулем у «сірій» зоні (смуга нейтральних територій) під Горлівкою, вересень 2015 року

«Розтяжка» на вході до будинку, виявлена українським патрулем у «сірій» зоні (смуга нейтральних територій) під Горлівкою, вересень 2015 року

«Один зачепив – гинули всі п’ятеро» – Машовець

У коментарі Радіо Свобода координатор групи «Інформаційний спротив» Костянтин Машовець розповів, що найчастіше для таких цілей сепаратисти використовують «ОЗМ-72» та різновиди протипіхотної міни «МОН».

Найгірші – це ОЗМ-72...Бували випадки, що йшла група з п’яти людей, один зачепив – гинули всі п’ятеро

«Найгірші – це ОЗМ-72. Спрацьовуючи, вона підкидається зарядом на 80 сантиметрів і утворює 2,5 тисячі осколків. Створює суцільну зону ураження радіусом 50 метрів. Це міна-сюрприз, її важко помітити. Вона може бути на розтяжці. Дуже погана міна. Бували випадки, що йшла група з п’яти людей, один зачепив – гинули всі п’ятеро», – розповів Костянтин Машовець.

Окрім цього, розповів експерт, проблемою є й те, що сепаратисти доволі часто хаотично облаштовували мінні поля поблизу своїх оборонних пунктів. Тому карт з розташуванням цих вибухових пристроїв немає. Водночас, зазначає Машовець, не поодинокими є й випадки, коли українські військові підриваються на власноруч встановлених мінах.

Українськи сапери під час розмінування поля неполік селища Луганське, вересень 2015 року

Українськи сапери під час розмінування поля неполік селища Луганське, вересень 2015 року

З початку року Кам’янець-Подільський центр розмінування ЗСУ підготував близько 900 спеціалістів, серед яких і водолази, і кінологи, і навіть собаки, що розшукують вибухові пристрої. Згодом, на Донбасі, вони підсилюють звичайну групу саперів, що складається з 3-5 осіб.

Сепаратисти мінують території «творчо» – сапер

Представник 703-го інженерного полку, сапер з позивним «Ромео» більш як рік працював у секторі «М» (південь Донецької області – авт.). До того встиг взяти участь в українській миротворчій місії в Ліберії. Він підтверджує, що найважче працювати з ворожими «розтяжками», особливо коли доводиться розміновувати пастки сепаратистів в так званій «зеленці». Більше того, іноді разом зі своєю групою він був змушений працювати вночі.

Мінують території, веде далі «Ромео», зараз творчо. «Розтяжки» висять у найбільш неочікуваних місцях, а металеві дроти для них замінюють рибальською волосінню, яку не видно у тепловізор. Нібито випадково залишена каністра біля дороги запросто може бути начинена вибухівкою в поєднанні з гайками, кульками підшипників та цвяхами.

Можу сказати, що страшно завжди. Це правильно. Перший раз – це просто страшно. З набуттям досвіду – це контрольований страх. Але він не минає

«Страшно завжди – абсолютно кожного разу. І будь-яка людина, яка скаже, що їй йти працювати з вибухонебезпечними пристроями не страшно, – це або смертник, або дурник. Я далеко не перший рік працюю з вибухонебезпечними предметами і можу сказати, що страшно завжди. Це правильно. Перший раз – це просто страшно. З набуттям досвіду – це контрольований страх. Але він не минає», – розповів сапер.

За даними Міністерства оборони України, з початку проведення АТО військові сапери знешкодили майже 22 тисячі вибухонебезпечних предметів, розмінували 585 кілометрів доріг та 17 кілометрів залізничних шляхів.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG