Київ – Киянин Олександр Орлов у 2011 році втратив дачний будинок на Русанівських садах, з плодовими деревами, електроенергією та іншими комунікаціями. Він там мешкав увесь рік, бо свою квартиру передав дітям та онукам. Компанія, яка будує мостовий перехід, що має з’єднати київські райони Троєщина та Поділ, розташовані на різних берегах Дніпра, відселила його, сад вирубала, а натомість дала кілька соток піщаної, неродючої землі на східній околиці столиці, та ще й без комунікацій. Компенсації, яку йому виплатили, лише частково вистачило на спорудження будинку на новому місці. Щоб закінчити роботи, Олександр витрачає майже всю власну пенсію, однак через чотири роки після відселення будинок лише частково придатний до життя, каже він.
Експертиза показала, що на ділянці був чорнозем, товщий за 60 сантиметрів. Але нас переселили на пісок, де нічого не родитьОлександр Орлов
«На моїй ділянці на Русанівських садах був дачний будинок з усіма зручностями: каналізація, водогін, електроенергія, опалення, газ. Це все знесли під транспортну розв’язку. Були цінні породи дерев – так їх вийняли з усім корінням і землею й вивезли. Мабуть, комусь продали чи пересадили. Експертиза показала, що на ділянці був чорнозем, товщий за 60 сантиметрів. Але нас переселили на пісок, де нічого не родить, без комунікацій, і вже п’ятий рік це тягнеться. Хоча за законом мали одразу переселити в ті умови, які були до відселення», – розповів Олександр Радіо Свобода, показуючи пустирище та руїни на місці колишнього будинку.
Дачники: програли й ті, хто взяв грошима, і ті, кому будує держава
Окрім Олександра, забудовник та Київська міська державна адміністрація відселили з Русанівських садів на Биківню понад 80 людей, свідчить офіційна статистика КМДА, приблизно стільки ж – отримали фінансову компенсацію замість нових ділянок. Ще близько 50 осіб не згодні на відселення і судяться з міською владою, повідомляють у департаменті будівництва КМДА.
Олександр Орлов каже, що отримав як компенсацію ділянку та суму грошей, якої вистачило лише на будівництво фундаменту, стін і даху будинку, без зовнішніх та внутрішніх робіт. Але, за його словами, ті, хто хотів, щоб держава збудувала їм нові будинки власним коштом, програли ще більше.
У дачному кооперативі «Сосновий бір», куди відселили людей з Русанівських садів, стоять державні недобудови і потроху руйнуються, бо зводили їх неякісно й не довели до кінця, пояснює Радіо Свобода Валерій Потабенко, голова дачного кооперативу.
Кілька будинків – без даху. На одному дах є, але його пошкодило вітром. Там, де були вікна чи двері, їх уже покрали зловмисникиВалерій Потабенко
«Кілька будинків – без даху. На одному дах є, але його пошкодило вітром. Будівництво не завершене, тому там, де були вікна чи двері, їх уже покрали зловмисники. І взагалі, ми бачимо, що забудовник, який має довести до розуму інфраструктуру селища, постійно намагається зменшити обсяг своїх зобов’язань за контрактом», – наголошує голова дачного кооперативу.
І додає, що проблема тягнеться вже понад п’ять років.
Тим часом, дачники не отримали стабільного електропостачання. Компанія-забудовник зупинила будівельні роботи через брак коштів і після чиленних скарг надала дачникам доступ до лінії електропостачання у 20 кіловат, якою користувалася для будівельних робіт. Відтак кожен із дачників отримав менше одного кіловата, причому електромережі у дачному кооперативі дачники споруджували самостійно, стовпи ставили з трухлявих соснових стовбурів, які назбирали в навколишньому лісі.
«Чайник чи праску увімкнути не можна, спрацьомвує запобіжник, та й іншим електроенергії не вистачить», – каже Олександр Орлов. Він, як і ще деякі дачники, живе у недобудові, не маючи змоги використовувати електроопалення, яке передбачає проект. Узимку доводиться ночувати у підвалі, виручає встановлена там маленька піч на дровах, каже дачник.
Норми про відселення влада і люди «читають» по-різному – аналітик
Відселяючи місцевих мешканців або дачників для будівництва нових об’єктів, київська влада діє коректніше, ніж приватні забудовники, однак часом порушує права мешканців та природоохоронне законодавство, вважає політолог та урбаніст, експерт корпорації стратегічного консалтингу «Гардарика» Костянтин Матвієнко. Такі порушення, на його думку, мають місце, зокрема і щодо дачників, яких відселили з Русанівських садів.
Держава має дати рівноцінну ділянку або компенсацію за ринковою вартістю. Це на нашу думку, як громадян. Оцінювач вважає інакшеКостянтин Матвієнко
«Це питання українського законодавства. У випадку суспільної потреби (ідеться про будівництво інфраструктурних або інших важливих об’єктів) держава може викупити або за ринковою ціною, за ціною, визначеною оцінювачем, або за згодою сторін. Отут уже виникають різночитання. Приватні забудовники найчастіше тиснуть, палять, залякують, як це було, до прикладу, під час забудови в районі Ботанічного саду. Держава має дати рівноцінну ділянку або компенсацію за ринковою вартістю. Це на нашу думку, громадян. Оцінювач вважає інакше», – пояснює Матвієнко.
За словами аналітика, ділянки на Биківні, які отримали відселенці, не можуть вважатися рівнозначними і через менш зручне розташування, гірший ґрунт, і через відсутність необхідних комунікацій.
До того ж, наголошує Матвієнко, масова дачна забудова в районі Биківні неприпустима ще й тому, що заради неї знищуються міські ліси, які мають природоохоронний статус.
У випадку з відселенням дачників з Русанівки на Биківню можна говорити про порушення закону, і потерпілим варто гуртом захищати свої інтереси в суді, радить шеф-редактор «Юридичного вісника України», доктор юридичних наук Віктор Ковальський.
Найкраще – зібрати якнайбільше власників земельних ділянок і колективно позиватися до київської владиВіктор Ковальський
«Людей дійсно обдурили. З одного боку, це було легальне вилучення земель під громадські потреби, з іншого – втрати компенсували не повністю. Подібні порушення, в тому числі екологічні, були в Києві й раніше, наприклад, під час будівництва дороги в Пущі-Водиці. Для того, щоб захистити свої права, дачникам треба виконати багато марудної роботи. Тому найкраще – зібрати якнайбільше власників земельних ділянок і колективно позиватися до київської влади. Питання не лише в тому, що вона лише частково компенсувала людям майно, яке вони втратили. Земля, яку дали дачникам замість ділянок на Русанівці, малопридатна для дач, на ній важко що-небудь виростити», – наводить аргументи правник.
Радіо Свобода надіслало запит до КМДА з проханням пояснити в коментарі, хто винен у зволіканні з будівельними роботами та з компенсацією знесених дачних ділянок. Однак посадовці відмовилися прямо відповідати на це питання і не погодилися на коментар. У письмовій відповіді, яку журналіст отримав від київської міської влади, підтверджують, що дачники на Биківні отримують обмежену кількість електроенергії, причому не за тарифами для звичайних громадян, а за вищими розцінками, за якими її отримує підприємство-забудовник.
У відповіді говорять про будівництво дачного містечка, яке складається з більшої кількості ділянок, ніж кількість відселених дачників.
Так, до Биківні переселили 81 садівника, однак «будується дачне містечко на 102 земельні ділянки…, громадський центр, штучна водойма та рекреаційна зона відпочинку».
Окрім того, в КМДА визнають, що з 27 будинків, які мали побудувати коштом столиці, збудовано п’ять, а інші є недобудовами з різним ступенем готовності. І проблеми з електроенергією, і недобудови посадовці у відповіді Радіо Свобода пояснюють «дефіцитом фінансування». Жодної відповіді на запитання про те, хто відповідає за зрив термінів будівництва дач та комунікацій, у листі КМДА немає.
Радіо Свобода продовжує відстежувати розвиток подій з відселенням дачників і готове надати змогу висловитися усім зацікавленим сторонам.
