Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 19:45

«Чорне море – об’єкт, яких фактично у світі немає, тому досліджують його вчені з усього світу» – експерт

Майя Жакова

31 жовтня – Міжнародний день Чорного моря. Зараз, через 19 років від запровадження такого відзначення, екологічний стан «найсинішого в світі моря» дещо стабілізувався. Експерти стверджують: воно стало чистішим. Однак чимало екологічних проблем лишаються актуальними. Віднедавна, після анексії Росією Криму, суттєво ускладнилася господарська діяльність в акваторії, обмежилося транспортне сполучення. Отож, геополітична складова питання щодо Чорного моря відверто загострилась.

Стан екосистеми Чорного моря протягом останнього десятиліття стабілізувався, однак проблемні питання лишилися. Про це свідчать дані Українського наукового центру екології моря. За словами директора центру Віктора Коморіна, серед основних проблем – мікробіологічне забруднення (понаднормове розмноження мікроорганізмів, пов’язане із господарською діяльністю людини), евтрофікація (надмірне надходження мінеральних сполук азоту, фосфору, кремнію, заліза та інших мікроелементів), а також потрапляння у воду токсичних речовин. Всі ці чинники призводить до зменшення біорозмаїття Чорного моря. «Та деградація, яка була у 80-90-х роках, пов’язана з проблемою евтрофікації, дещо нормалізувалася», – додає фахівець. Втім, показник стійкості є доволі хитким.

«Деякі роки супроводжуються аномально високими температурами, великою кількістю опадів у весняний період, і найбільш яскравий у цьому плані – 2010-й. Тоді великі скупчення бурих водоростей викидалися на одеське узбережжя. Вони були по всій північно-західній частині Чорного моря,– це видно по супутниковим картам. Такі ефекти не спостерігалися вже багато десятиліть», – пояснює Віктор Коморін.

Купатися чи ні?

За словами експерта, чорноморська вода для здоров’я людей, що в ньому купаються, є достатньо безпечною. Втім, у певні періоди варто утриматись від купання.

«Найперша рекомендація, що лежить на поверхні, – дослухатися до обласної санітарно-епідеміологічної станції, коли вона робить виміри і попереджає про те, що спостерігається несприятлива для купання ситуація», – радить Віктор Коморін.

Також фахівець застерігає від купання у морі впродовж трьох-п’яти днів після опадів. «Система водовідведення стоків міста дозволяє великій кількості забруднюючих речовин потрапити в море. Варто сказати, що така проблема стосується не лише Одеси, а всіх великих причорноморських міст, до того ж не лише України», – говорить директор Українського наукового центру екології моря.

Досліджувати Чорне море… немає чим

Давати відповіді на запитання щодо стану Чорного моря мав би регулярний моніторинг. Однак, і тут проблема! В Україні немає жодного діючого наукового морського судна.

«Володимир Пашин», побудований у 1989 році, у 2009 вийшов з експлуатації і став на ремонт для відновлення документів реєстру судноплавства України. Гроші досі не виділені, незважаючи на те, що ми неодноразово звертались і в Міністерство екології, і в Кабмін. На сьогоднішній день виконувач обов’язків міністра Курикін розуміє і підтримує необхідність такого інструменту як науково-дослідне судно для отримання інформації в центрі моря», – пояснив ситуацію Віктор Коморін.

Комплексно оцінити стан Чорного моря не можна, здійснюючи лише виміри біля берега або читаючи супутникові карти, стверджує директор Українського наукового центру екології моря. «Необхідно виходити в море, відбирати проби води, донних відкладень, біоти для того, щоб дати повноцінну оцінку того, що власне відбувається», – зазначає Віктор Коморін.

Чорне море – єдине в своєму роді

«Чорне море – об’єкт, яких фактично у світі немає», – доводить Віктор Коморін. Саме тому досліджувати його приїжджають вчені практично з усього світу – США, Японії, Китаю, Німеччини, Франції.

«Більша частина моря – це глибоководна частина. Все, що нижче 150-200 метрів і до 2000 метрів – заповнено сірководнем. Все життя, яке є у нас у морі, зосереджене у верхніх шарах і на шельфовій зоні. І саме тут на шельфі існують ці біологічні процеси, які роблять таким цікавим наш об’єкт», –пояснює фахівець, в чому власне унікальність, яка так приваблює науковців.

Шельфові «пірати»

Україна з усіх причорноморських країн має найбагатшу шельфову частину. І тут вже починається геополітика. «На сьогоднішній день в результаті окупації Криму ресурси шельфу нещадно використовуються Росією, а не Україною», – говорить Віктор Коморін.

Будь-яке видобування на шельфі – незаконне, воно здійснюється фактично піратським способом

За словами Богдана Яременка, голови правління фонду «Майдан закордонних справ», питання видобутку енергоносіїв на шельфі лишається невирішеним. «Будь-яке видобування на шельфі – незаконне, воно здійснюється фактично піратським способом, – зазначає експерт.

«Із території Криму Росія загрожує всім без винятку прибережним чорноморським державам»

Сам статус Чорного моря не змінився у зв’язку з анексією Криму, змінилась політична, економічна, безпекова ситуація навколо нього, зазначає Богдан Яременко. Чорне море досі лишається «міжнародною водоймою», однак в нових умовах з’являються певні корективи. Наприклад, змінюються умови прольоту повітряних суден над Чорним морем. «Територія Криму закрита для польотів міжнародної авіації, що фактично завдає безпосередніх збитків багатьом авіакомпаніям у світі», – говорить експерт.

Також змінився порядок заходу в чорноморські порти, розташовані у Криму. Фахівець пояснює: «Фактично вони перебувають під санкціями, значить, змінюється ефективність і порядок їххньої роботи».

Росія загрожує всім без винятку прибережним чорноморським державам – і Грузії, і Туреччині, і Болгарії, і Румунії, і само собою – Україні

Безпекова ситуація у Чорному морі суттєво загострилась. Голова правління фонду «Майдан закордонних справ» стверджує: «Крим перетворюєтьcя Російською Федерацією на велику військову базу, яка нашпигована озброєнням, можливо, і ядерною зброєю. В інших регіонах Російська Федерація демонструє можливості ракетних систем, які розташовані вже в Криму. Це свідчить про те, що з території Криму Росія загрожує всім без винятку прибережним чорноморським державам – і Грузії, і Туреччині, і Болгарії, і Румунії, і само собою – Україні».

Анексія Криму, який географічно займає центральне положення у Чорному морі, призвела до значних змін у правовому статусі водойми. «Це збиток і безпеці, і політиці, і транспортному сполученню, і господарській діяльності», – підсумовує експерт.

ДОВІДКА

Міжнародний день Чорного моря був запроваджений в 1996 році, коли шість причорноморських країн – Україна, Болгарія, Румунія, Туреччина, Грузія та Росія підписали Стратегічний план дій із відновлення і захисту Чорного моря. Тоді ж були проведені всебічні дослідження морського середовища, які показали, що його життєздатність погіршилася за останні три десятиліття. Дату ввели для привернення уваги громадськості до екологічних проблем Чорного моря.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG