Берлін – Один з найбільших центрів україністики за кордоном розташований у німецькому місті Грайфсвальді на півночі Німеччини. Там не лише викладають, а й досліджують українську мову та культуру. Цей центр опинився під загрозою зникнення – через недостатнє фінансування, а також нерозуміння відповідальними особами деканату важливості цієї кафедри. У боротьбі за збереження рідкісної перлини української мови, котрою став факультет україністики у Грайфcвальді, об’єдналися студенти і політики, аматори та фахівці.
За життя україністики у Німеччині довелося боротися її численним прихильникам та небайдужим людям. Передовсім, міністр закордонних справ ФРН Франк-Вальтер Штайнмаєр особисто сприяв, аби фінансування не лише здійснювалося, а й здійснювалася без бюрократичних перепон. Зовнішньополітичне відомство Німеччини, федеральна земля Мекленбург-Передня Померанія, а також університет Грайфсвальд уклали угоду про довгострокову роботу кафедри, спрямувавши на це 1,6 мільйона євро. Що забезпечить викладання української мови у повному обсязі впродовж наступних 10 років. Про це повідомив в інтерв’ю Радіо Свобода професор славістики у Грайфсвальді Бернхард Бремер.
У Грайфсвальді й надалі працюватиме окремий факультет української мови, котрий шість років поспіль фінансуватиметься землею, а потім університетомБернхард Бремер
«Ми дуже-дуже раді, що міністерство і земля Мекленбург-Передня Померанія знайшли довгострокове вирішення питання. Це означає, що у Грайфсвальді й надалі працюватиме окремий факультет української мови, котрий шість років поспіль фінансуватиметься землею, а потім університетом», – пояснив професор славістики доктор Бремер.
Заклики зберегти українську мову на німецьких вулицях
Боротьба за цей заклад справді була не на смерть, а на життя. З протестами на вулиці вийшли студенти, які збирали підписи на підтримку факультету української мови. Фахівці лише здивовано розводили руками. Йдеться про факультет славістики у Грайфсвальді, де вже понад 20 років поспіль здійснюються наукові дослідження у галузі україністики. Тут також успішно працює всесвітньовідома літня академія «Українікум». Але водночас зменшується кількість студентів, що стало поясненням припинення фінансування факультету і, як наслідок, його закриття.
У майбутньому ми матимемо відділення української культуриБернхард Бремер
Нині професор Бремер планує доповнити кафедру новим відділенням – української культури: «У майбутньому ми матимемо відділення української культури, де теми зосередяться лише на Україні. Відтак це стане посиленням профілю нашого факультету. Загалом в інституті також відбудуться скорочення, але ми, однак, дуже задоволені, зважаючи на те, що матимемо повноцінний факультет, якого у нас давно не було», – сказав професор Бремер у розмові з нашим кореспондентом.
Вивчати та знати культуру Східної Європи
Міністерство закордонних справ ФРН і земля Мекленбург-Передня Померанія уже оприлюднили прес-заяву про фінансове забезпечення єдиної у Німеччині за своїм профілем кафедри україністики в університеті Ернста-Морица-Арндта у Грайфсвальді.
Я особливо радий, що нам удалося на наступні роки забезпечити роботу факультету української мови, а також балтійських мов в університеті ГрайфсвальдФранк-Вальтер Штайнмайєр
Також міністр закордонних справ Франк-Вальтер Штаймаєр заявив: «Саме з огляду на кризи у наших сусідів, нам у Німеччині потрібен більш, ніж будь-коли, ґрунтовний досвід і знання регіону Східної Європи. Моє переконання щодо доцільності цього кроку полягає у прийнятті зовнішньополітичних рішень, котрі стануть можливими лише у разі, якщо ми спроможемося подивитися на світ іншими очима, очима тамтешніх людей, вивчатимемо їхні мрії і проблеми, будемо їх краще розуміти і розширювати наш світогляд. Особливо це стосується регіонів культури Сходу Європи, котрі досі були мало висвітлені. Тому я особливо радий, що нам удалося на наступні роки забезпечити роботу факультету української мови, а також балтійських мов в університеті Грайфсвальд».
Міністр освіти землі Мекленбург-Передня Померанія Матіас Броткорб, з огляду на спільні зусилля щодо порятунку славістики, також висловив задоволення: «Я вдячний міністру закордонних справ, що уряд готовий допомогти федеральній землі та університету зберегти україністику й балтистику. Цінність цих фахів неможливо виміряти кількістю студентів, котрі тут навчаються, а насамперед їхнім культурним, науковим і зовнішньополітичним значенням у контексті Європи, котра розширюється. Цей важливий крок був би неможливий без небюрократичної допомоги міністра закордонних справ», – сказав голова земельного відомства освіти.
