Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 23:52

У Бердянську митці віднаходять культуру Приазов’я


Набережна Бердянська. 3 листопада 2015 року

Набережна Бердянська. 3 листопада 2015 року

У місті триває проект зі зміни локального культурного середовища

Бердянськ – На експериментальний майданчик для митців із різних куточків України перетворився протягом останнього місяця Бердянський художній музей. Лекції, виставки, концерти, фільмопокази: у рамках проекту «Вхід на Схід» городяни знайомилися з сучасним українським мистецтвом, а митці – з традиційною культурою Приазов’я.

Бердянськ – це 112 тисяч населення та поліетнічний національний склад. Українці, росіяни, євреї, болгари, поляки, німці…Саме інтерес до цього культурного розмаїття і привів журналіста та перекладача Олександра Рибалка до міста. Він спеціально приїхав до Бердянського художнього музею на концерт болгарського колективу «Вайсал». Пояснює: творче об’єднання з села Лозуватка Бердянського району, якому виполонилося 70 років, є одним із найстаріших у Північному Приазов’ї.

Перекладач Олександр Рибалко та одна з учасниць ансамблю «Вайсал»

Перекладач Олександр Рибалко та одна з учасниць ансамблю «Вайсал»

Сам Рибалко раніше мав справу з організаторами – агенцією «АртПоле» – як учасник. «Але цього разу я як гість», – додає він.

«Те, що, можливо, для жителів Бердянська або Запорізької області здається таким тривіальним, не дуже таким цікавим або, може, таким звичним, для мене не скажу, щоб екзотика, але дуже цікаво, – каже Олександр Рибалко. – Це – те, чого нема в інших регіонах, те, про щоб хотілось дізнатися більше».

Виступ болгарського ансамблю «Вайсал»

Виступ болгарського ансамблю «Вайсал»

Місто, в яке я виїхала, було Бердянськ – художниця

Бердянськ – це не лише етнічна мозаїка, а й територія, близька до зони конфлікту на сході України. В цілому, за даними запорізької ОДА, в області зараз понад 66 тисяч вимушених переселенців з Донецької, Луганської областей та Криму. Чимала кількість із них тимчасово оселилася у великих містах регіону, таких як Мелітополь та Бердянськ.

Вимушені переселенці зі сходу України написали свої спогади про те, як покидали рідну домівку

Вимушені переселенці зі сходу України написали свої спогади про те, як покидали рідну домівку

Історії українців, змушених залишити рідні домівки, знайшли відображення у перфомансі Ольги Михайлюк. Вона задокументувала на відео подоланий самостійно «шлях переселенця». Митець розповідає, що на таку мандрівку її спонукала поїздка до Алчевська минулого року.

«Я була в Алчевську у липні 2014-го. Виїжджала через 11 блокпостів. І місто, в яке я виїхала, – це був Бердянськ», – згадує вона.

«Коли була в Алчевську, бачила багато людей. Це переважно були жінки, жінки з дітьми, які пройшли пішки 40 кілометрів, тому що Луганськ вже обстрілювали. І в цей день підірвали Дебальцеве і потяги до Алчевська теж не пішли», – розповідає Ольга Михайлюк.

Показ своєї кіноподорожі у Бердянську доповнила аудіозаписами спогадів жінок-переселенців. А на самій презентації для тих глядачів, які самі є переселенцями, розташувала у залі білі полотнища і попросила під час фільму написати коротко свої спогади.

Вимушені переселенці зі сходу України написали свої спогади про те, як покидали рідну домівку

Вимушені переселенці зі сходу України написали свої спогади про те, як покидали рідну домівку

«У мене було одне запитання: як ви приймали рішення? Тобто момент, коли ви вирішуєте: я виїжджаю, – розповідає Ольга Михайлюк. – Перша фраза була: «Ночь. Кормлю ребенка. За оконом слышу взрывы».

Не треба жити чутками, треба подивитися самому – музикант зі Львова

Перфоманси, лекції, виставки, концерти – майданчиком для всіх цих заходів став Бердянський художній музей. Довкола нього, на думку організаторів проекту «Вхід на Схід», може сформуватися осередок модерної української культури у місті. З ентузіазмом сприймають ідею перетворень і в самому музеї.

«Раніше музей був як закрита територія: прийшли, подивилися картини, послухали екскурсію-лекцію», – зазначає старший науковий співробітник Бердянського художнього музею Тетяна Решетнікова.

«Зараз ми міняємо формат роботи, – додає музейник. – Музей стає відкритим майданчиком для всіх будь-якого віку. Люди звикли: що у музеї – картини. А до таких заходів не звикли. Не можна сказати, що всі однаково добре реагують. Ми чуємо і критику. Але позитивних відгуків все-таки більше».

Змінюють свої погляди як бердянці, так і самі митці з інших регіонів Украни, які відвідують місто. Гість зі Львова, вокаліст гурту «Гич Оркестр» Мар’ян Пирожок розповідає, що для нього візит до Бердянська став підставою сформувати власне уявлення про культуру Приазов’я.

Львівський гурт «Гич Оркестр» готується до виступу

Львівський гурт «Гич Оркестр» готується до виступу

«Чутки, які ходять, що це – маленьке місто, що тут не дуже й хотіли розвивати якісь українські культурні пласти. А насправді не треба жити чутками, треба приїхати подивитися самому», – каже він.

Серед планів організаторів проекту «Вхід на Схід» – продовжити у Бердянську акцію «Стежка». В її рамках художник Андрій Гуренко створює мурал у кримськотатарському стилі на одній зі стін Бердянського художнього музею. Аналогічний розпис уже є у Києві. Планується, що навесні 2016 року Андрій Гуренко повернеться до Бердянська, щоб продовжити свою роботу.

Мурал намальований Андрієм Гуренко на стіні Бердянського художнього музею

Мурал намальований Андрієм Гуренко на стіні Бердянського художнього музею

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG