Доступність посилання

logo-print
08 грудня 2016, Київ 06:14

Тактична медицина в Україні наполовину відповідає західним стандартам – інструктор


Тренування з тактичної медицини у Києві. Жовтень 2015 року

Тренування з тактичної медицини у Києві. Жовтень 2015 року

«Ми вимагаємо від міністерства працювати на такому ж професійному рівні, як і ми»

Одними з перших волонтерів, хто кинувся допомагати добровольцям та військовим, які воюють на Донбасі, стало подружжя канадських українців Уляни та Марка Супрунів. Зусиллями своєї фундації «Захист патріотів», через яку вони взялися організовувати підготовку українських бійців, вони вже провели навчання понад 20 тисяч військових і продовжують цю роботу, адже до справжнього миру Україні ще далеко, кажуть вони. З Уляною Супрун Радіо Свобода зв’язалося телефоном у той момент, коли вона їхала на зустріч до Міністерства оборони України.

– Ви отримали від президента і нагороди, і українське громадянство. Я думаю, що це є надзвичайно важливе відзначення того, що Ви зробили, але я думаю, що насправді для Вас найбільшою нагородою було би те, що Ви б знали, що українські вояки, які потребують допомоги прямо на полі бою, вони її невідкладно отримують і що це забезпечують українські Збройні сили. Наскільки далеко проснулася ця Ваша мрія?

Вже у Міністерстві оборони, в Збройних сил є розуміння, що потрібно навчати тактичній медицині, є розуміння, що потрібно видавати аптечки, але вони ще не спроможні самі виконувати ті речі

– Від початку війни вона вже просунулася досить далеко. Вже у Міністерстві оборони, в Збройних сил є розуміння, що потрібно навчати тактичній медицині, є розуміння, що потрібно видавати аптечки, але, на жаль, вони ще не спроможні самі виконувати ті речі. Тепер починається навчання інструкторів, підготовка бійців. Повільно, але починається вже офіційно через Міністерство оборони. Але ще немає системи, як це буде відбуватися, хто буде їх навчати, які стандарти будуть введені і як будуть займатися. Бо навчання вимагає два повних дні, щонайменше, а то і три дні, вкласти у підготовку бійця, потрібні навчальні матеріали, і тоді потрібно видати аптечку після навчання.

Зараз у Збройних сил немає ані інструкторів, ані навчальних матеріалів, і вони лише недавно почали закупівлю тих аптечок

Зараз у Збройних сил немає ані інструкторів, ані навчальних матеріалів, і вони лише недавно почали закупівлю тих аптечок. Але навіть ті, що вони купують, не є на такому ж рівні, як ті аптечки, що роздає наша організація. Але воно вже просувається. Повільно, але просувається. Я зараз в машині, їду в Міністерство оборони, бо сьогодні ми підписуємо документ з намірами нашої співпраці, щоб ми могли разом з ними готувати такі програми і шукати можливості, щоб це відбувалося на офіційному рівні. Це – Збройні сили. А інші відомства, вони вже пройшли трохи далі – це, зокрема, Національна гвардія, прикордонники: багато з них вже прийняли на підготовку своїх бійців, курс бійця-рятувальника. Вони вже або самі готують, або співпрацюють з нами чи іншими організаціями, щоб це вже відбувалося на офіційному рівні. Вони також неспроможні докуповувати аптечки за стандартами НАТО.

– Українська громада має величезну довіру до волонтерів, бо знають переважно цих людей і бачать відданість, з якою вони працюють, але не дуже довіряють державним структурам. Наскільки новим підрозділам, які будуть займатися тактичною медициною, Ви довіряєте. Наскільки вони є професійно підготовлені та незабюрократизовані, щоби від них можна було очікувати і зворотної реакції, і більш гнучкого підходу до роботи?

Ми є професійними інструкторами, які навчають тактичній медицині
Ми шукаємо ґранти, ми маємо донорів, які нам допомагають робити нашу роботу

– Ми вже не є волонтерською організацією, ми є професійними інструкторами, які навчають тактичній медицині. Це не є волонтерство в тому сенсі, що ми працюємо на якійсь іншій роботі, а тоді частину свого часу виділяємо на якусь іншу роботу. Ми працюємо професійно. Ті військові, яких ми навчаємо, неспроможні оплачувати цю професійну підготовку, то ми шукаємо ґранти, ми маємо донорів, ми маємо жертводавців, які нам допомагають робити нашу роботу.

Ми на професійному рівні працюємо, ми вимагаємо від наших курсантів і тих відомств, із якими співпрацюємо, щоб вони також на професійному рівні працювали і ми будемо слідкувати за ними

Так само, як ми на професійному рівні працюємо, ми вимагаємо від наших курсантів і тих відомств, із якими співпрацюємо, щоб вони також на професійному рівні працювали. Вони надають нам людей, інструкторів, які мають штатні посади інструкторів. Ми їх готуємо як інструкторів. Вони щороку мають проходити відновлення своїх навичок, і ми будемо слідкувати за ними, чи вони правильно навчають, і будемо вимагати, щоб вони мали невелику кількість людей (не більше ніж 20 курсантів та одного інструктора), щоб вони мали всі навчальні матеріали, і спочатку будемо їм допомагати, а з часом вони самі будуть це робити.

Ми не передаємо все, що ми робимо, їм. Ми будемо слідкувати на кожному кроці, як воно відбувається. Бо, на жаль, ми також маємо сумний досвід, коли те, що ми передали, пішло не туди, куди повинно було йти. Ми далі самі навчаємо фахівців, передаємо аптечки їм в руки, а тоді, як вони не ставлять на облік, – це вже між нашими курсантами та їх керівництвом.

– Чи ця справа може бути поставлена так, як вона поставлена в країнах ЄС, НАТО, де вона є частиною підготовки бійця в збройних силах? Як далеко Україна ще від того?

Ще є достатньо роботи, щоб кожен боєць був підготовлений
Але тактична медицина в Україні – вже на набагато вищому рівні, ніж була на самому початку, бо її навіть не існувало. Зараз це – 50% від того, як на Заході. Ми працюємо, щоб це було 100%

– Так, як ми зараз робимо, відбувається на Заході. Як далеко це є? Ще є достатньо роботи, щоб кожен боєць був підготовлений, щоб кожен з них мав змогу мати аптечку, коли вступає у бойові дії. І не лише цю аптечку і цю підготовку, але також підтримку медичну щодо евакуації лікарів, польових медиків тощо. Ми працюємо над тим. Але тактична медицина в Україні – вже на набагато вищому рівні, ніж була на самому початку, бо її навіть не існувало. Скажімо, зараз це – 50% від того, як на Заході. Ми працюємо, щоб це було 100%.

Наша ідея – щоб український морський піхотинець мав навчання і аптечку, як американський морський піхотинець. Наші бійці – це скарб нашого народу. І ми повинні робити все, що можемо, щоб зберігати їх життя, захистити їх, надавати їм ці знання та це обладнання, щоб вони змогли вижити, повернутися та будувати українську державу, брати участь у цивільному житті.


На цю ж тему:

03.11.2015
Естонці піклуються про те, щоб в Україні була сучасна тактична медицина

«Ми вирішили підготувати не тільки військових медиків, а також й інструкторів, які б могли самостійно підготувати інших» далі
02.11.2015
Тактична медицина має стати обов’язковим курсом в Україні – експерт

«Коли ми передали перші аптечки, то хлопці нам казали, що не знають, що з ними робити. Ми зрозуміли, що їх треба навчити, тому запросили іноземних інструкторів» далі
  • 16x9 Image

    Марія Щур

    В ефірі Радіо Свобода, як Марія Щур, із 1995 року. Кореспондент, ведуча, автор програми «Європа на зв’язку». Випускниця КДУ за фахом іноземна філологія та Центрально-Європейського університету в Празі, економіст. Стажувалася в Reuters і Financial Times у Лондоні, Франкфурті та Брюсселі. Вела тренінги для регіональних журналістів.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG