Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 16:03

«Справа бібліотекарки» в Москві: які казки читали російські слідчі й депутат?


Бюст українського поета Тараса Шевченка у Бібліотеці української літератури у Москві. 29 жовтня 2015 року

Бюст українського поета Тараса Шевченка у Бібліотеці української літератури у Москві. 29 жовтня 2015 року

Чим живе Бібліотека української літератури в Москві після обшуків

58-річна Наталія Шаріна, директор Бібліотеки української літератури в Москві та фігурантка справи про поширення екстремістської літератури, понад тиждень перебуває під домашнім арештом. Але навіть це її адвокат вважає великою перемогою: все-таки вдома, а не у в’язниці. Тим часом її «дітище» продовжує роботу під керівництвом «правої руки» Шаріної. У бібліотеці, каже він, зазвичай розмовляли про літературу, мову та історію. А тепер – все більше про слідчих, повістки і допити.

Цю книжку якщо у нас побачать, теж, чого доброго, вилучать


«... А горобець йому й каже: хлопчику, хлопчику, ти ким хочеш стати, коли виростеш? А хлопчик каже: я хочу бути розвідником. Тому що люблю свою батьківщину і терпіти не можу, коли вороги що-небудь проти неї планують. Я тобі стану в пригоді у цій справі, – говорить горобець», – завідувач відділом українознавства Бібліотеки української літератури в Москві Віталій Крикуненко читає збірку казок із книжкової полиці.

У 1990-і роки він видавав дитячу казкову газету. Цей період він називає найкращим у своєму житті:

«Ну, цю книжку якщо у нас побачать, теж, чого доброго, вилучать. Треба її, напевно, заховати... Жартую, звичайно», – показує він на іншу книжку.

У бібліотеці Крикуненко працює трохи менше десяти років. Але тепер на його робочому столі поруч зі збіркою новітніх перекладів поета Шевченка – чергова повістка на черговий допит.

«Ось так і думаєш: що, діти, із вас виросло» – працівник бібліотеки про детутата

Депутат Дмитро Захаров – автор заяви, після якої в бібліотеці почалися обшуки. Щоправда, на своїй сторінці «Вконтакте» він просить називати це не доносом, а депутатським листом.

Він звинувачує бібліотеку в екстремізмі. Але ж він не бачив жодної екстремістської книги!

«Він звинувачує бібліотеку в екстремізмі. Але ж він не бачив жодної екстремістської книги! Він їх не міг у принципі побачити, бо їх немає в бібліотеці. Бібліотека виконує закон: не можна тримати в бібліотеці екстремістську літературу», – говорить завідувач відділом українознавства.

«Ось так і думаєш: що, діти, із вас виросло… Любили ви казки чи ні? І які казки…» – резюмує Віталій Крикуненко.

Мені ніколи не нав’язували, що читати і яку книжку брати – читач бібліотеки

«Ось це моє улюблене чтиво. Роз'яснюються всі вживані слова сучасні і всі інші, звичайно», – гортає товстий том енциклопедії Володимир Кадишніков, один з найвідданіших читачів бібліотеки.

Більше десяти років поспіль він по два-три рази на тиждень заходить в читальний зал – погортати свіжі українські газети і журнали. Але заборонених книг він, на відміну від слідчих і депутата Захарова, тут ніколи не бачив.

«Колектив дуже уважний в бібліотеці. Що попросиш – завжди будь-яку книгу дадуть. Але щоби мені щось нав'язували, говорили: «на, якусь там почитай газетку або книжку» – цього ніколи, звичайно, не було. Тільки те, що я сам прошу», – розповідає читач-пенсіонер.

У бібліотеці зараз тихо і безлюдно. За півдня усього два відвідувачі, обидва пенсіонери, з постійних читачів. Але нещодавно було багато гостей, розповідають бібліотекарі. Приходили не читати, а просто записатися в бібліотеку, щоб її підтримати.

Я лікар, завтра лікарські справи почнуться?

«Я вважаю, що це неправильно, і навіть, вибачте, нерозумно. У країні маса інших проблем, якими треба займатися. Я лікар, завтра лікарські справи почнуться? У рамках закону я тільки це міг зробити: проявити свою позицію. Я азербайджанець, народився в СРСР. Я просто за дружбу», – зізнається один із відвідувачів бібліотеки.

Проте «за дружбу» виступають не всі. Вперше в бібліотеку прийшли з обшуком п'ять років тому. Після того випадку працівники створили щось на кшталт спеціального сховища, куди помістили абсолютно легальні книги про Голодомор, ОУН-УПА і Степана Бандеру. Хоча закон про бібліотечну справу і забороняє будь-яку цензуру.

Бібліотека дуже ретельно стежить, щоб книги, занесені до списку екстремістських, не опинилися в їх фондах. І тому колектив впевнений: заборонену книгу українського політичного діяча Дмитра Корчинського, яку вилучили під час останнього обшуку, слідчі принесли з собою.

Політична карикатура Олексія Кустовського

Політична карикатура Олексія Кустовського

«Ну організація, що поважає себе, робитиме фальсифікації, коли з чимсь бореться? Підкласти спершу, а потім ніби як боротися? Ну, це не боротьба. Це навіть не імітація, це обман. Обман держави, якій ти служиш, обман самого себе, я вже не кажу про те, що це образа бібліотекарів», – обурюється Крикуненко.

Чим закінчиться це бібліотечна кримінальна справа – адвокати Шаріної не знають. А підстав вірити слідчим і суддям у бібліотекарів поки немає, каже Крикуненко.

Оригінал матеріалу – на сайті спеціального проекту Радіо Свобода «Настоящее Время»

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG