Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 14:31

Міністра внутрішніх справ Арсена Авакова суд змусив перекласти його виступи українською

Київ – Дев’ятого листопада в Україні відзначають День писемності та мови. Однак право слухати виступи чиновників українською або читати українською інструкції до електроприладів деякі активісти змушені відстоювати у суді. Викладач зі Львова подав позов проти міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, і того зобов’язали перекласти українською відео його виступу. Водночас громадські організації зауважують зростання активності російськомовних українців, які доводять, що патріотизм від мови спілкування не залежить.

​На дев’яте листопада суд призначив розгляд апеляції «мовного вироку» щодо Міністерства внутрішніх справ. Святослав Літинський, викладач програмування у Львівському університеті імені Франка, який подав позов на міністра Арсена Авакова, повідомив, що МВС відкликало апеляційну скаргу, тому рішення набрало чинності. Тепер міністерство зобов’язане надати йому автентичний переклад російськомовного виступу Авакова.

Святослав Літинський і Арсен Аваков

Святослав Літинський і Арсен Аваков

Є роз’яснення Конституційного суду, де стверджується, що у своїй діяльності державні органи і посадовці повинні послуговуватися державною мовою

«Пан Аваков дозволяє порушувати собі статтю 10-у Конституції України, де зазначено, що державною мовою України є українська, – зазначає активіст. – Є роз’яснення Конституційного суду, де стверджується, що у своїй діяльності державні органи і посадовці повинні послуговуватися державною мовою. І закон їх зобов’язує, якщо вони користуються іншою мовою, ніж державна, надавати переклади автентичні. І фактично в понеділок буде засідання, але я думаю, воно формальне буде: напевно суд задовольнить відкликання апеляції і рішення набуде законної сили».

Спочатку Арсен Аваков назвав позов спробою зажити легкої слави і наголосив: головне – щоб його зрозуміли. Потім у міністерстві визнали, що заява була емоційною, і що міністр не мав на меті когось образити.

Сьогодні серед високопосадовців є багато людей, що отримали українське громадянство зовсім нещодавно, вони не говорять українською, але у них ще є час вивчити мову, зауважив Святослав Літинський на запитання, чи планує він позиватися проти інших неукраїномовних чиновників. Насправді, як розповів активіст, його метод українізації – через суд – стосується не тільки високопосадовців. Зокрема, таким чином Літинський зобов’язав низку виробників побутової техніки маркувати прилади і друкувати інструкції українською мовою.

Українську мову на курсах вивчають чиновники у Києві та Херсоні

Інший метод українізації обрала громадська активістка Катерина Мельник: вона є співкоординаторкою безкоштовних курсів української мови, які діють як у столиці, так і в низці інших міст. Цього року до навчання долучилися і чиновники, розповідає вона.

У Києві вперше такий випадок, хоча в інших містах, зокрема у Кіровограді та Херсоні, у нас навчалися держслужбовці

«Якщо говорити про Київ, то зараз у нас є дві групи державних службовців. Вони з Міністерства аграрної політики і продовольства України. Це була їхня ініціатива – звернутися до нас щодо організації курсів. У Києві вперше трапився такий випадок, хоча в інших містах, зокрема у Кіровограді та Херсоні, у нас навчалися держслужбовці», – говорить Катерина Мельник. У Херсоні, за її словами, навчання триває досі.

Як зазначає активістка, ініціатива починалась для того, аби показати, що мова – на часі для всіх, незалежно від соціального статусу, бо спілкування українською є запорукою державності, безпеки і самоідентифікації.

«Мова фактично визначає героїв, визначає батьківщину»

Використання мови в контексті національної безпеки планують, серед іншого, обговорити у День писемності під час наукової конференції «Сучасне російськомовне українство і його етнопсихологічна типологія».

Сергій Оснач

Сергій Оснач

Один зі спікерів, активіст руху «Відсіч» та член експертної комісії з питань розповсюдження і демонстрування фільмів Сергій Оснач дійшов висновку, що світогляд російськомовних українців відрізняється від світогляду тих, хто спілкується українською мовою.

На російськомовних громадян російська пропаганда впливає у два з половиною рази сильніше, ніж на україномовних

«Київський міжнародний інститут соціології проводив дослідження впливу російської пропаганди на громадян України, і вони виявили, що на російськомовних громадян російська пропаганда впливає у два з половиною рази сильніше, ніж на україномовних. Люди, які говорять суржиком, вони десь посередині. Подібні дані дослідження соціологічної групи «Рейтинг»: мова громадян фактично визначає героїв, визначає батьківщину», – сказав він у коментарі Радіо Свобода.

Після першої публікації цього дослідження на нього відреагували аспіранти Інституту філософії та соціології Польської академії наук, оприлюднивши відкритий лист до «Українського тижня», який частково опублікував роботу Сергія Оснача, назвавши деякі пункти вирваними із контексту соціологічного дослідження, на яке посилається автор.

Окрім того, американський дослідник Брюс Етлінг з гарвардського Центру досліджень інтернету та суспільства імені Беркмана аналізував згадки про Україну в англомовних, російськомовних та україномовних медіа і дійшов висновку, що значна частина російськомовного контенту з України містила, наприклад, підтримку Євромайдану.

Вони шкодують, що не знають української мови

Про зростання підтримки «української справи» серед російськомовних українців у діаспорі в інтерв’ю Радіо Свобода нещодавно висловилась голова Європейського конгресу українців, депутат Угорського парламенту Ярослава Хортяні.

«Вони шкодують, що не знають української мови. Вони все вибачаються, вони кажуть, що як самі не знають, то вже дітей хочуть навчити. Це до Майдану не дуже спостерігалось», – зазначила політик.

В АТО половина добровольців – російськомовні – Жерегі

Крістіан Жерегі

Крістіан Жерегі

В Україні ж існує явище, яке в медіа називають «російськомовний український патріотизм». Публічно про це стали багато говорити у відповідь на декларації Кремля про захист російськомовних за кордоном, зауважує режисер і доброволець в АТО Крістіан Жерегі.

В зоні АТО величезний відсоток тих, хто говорить російською

«З мого власного досвіду, в зоні АТО, наприклад, величезний відсоток, що, можливо, навіть перевищує половину – саме тих, хто говорить російською, – каже він. – Хоча хто є більшим патріотом, аніж той, хто добровільно пішов в АТО?»

У цьому ключі Жерегі наголошує на важливості висвітлення подій в Україні російськомовними медіа – оскільки саме на них орієнтуються як російськомовні українці, так і аудиторія за кордоном.

На цю ж тему:

Плакат Олексія Кустовського

Плакат Олексія Кустовського

02.11.2015
Лавров: підтримка російськомовних, які живуть за межами Росії, – пріоритет Кремля

«Ми успішно вирішимо низку завдань в інтересах подальшого розкриття колосального потенціалу «русского мира» далі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG