Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 20:37

Уряд вважає досягненнями диверсифікацію енергоресурсів та ринкові ціни на них, експерти – сумніваються в ефективності реформ через «неготовність до зими»

Київ – Диверсифікація постачання енергоресурсів є головним успіхом у реформуванні української енергетики, визнають і урядовці, і прості громадяни. В уряді говорять про певний прогрес у розбудові електромереж та в залученні інвестицій у вугільний сектор. Водночас українцям не варто сподіватися на зменшення цін на газ та на електроенергію найближчим часом, визнає міністр енергетики Володимир Демчишин. Він сподівається, що лише після впорядкування ринку енергоресурсів пересічні громадяни та підприємства зможуть обирати постачальника. Але експерти не вважають, що такі зміни відбудуться в найближчі місяці, в тому числі й через опір великого бізнесу, який впливає на енергетику.

Україна накопичила у сховищах понад 17 мільярдів кубометрів газу, близько 12 з яких зможе використати під час опалювального сезону, а це на 9% більше, ніж торік, повідомляє державне підприємство «Укртрансгаз». Водночас це на два мільярди кубометрів менше, ніж рекомендував Кабінет міністрів улітку, плануючи підготовку до опалювального сезону. Урядовці та частина енергетичних експертів, серед яких Михайло Гончар, стверджують, що таких запасів вистачить для проходження зими, якщо погода мало відрізнятиметься від середньорічної.

Арсеній Яценюк

Арсеній Яценюк

Готовність до опалювального сезону є результатом реформування української енергетики, зокрема диверсифікації постачання енергоносіїв та боротьби з «газовими олігархами», заявив український прем’єр Арсеній Яценюк.

Він зазначив, що для цього було необхідно встановити «європейські тарифи» на газ, тепло та електроенергію, а понад 10 мільйонів українців отримують субсидії – «всі, хто потребує».

«Ядерна» диверсифікація: Україна поступово відмовляється від російського «мирного атому»?

Володимир Демчишин

Володимир Демчишин

Диверсифікація є одним з ключових досягнень в реформуванні енергетики, вважає керівник Міненерго Володимир Демчишин. Так, статистика НАК «Нафтогаз України» свідчить, що в 2013 році Україна купувала в РФ близько 20 млрд кубів газу, нині йдеться про 4-5 мільярдів на рік: до прикладу, на нинішній опалювальний сезон Україна передплатила 2,2 мільярда кубометрів блакитного палива з Росії, решта – газ власного видобутку та паливо, отримане через реверс з боку Євросоюзу. Диверсифікація торкнулася і ядерної енергетики: Володимир Демчишин згадує про угоду, за якою компанія Westinghouse постачатиме паливо на Рівненську і Запорізьку АЕС на заміну російському.

«За поточний рік з 13 поставок до України паливних збірок одна від Westinghouse, решта від російської компанії «ТВЕЛ». Наступного року отримаємо щонайменше п’ять з 13 від Westinghouse»,– запевняє Демчишин.

До того ж, за його словами, Україна зробила ще два кроки в ядерному секторі, які зменшують енергетичну залежність від Росії: денонсувала українсько-російську угоду про добудову двох енергоблоків на Хмельницькій АЕС, і готується проводити конкурс щодо нового виконавця цих робіт. А крім того, 11 листопада Україна має відмовитися від імпорту електроенергії з Росії, завдяки пуску відремонтованого третього енергоблоку Рівненської АЕС. Демчишин не виключає, що добудовою українських ядерних потужностей займуться американські або китайські компанії, які мають такий досвід.

Від Росії ми зовсім не відмовимося, а навіщо? Буде, принаймні, два постачальники

Україна поступово позбавляється енергетичної залежності від Росії, поставляючи західні паливні збірки на атомні електростанції альтернативних постачальників, каже колишній директор Запорізької АЕС, член громадської ради при Державній інспекції ядерного регулювання Валентин Купний. Однак, додає він, повністю від російського палива Україна найближчим часом відмовитися не зможе.

«У цьому напрямі вже дуже ефективно працюють на Південноукраїнській АЕС (третій енергоблок використовує паливо від Westinghouse). На Запорізькій АЕС буде наступний крок, і це нормально. Від Росії ми зовсім не відмовимося, а навіщо? Буде, принаймні, два постачальники», – доводить Купний.

Перешкоджають реформам збройний конфлікт і компанії-«прокладки»?

Водночас українська енергетика відчуває дефіцит вугілля, частина з якого видобувається в тих районах Донбасу, які контролюють сепаратисти і російські війська. Однак 95% вугілля, яке надходить на ТЕС і ТЕЦ, українського походження, причому із зони АТО його вивозить компанія ДТЕК, яка за домовленістю із сепаратистами та українською владою продовжує його видобувати на шахтах об’єднань «Свердловськантрацит» і «Ровенькиантрацит». Частка вугілля, що постачається з Південноафриканської Республіки, не перевищує 5% від загального обсягу і за підсумками року становитиме 1,4 мільйона тонн, спрогнозував Володимир Демчишин, відповідаючи на запитання Радіо Свобода. Щодо поставок «чорного золота» з Росії, то їх міністр енергетики називає «незначними». Теплоелектростанції накопичили на складах 2,5 мільйона тонн цього ресурсу, стверджує міністр.

Водночас лідер Незалежної профспілки гірників Михайло Волинець вважає, що мінімальний зимовий запас має бути не меншим за 5 мільйонів тонн.

Для збільшення видобутку вугілля Міненерго має намір залучити інвестиції у галузь, хоч цьому і перешкоджає українсько-російський конфлікт на Донбасі. Втім, міністерство заявляє про те, що готуються до продажу щонайменше шести шахт у Львівсько-Волинському вугільному басейні, в разі успіху приватизуватимуть і державні шахти Донбасу, розташовані не в зоні бойових дій.

І міністр енергетики Володимир Демчишин, і експерти визнають, що чи не головна проблема розвитку енергетики та оптимізації тарифів у компаніях-«прокладках». Причому міністр говорить не лише про облгази та обленерго, а й про те, що функцію «прокладки» виконує «Нафтогаз», але тимчасово. Наразі це підприємство змішує газ різного походження та за різною ціною, і продає його споживачам за єдиними цінами, уточнює міністр.

Він очікує, що невдовзі споживачі зможуть обирати між постачальниками енергоресурсів і працювати з ними напряму. Водночас це підвищить вартість газу українського видобутку, а європейського – дещо знизить. Наразі українські підприємства отримують енергоресурси за дещо вищою ціною, ніж у Євросоюзі, аргументує він. Утім, споживачів, що мають борги, можуть перевести на передоплату. Міністр не бачить перешкод щодо цього. За його словами, промисловість є менш сумлінним платником, ніж населення. Так, частка проплат за газ промисловцями нині не набагато вища від 70%, окрім того є борги попередніх років на понад 20 мільярдів гривень, підсумовує Демчишин.

Михайло Гончар

Михайло Гончар

Українські реформи в енергетичному секторі йдуть повільно, в тому числі й через опір фінансово-промислових груп, але вони не є повільнішими, ніж були свого часу енергетичні реформи в межах ЄС, наголошує президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайло Гончар.

Проблема в тому, що влада більше втручається в міжолігархічні чвари, ніж у реформи

«Реформи не робляться за кілька місяців. Коли західні партнери говорять про повільні реформи, згадаймо, що на імплементацію третього енергопакету Євросоюзові треба було 5 років, а Україну просять все зробити за півроку. Хоча в ЄС була для цього база, а Україна починає майже з нуля. Олігархічна система гальмує реформи і так просто з енергетики не піде. Проблема в тому, що влада більше втручається в міжолігархічні чвари, ніж у реформи, – визнає Гончар. – Триєдиний пакет реформ, який включав ринок газу, електроенергії та появу національного регулятора, в парламенті розірвали на окремі частини. Закон щодо ринку газу ухвалили, але нині є проблеми з його імплементацією через відсутність регулятора. Крім того, парламент не ухвалив у цілому зниження ренти на видобуток вуглеводнів. Ми маємо зрозуміти, що не може зростати газовидобуток, якщо рента – 70%. І бажання Мінфіну наповнити бюджет зараз призведе до проблем потім», – наголошує аналітик.

З позитивів у реформуванні енергетичного сектору він називає зменшення імпорту російського газу, який нині втричі менший, ніж з ЄС. Утім, Росія може використати і ті незначні залежності щодо енергоносіїв, які є, щоб дестабілізувати ситуацію в Україні, прогнозує Михайло Гончар.

У разі холодної зими і спроб Росії застосувати кумулятивний ефект ми побачимо одночасні спроби припинити газо-, електропостачання та трафік вугілля, і саме це може мати небезпечні наслідки

«Україна частково позбулася газової залежності, це є підставою для оптимізму. Але раніше ми не мали залежності від імпорту вугілля (або ввезення його із зони АТО), від імпорту електроенергії. Окремо ці залежності не є критичними. Але в разі холодної зими і спроб Росії застосувати кумулятивний ефект ми побачимо одночасні спроби припинити газо-, електропостачання та трафік вугілля, і саме це може мати небезпечні наслідки», – попереджає Гончар.

Геннадій Рябцев

Геннадій Рябцев

Ці ризики свідчать про те, що український уряд взагалі не турбується про реформування української енергетики, наголошує інший енергетичний експерт Геннадій Рябцев.

Ми закуповуємо той же російський газ, який перепродають наші словацькі, польські та румунські дуже прагматичні друзі

«До зими мали готуватися, починаючи з січня поточного року, це всім енергетикам відомо. Але Україна підготувалася єдиним способом: в уряді переконалися, що за прогнозами американського метеорологічного бюро зима в Україні буде теплою. А що стосується якихось запасів, які хтось десь накопичував, то насправді ми це знаємо лише зі звітів Міненерговугілля. Ті запаси, що декларуються, ніхто не перевіряв. А той газ, який ми немовби закуповуємо в Європі, ми закуповуємо той же російський газ, який перепродають наші словацькі, польські та румунські дуже прагматичні друзі», – доводить Рябцев.

Між тим від початку року Норвегія постачає до Євросоюзу більше блакитного палива, ніж Росія, повідомляє Reuters. Відтак значна частина газу, який отримує Україна з ЄС, має неросійське походження.

Найбільш результативною наразі виявилася тарифна реформа. Так оцінює ситуацію в енергетиці керівник програм «Діксі Груп»​ Роман Ніцович.

Тарифну реформу люди ніколи не оцінюють позитивно, але вона необхідна

«Тарифну реформу люди ніколи не оцінюють позитивно, але вона необхідна. Дефіцит «Нафтогазу» зберігся, але він розрахувався з «Укргазвидобуванням». Гроші повернулися до бюджету – це є позитивом. Певний дефіцит «Нафтогазу», хоча і менший, зберігатиметься до кінця так званого «перехідного періоду» в енергетиці», – вважає Роман Ніцович. За його словами, по завершенні цього періоду, з 2017 року, споживач обиратиме постачальника, і ціна на газ українського видобутку зросте, видобувники розплатяться з боргами. Водночас і європейський газ може подешевшати: його ціна знизиться через здешевлення нафти або через ефект конкуренції. Від лібералізації ринку в Україні до зниження цін на енергоресурси внаслідок конкуренції мине 4-5 років, не менше, прогнозує Ніцович.

Тим часом українська енергетика потерпає не лише через відсутність реформ та залежність від Росії. Низький рівень води у Дніпрі та Дністрі призвів до того, що гідроенергетика, яка раніше давала десяту частину електроенергії для України, працює з мінімальною потужністю і не може покривати добові перепади споживання. Нині «маневрують» упродовж доби енергоблоки ТЕС, не призначені для цього, визнають у компанії ДТЕК, яка контролює більшість теплової генерації. У цих умовах атомна енергетика, яка раніше становила чверть від українського енергобалансу, збільшила свою частку до 55-60%, визнають у Міненерго.

У владі знову згадали про «дешевий газ»

Нині газ для споживачів в Україні коштує близько 7200 гривень за тисячу кубометрів, ті ж, хто в опалювальний сезон споживає менше 200 кубометрів на місяць, платять 3600 за тисячу кубів, тобто трохи дешевше, ніж вартість європейського імпортного газу. Міністр енергетики Володимир Демчишин наголошує, що приватні споживачі в Євросоюзі платять набагато більше

Натомість екс-прем’єр та лідер фракції «Батьківщина» Юлія Тимошенко пропонує прибирати з тарифоутворення компанії-«прокладки» і зменшувати оподаткування тарифу, що, на її думку, знизить ціну в півтора раза. У Міненерго доводять, що оподаткування тарифу на газ і тепло дає державі кошти для субсидій малозабезпеченим.

Тим часом окремі урядовці пропонують збільшити кількість пільговиків, застосовуючи нижчу ціну до всіх, хто споживає менше 400 (а не 200) кубів газу на місяць. Про це повідомив, посилаючись на свої джерела в уряді, лідер фракції БПП Юрій Луценко. За словами депутата, нині цю позицію намагаються погодити з МВФ. Однак Володимир Демчишин запевнив, що за його участі на переговорах з фондом це питання не порушували і що думка МВФ про це наразі невідома.

Майже ніхто з урядовців не згадує про ще один з елементів реформування енергетики, який, на думку експертів, вирішить проблему і високих тарифів, і енергетичної залежності від Росії. У Біоенергетичній асоціації України нагадують, що пересічний українець споживає утричі-уп’ятеро більше газу, ніж громадянин країн ЄС. Відтак, державна підтримка енергозбереження здатна у короткий термін стабілізувати українську енергетику і зробити високі тарифи прийнятними, припускають експерти.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG