Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 13:33

Перемир’я з Росією викрило гниль у самому серці України (світова преса)


«Якщо тільки нинішня політична еліта не знайде в собі волі очиститися – що надто мало ймовірно, – історія насильних змін режиму в Україні, мабуть, іще не закінчилася»

Перемир’я з Росією викрило гниль у самому серці України: її політична еліта показала свою некомпетентну і корумповану суть, мовиться в аналітичній статті, що її друкує канадське видання National Post. Про небезпеку відступу від демократичних обіцянок і сповзання України в авторитаризм ідеться в аналізі на сайті агентства Reuters. А американське аналітичне агентство Stratfor побачило і важкий вибір для Росії в її причетності до становища в Україні, і зволікання Києва з виконанням Мінських домовленостей.

Усупереч сподіванням, що Україна могла стати демократичною після минулорічної Революції гідності, тепер вона виглядає як черговий некомпетентний і корумпований післярадянський режим, пише коментатор агентства Bloomberg Леонід Бершидський. Його аналіз, який надрукувало канадське видання National Post, має заголовок: «Перемир’я з Росією викрило гниль у самому серці України».

«Найефективнішою дією, яку зробив президент Росії Володимир Путін для того, щоб дестабілізувати Україну, стала та, якої вимагав Захід: він притиснув проросійських сепаратистів на сході України, щоб ті припинили вогонь. І, коли українська політична еліта залишилась без звичного прикриття посиланнями на війну, дуже скоро стало видно її внутрішні розколи і недієздатну суть», – пише автор. Тому й не дивно, що в таких важливих для Києва його відносинах із Заходом з’являються тріщини, мовиться у статті.

В уряді безлад: над прем’єр-міністром Арсенієм Яценюком нависла небезпека відставки, як тільки це стане юридично можливим у грудні, а це загрожує нетривкій коаліції. Економіка України, попри спроби нового покоління бюрократів щось змінити, залишається нереформованою. Так само нереформована й неймовірно корумпована система правосуддя: спецдоповідач ООН Крістоф Гейнс після відвідин України заявив, що держава живе у «вакуумі відповідальності», а Служба безпеки України, «здається, стоїть понад законом». Через два роки після втечі з України корумпованої команди тодішнього президента Віктора Януковича корупція все ще квітне, і безстрашні автори журналістських розслідувань в Україні знову мають повні руки роботи. Тон задає президент Петро Порошенко, єдиний із десяти найбагатших людей країни, чиї статки за минулий рік зросли, який ніби й забув обіцянку продати свій бізнес, і його банк тільки розширює діяльність, тоді як багато інших повтрачали ліцензії, пише автор статті.

Він також із посиланням на думку народного депутата Сергія Лещенка, в минулому теж автора журналістських розслідувань, пише, що в українському політичному процесі дуже помітну роль відіграють американці: «Посольство США в Києві є центром влади, а українські політики відверто говорять, що призначення і звільнення затверджує посол США Джеффрі Пайєтт чи й віце-президент США Джо Байден». Євросоюз теж бере участь у формуванні способу урядування в Україні – зокрема вимогами боротьби з корупцією, з якою там пов’язують можливість надання Україні безвізового режиму.

Але аналітик пише: «Війна України з її минулим навіть іще менш успішна, ніж її воєнні зусилля проти Росії та її маріонеток. Надто багато часу минуло від Революції гідності, щоб можна було виправдати відсутність відчутного поступу. Зусилля США і Європи з метою вплинути на Україну ззовні теж переважно провалилися: олігархи і корумпована бюрократія, як виявилося, надто міцно тримаються за те, що ще лишилося від української економіки, а корупційні схеми надто глибоко вкорінені. Усе це пригнічує українське громадянське суспільство. Я сумніваюся, що воно зможе повести країну в більш цивілізованому напрямку за допомогою звичайних інструментів виборної демократії… І якщо тільки нинішня політична еліта не знайде в собі волі очиститися – що надто мало ймовірно, – історія насильних змін режиму в Україні, мабуть, іще не закінчилася».

Мікаель Андерсен, данський журналіст, кінодокументаліст і консультант у реформах ЗМІ, що займається Україною з середини 1990-х: «Україна тепер виглядає як черговий некомпетентний і корумпований післярадянський режим» – трохи несправедливо. Але, на жаль, лише трохи»


Про проблеми зі спрямуванням курсу України пише й аналітик Джон Ллойд, дослідник Інституту досліджень журналістики Ройтерз при Оксфордському університеті. «Заведено вважати, що Росія стрімголов кидається в усе глибший авторитаризм… Та ще не так звично бачити Україну, з якою Росія веде заморожену й частково таємну напіввійну, на цьому самому шляху», – пише він на сайті агентства Reuters. Бо, як і Росія, Україна посилює так звану «вертикаль влади» – післярадянську систему урядування, яка підриває офіційні інституції: попри демократичні декорації, структура центральної влади суворо ієрархічна, а фактичні повноваження має президент і його адміністрація.

Автор статті наводить думки двох політологів, українського й російського, про їхні країни. Обидва говорять про відчай, який охоплює і ліберально налаштованих росіян, і широкі кола українців через провал проектів і обіцянок демократизації. І в Україні це розчарування і гостріше, і ширше, бо сподівання на більш демократичну й європейську політику зменшуються, натомість іде політична боротьба всередині влади, не зменшується контроль із боку впливових олігархів, корупція далі всеохопна і виникає страх поновлення бойових дій.

Автор пише: український політолог Михайло Мінаков, президент Фонду якісної політики в Києві, вважає, що Україна далі перебуває в рабстві багатих олігархів, попри демократичний фасад. На думку політолога, хоча революція на Майдані 2014 року скинула президента Віктора Януковича, союзника Москви, та система й далі сформована для того, щоб продовжити авторитарне правління. «Ледве прихована боротьба між прем’єр-міністром Арсенієм Яценюком і нинішнім президентом Петром Порошенком, тіньовий контроль олігархів над політикою і правосуддям, інертний стан опозиційних партій – усе це, на думку Мінакова, залишає відчиненим шлях до зміцнення «вертикалі влади» під домінуванням президента», – мовиться у статті.

Українські й російські аналітики вважають, що зміни в їхніх країнах можливі. Але наразі, однак, глибоко націоналістичні й мілітаристські тенденції в Росії і слабкість влади України та розчарування в ній однаково дають знати, що зміни на краще надто мало ймовірні, пише аналітик.

Він також додає: «І ЄС, і США заохочували Україну «йти на Захід». І те, що вони не до кінця обміркували наслідки такого запрошення, не звільняє їх від відповідальності за це. Україні буде потрібна дуже значна фінансова допомога ще роками, якщо вона не сповзе ще глибше в корумпований авторитаризм – а звідти лишається ще лише крок назад до повернення в обійми «матінки Росії».

Олександр Титов, історик із Королівського університету в Белфасті в Північній Ірландії (Велика Британія): «Досить похмурий огляд про Росію і Україну, близнюків, що воюють між собою, погрузнувши в післярадянській політичній трясовині»


Американське аналітичне агентство Stratfor пише про важкий вибір, який постає перед Росією в її втручанні в Україні, і при цьому ж звертає увагу на те, що саме Київ, на його думку, чинить значне зволікання у втіленні Мінських домовленостей. Ідеться про чутки, які пройшли в понеділок європейськими ЗМІ, про те, що Євросоюз готується продовжити свої санкції проти Росії ще на півроку. Як стверджують, таке продовження підтримує й канцлер Німеччини Анґела Меркель, мовиться у статті. Якщо це дійсно так, то в аналізі нагадано, що Росія сама визнає: термін виконання Мінських домовленостей, що спершу мав збігти до кінця цього року, буде продовжений і на наступний.

При цьому у статті мовиться: «Природно, що Росія і Європа дивляться на становище в Україні через дуже різні окуляри. Німеччина зазначила, що всі сторони відстають у виконанні Мінських домовленостей, Росія ж натомість тицяє пальцем у нездатність України розробити закони про місцеві вибори на сепаратистських територіях чи здійснити інші конституційні реформи, яких вимагають домовленості».

На думку авторів аналізу, відкладення терміну втілення домовленостей має на меті дати Україні, Росії й її маріонеткам час виконати їхні вимоги. І для Росії, з її боку, краще перетерпіти коротке продовження санкцій, щоб дати шанс Мінським домовленостям спрацювати, ніж довести ці домовленості до провалу.

Але, мовиться у статті, немає ніяких ознак, що Київ буде охочий чи й здатний виконати свої обіцянки щодо поступок із його боку в найближчому майбутньому. І Росія не повністю виконала свою частину угод, і український уряд ризикує втратити владу, коли на Україну чекають неминучі політичні перестановки, а крайні націоналістичні групи нібито намагаються заблокувати мирний процес. А враховуючи нестійку внутрішню ситуацію в Україні, ЄС не має можливості вчинити тиск на Київ, щоб він здійснив обіцяні реформи.

Тому постає питання: як відповість Москва, якщо Україна не виконає Мінських домовленостей і до нового терміну наступного року? Теоретично, вважають автори аналізу, Росія може досить швидко знову розгорнути воєнні операції в Україні. Але це найімовірніше гарантуватиме не лише продовження санкцій Євросоюзу на ще довший термін, а й можливе запровадження нових санкцій ЄС і США, які ще більше підірвуть економіку Росії.

Для російської економіки збігає час, який вона здатна вистояти під санкціями, і Москві треба б переконати європейців не продовжувати хоча б найсуворіших санкцій. І це наступного року створить для Кремля непросте становище. Росії треба, щоб санкції проти неї скасували до 2017 року, та для цього необхідно, щоб Мінські домовленості виконали і Росія, і Україна. Україна ж, мовиться у статті, вже натякає, що може не виконати умов угоди, а це означатиме, що Москві доведеться або зменшити свої вимоги до Києва, або примиритися зі ще похмурішим економічним прогнозом на наступні роки. «У минулому Росія вже доводила, що може витримати економічні негаразди заради того, щоб зберегти стратегічну позицію в регіоні, але нині не ясно, як довго готова Москва йти на це, торгуючись за свої інтереси в Україні», – завершується аналіз.

Stratfor: Як довго терпітиме Росія економічні труднощі заради своїх інтересів в Україні?

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG