Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 02:22

Справжній патріотизм не виховується, а виходить з душі – учасник АТО


Одесити та гості міста співають гімн України під час «Мегамаршу у вишиванках», 23 травня 2015 року (@Shutterstock)

Одесити та гості міста співають гімн України під час «Мегамаршу у вишиванках», 23 травня 2015 року (@Shutterstock)

«У пластунів, як і у десантників, є принцип «ніхто, крім нас»

Коли пластун, засновник Всеукраїнського об'єднання військово-патріотичних організацій Юрій Пустовій привіз своїх вихованців на вишкіл у кримську Феодосію, дехто з місцевих називав їх «фашистами». А згодом, придивившись до малих скаутів, які співали стрілецьких пісень біля багаття, звичайно, ж змінили свою думку. За словами Пустовія, держава у нинішній складний час повинна приділяти особливу увагу національно-патріотичному вихованню молоді, проте у школах досі працюють за радянським зразком. Водночас справжній патріотизм має виходити з душі, каже батько трьох дітей, який рік провоював добровольцем на Донбасі.

Юрій Пустовій

Юрій Пустовій

– Що таке Батьківщина, що таке країна, в якій ти живеш, що таке народ, нація? Це – родина. Але також це – певний край, певні традиції і культура. Це, в першу чергу, – любов до свого рідного і плекання його. Це – не відвертання, не залучення чогось іншого, тому що десь ще краще. Це – любов до свого рідного, своєї родини, Батьківщини, культури і традицій.

– Чи можна виховати патріотизм?

Справжній патріотизм не виховується, а виходить з душі. Коли є історія і ти добре її знаєш, то ти любиш все, що було

– Справжній патріотизм не виховується, а виходить з душі. До прикладу, я з покоління дітей, які виховувались ще в Радянському Союзі. Тоді була своя ідеологія. Мені розповідали, що націоналісти – це бандити. Враховуючи те, що мати, бабуся й дідусь мене виховували в українських традиціях, я сам цікавився історією і культурою України, спілкувався з учасниками війни, з часом я почав любити свій край і його історію. Коли є історія і ти добре її знаєш, то ти любиш все, що було.

Часто говорять, що народ без історії не має майбутнього. Так і з патріотизмом. Він – не те, що виховується, а те, що виходить з душі. Ми ж не виховуємо в дитині любов до батька чи матері.

(Чи можна виховати патріотизм? Відповіді з соцмереж)

– А якщо патріотизм не «виходить з душі», якось виховати його можна?

– Це – навіть не виховання, а підведення дитини до розуміння того, що навколо неї; до розуміння культури, традицій. Взяти, наприклад, моїх вихованців, з якими ми їздимо на вишколи, плекаємо ті традиції, які залишились від наших батьків. Всі тренування проводимо за методикою «Пласту». Ми відтворюємо традиції січових стрільців, виховуємо любов до культури, патріотичних пісень.

Коли ми їздили в Феодосію свого часу, до нас місцеві ставились вороже, навіть думали, що я привіз фашистів

Коли ми їздили в Феодосію свого часу, до нас місцеві ставились вороже, навіть думали, що я привіз фашистів. А потім, коли ми кожного вечора запалювали ватри і сиділи співали пісень, вони потихеньку почали до нас приходити і слухати. А у мене ж наготові були роздруковані пісенники. Тож у кінці люди сідали і починали співати разом з нами.

Нічого не потрібно змушувати робити, потрібно показувати, і люди все відчують

Я спілкувався з людьми, які відправляли дітей із зони АТО на західну Україну. Дітям дуже сподобалось, хоча їм у голову нічого «не вкладали». Вони просто бачили, яке там ставлення до людей, які є традиції та культура. Вони їздили, дивилися, і діти це відчули. Нічого не потрібно змушувати робити, потрібно показувати, і люди все відчують.

– А як у школі це робити ненав’язливо?

– У нас метода викладання в школі ще радянська. Тому треба підходити поступово. Варто залучати дітей до гуртків, громадських організацій, наприклад «Пласт», де дітям розкажуть про історію та культуру. Треба зацікавити дітей. Наприклад, мене попросили в одній школі читати предмет з основ захисту Вітчизни (ОЗВ), бо цей предмет нікому було викладати. Через деякий час діти спитали, чи можна ще провести додаткові уроки з цієї теми. Потрібно лише бажання та час.

– Чому Ви стали добровольцем, що вплинуло? Чи вплинув «Пласт»?

Кожен чоловік повинен вміти захищати. У пластунів, як і у десантників, є навіть такий принцип «ніхто, крім нас». Ми повинні це робити. Ми патріоти і захисники в першу чергу

– По-перше, кожен чоловік повинен вміти захищати. По-друге, бажання своїм прикладом показати вихованцям, що не можна стояти осторонь. Все це дало мені наснагу іти добровольцем. Хоча я розумів, що вдома залишається дружина та троє дітей. Але все-таки хто, якщо не ми. У пластунів, як і у десантників, є навіть такий принцип «ніхто, крім нас». Ми повинні це робити. Ми – патріоти і захисники, в першу чергу.

Дуже підбадьорює те, що в АТО я зустрів таких же добровольців, багато з яких навіть не були пластунами, але які самовіддано пішли. З добровольцями взагалі краще працювати, тому що вони йдуть усвідомлено. В АТО «Пласт» мені дав багато друзів, з якими я міг зв’язатися, а також волонтерів, які мені допомогли в спорядженні у той час, коли держава не могла мене цим забезпечити.

​(Путін відродив в Росії «піонерський рух». Як москвичі ставляться до цього?)

– Як Ви ставитесь до ініціативи «відродження піонерів» в Росії?

– Їм видніше, як «одурманювати» свій народ. Взагалі такі ініціативи повинні йти від людей. А якщо держава нав’язує, то всім зрозуміло, що це виховання певної ідеології, виховання тих людей, якими ти будеш керувати. Це їхнє право.

– Але ж певну роль держава повинна відігравати?

– У цей період історії України, держава повинна, в першу чергу, розвивати національно-патріотичне виховання. Зараз настільки мало підтримки з боку держави, що держава повинна дати можливість громадським ініціативам це впроваджувати.

– Чи співпрацює «Пласт» із владою?

Усюди в державі у сфері національно-патріотичного виховання проблема з кадрами. Зможемо підняти Україну на той рівень національної свідомості, який повинен бути у цій державі

– Є угоди про співпрацю з Міністерством освіти, Міністерством молоді та спорту. Є угода про співпрацю з Міністерством соцполітики, які запросили робочу групу з громадських військово-патріотичних організацій, щоб допомогти через літній відпочинок залучати національне патріотичне виховання. Ми долучилися. І надали програми. Але в міністерствах немає людей, які можуть впровадити ці ініціативи. Усюди в державі у сфері національно-патріотичного виховання – проблема з кадрами. Ми можемо ці кадри виховати. Дайте нам можливість, ми виховаємо кадри і зможемо підняти Україну на той рівень національної свідомості, який повинен бути у цій державі.

  • 16x9 Image

    Марічка Набока

     У 2004 році закінчила Український гуманітарний ліцей КНУ ім. Тараса Шевченка. У 2010 отримала диплом магістра журналістики Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка. Має публікації в газеті «Громадський захисник», журналах «Книжник-review», «Київська Русь» та інших виданнях. Працювала в програмі «Підсумки» на телеканалі Ера. На Радіо Свобода – з 2007 року. Коло професійних зацікавлень: права людини, українська культура, волонтерський рух.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG