Доступність посилання

06 грудня 2016, Київ 18:04

Декомунізація по-харківськи: Дзержинський район назвати... Дзержинським


Громадські слухання щодо перейменування вулиць. Харків, 12 листопада 2015 року

Громадські слухання щодо перейменування вулиць. Харків, 12 листопада 2015 року

Пропонується перейменувати Дзержинський район на честь брата «залізного Фелікса» Владислава Едмундовича Дзержинського

Харків – Харківська міська влада втретє не збирається радитися з громадянами на відкритих слуханнях з приводу перейменування вулиць, площ і станцій метро, які підпадають під дію закону про декомунізацію. Таке рішення озвучив перший заступник міського голови Ігор Терехов, аби припинити сутичку між проукраїнськими громадськими активістами та людьми в камуфляжі, що зав’язалася під час громадських слухань, присвячених обговоренню нових топонімів. Громадські активісти обурені своєрідними пропозиціями від міської робочої групи з питань Топоніміки, які дозволяють у назвах району зберегти прорадянський підтекст. Натомість міська топонімічна комісія заявляє, що Дзерджинський та Фрунзенський райони можуть залишитися на мапі Харкова, оскільки з такими самими прізвищами є інші громадські діячі, а щодо жовтневого району – міська влада так само залишає назву, оскільки в цей місяць Україна відзначає звільнення від нацистських загарбників.

Дві спроби відкритих громадських слухань, присвячених перейменуванню вулиць і районів в рамках процесу декомунізації та дерадянізації – з галасом, свистом, взаємними звинуваченнями, блокуванням президії – напередодні у Харкові завершилися сутичками на сцені ККЗ «Україна» між проукраїнськими громадськими активістами та людьми в камуфляжі. Коли на сцену до оргкомітету вдалося пробитися молодим людям і там зав’язалася бійка, головуючий на відкритих слуханнях перший заступник міського голови Ігор Терехов прокричав у мікрофон: «Враховуючи ситуацію, яка зараз склалася, це небезпечно для всіх людей, які знаходяться в залі. Ми закінчуємо громадські слухання. Далі усе буде за законом», – після цього Ігор Терехов разом з іншими представниками влади залишили приміщення.

Від початку заходу сцену охороняли люди із символікою «Сотні Лева» та чоловіки спортивної статури з пов’язками громадської організації «Громадський патруль». За чиїм запрошенням з’явилися там хлопці, наразі невідомо. На це запитання уникає відповідати як Ігор Терехов, так і самі чоловіки в камуфляжі. Очевидно міська влада сподівалася, що охорона сцени зможе не допустити блокування активістами роботи президії, як це трапилося в середу.

Нема чого демонізувати топонімічну комісію – Куделко

Із самого початку громадських слухань значна частина людей у залі супроводжувала виступи членів топонімічної робочої групи при міській раді свистом, вигуками «Ганьба!», «Сором!», вимогами до російськомовних промовців говорити державною мовою. Утім, члени топонімічної групи, перекрикуючи залу, намагалися озвучити свої напрацювання.

«Громадські слухання які пройшли в районах, а тепер на загальноміському рівні – це дорадчий орган. Так само, як і топонімічна комісія, нема чого її демонізувати. Топонімічна комісія була і є в усіх містах світу, це дорадчий орган при міськвиконкомі», – нервує при виступі професор, історик член харківської топонімічної комісії Сергій Куделко.

Його виступ одна частина зали підтримувала оплесками, інша – вигуками «Ганьба!». Всі два дні загальноміських громадських слухань більшість їх учасників становили запрошені міською владою працівники соціальної, освітянської та комунальної галузей. Керівництво комунальних підприємств під підпис, погрожуючи покараннями, змушувало людей приходити на слухання за дві з половиною години до початку заходу, аби встигнути зареєструватися і зайняти спеціально розподілені місця. Втомлені примусом люди розповідали, що їм були дані чіткі вказівки за які назви топонімів потрібно голосувати. Про це Радіо Свобода поза мікрофоном скаржилися співробітники дитячих садків та підприємства «Житлокомсервіс».

Вони не мають права називати людину бидлом. Ми всі рівні перед законом і всі маємо право голосу

На запитання Радіо Свобода, коли припинить міська влада приводити на такі заходи бюджетників та застосовувати адмінресурс, перший заступник міського голови Ігор Терехов відповів: «Ми припинимо виводити бюджетників, коли зникне слово і розуміння в нашій ментальності бюджетника, бо такі люди, як Сітенко (Тарас Сітенко, голова харківської організації об’єднання «Самопоміч», який за тиждень офіційно стане депутатом міської ради – ред.), кричали, що «це бидло не повинно голосувати», вони не мають права називати людину бидлом. Ми всі рівні перед законом і всі маємо право голосу», – пояснює доцільність примусу бюджетників перший заступник Кернеса.

Владислав Дзерджинський наш земляк – заступник топонімічної міськкомісії

Опонентів організаторів громадських слухань обурили маніпулятивні правила публічного обговорення назв вулиць, проспектів, площ, станцій метро, які запропонувала влада на заміну радянським.

Громадські активісти вимагали включити трьох своїх представників до лічильної комісії, а також протестували, на їхній погляд, проти недотримання регламенту публічного заходу. Зрештою патріотичну проукраїнську частину зали вкрай обурили маніпуляції з прізвищами постатей для назв районів, які, без сумніву, в більшості людей викликають асоціації з комуністичними одіозними діячами, як-то Фрунзе та Дзержинський.

Натомість заступник голови міської комісії з питань топоніміки Олексій Хорошковатий презентував незмінні назви трьох районів як компроміс, оскільки експертами в архівах були знайдені досягнення, за їхніми словами, гідних людей з такими самими прізвищами.

Жовтневий район пропонується перейменувати в Жовтневий на відзначення Дня визволення України від фашистських загарбників, що відзначається щорічно 28 жовтня

«Пропонується перейменувати Дзержинський район на честь Владислава Едмундовича Дзержинського, лікаря-невролога, психіатра, професора, який працював у Харкові. Він засновник Дніпропетровської медичної академії – це наш земляк. Також пропонується Фрунзенський район перейменувати на честь героя Радянського Союзу, уродженця міста Харкова Тимура Михайловича Фрунзе, який загинув у 1942 році. Жовтневий район пропонується перейменувати в Жовтневий на відзначення Дня визволення України від фашистських загарбників, що відзначається щорічно 28 жовтня відповідно до указу президента України», – останні слова Хорошковатого потонули у вигуках протесту.

У команді харківського міського голови Геннадія Кернеса впевнені, що більшість представників територіальної громади не сприймають процес декомунізації шляхом перейменувань назв вулиць, проспектів, майданів та станцій метро. Ба більше, перший заступник міського голови Ігор Терехов посилається на соціологічне дослідження, яке проводили на замовлення міського керівництва. Його результати нібито демонструють негативне ставлення простих людей і юридичних осіб до зміни топонімів в рамках декомунізації.

Харків’яни, хочемо ми того чи ні, не підтримують перейменування. Ми вимушені діяти за буквою закону. І будемо це робити так, аби максимально це не зачепило харків’ян

«Те, що стосується, як Ви кажете, подвійного контексту чи не подвійного в цих назвах – давайте казати про те, що є закон і ми виконуємо букву закону. Є особистості, які гідні вшанування. Харків’яни, хочемо ми того чи ні, не підтримують перейменування. Ми вимушені, підкреслюю – вимушені діяти за буквою закону. І ми будемо це робити так, аби максимально це не зачепило харків’ян», – відповів на запитання Радіо Свобода Ігор Терехов.

Згідно з оприлюдненими даними експрес-опитування, проведеного в липні харківською філією Інституту Горшеніна, більшість харків’ян негативно ставиться до самої ідеї перейменувань вулиць. Ще більше опитаних проти того, щоб в топонімах з’явилися прізвища загиблих героїв Майдану або героїв антитерористичної операції.

Станція «Радянської армії» поза декомунізацією – члени топонімічної групи

Відповідаючи на численні претензії проукраїнських активістів, в міській топонімічній комісії хваляться: мовляв, завдяки процесу перейменування в Харкові з’явиться майдан «Героїв Небесної сотні» та вулиця генерала Момота.

«На честь українського прикордонника, генерал-майора Ігоря Федоровича Момота, який був начальником мотоманеврової групи державної прикордонної служби, який загинув в зоні АТО в липні 2014 року», – оголосив інформацію заступник голови топонімічної міськкомісії Олексій Хорошковатий.

При цьому в міській топонімічній робочій групі до списку на перейменування вирішили не включати чималий перелік районів і станцій метрополітену, в найменуванні яких і досі прославляється комуністичний режим і його герої: Комінтернівський і Червонозаводський райони, станції підземки «Метробудівників імені Ващенка», «Завод імені Малишева», «Радянської армії», «Маршала Жукова», «Імені Масельського», «Пролетарська», «Героїв праці».

В Українському інституті національної пам’яті вважають неподобством, що харківські юристи міської ради так однобоко, як їм заманеться, тлумачать Закон України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки».

Коли минуть передбачені законом терміни, а це до 21 лютого, ми просто складемо список, де вкажемо, що на наш погляд ці перейменування не відповідають закону, і спрямуємо список до Обласної адміністрації

«Коли минуть передбачені законом терміни, а це до 21 лютого, ми просто складемо список, де вкажемо, що на наш погляд ці перейменування не відповідають закону, і спрямуємо список до Обласної адміністрації», – зазначив Радіо Свобода Олександр Зінченко – радник голови Українського інституту національної пам’яті.

Історики-волонтери громадської спільноти «Харківська топонімічна група» не виключають, що в такій ситуації доведеться виборювати декомунізацію міських топонімів через суд. В самій мерії готові до тривалих судових суперечок, сказав Радіо Свобода Ігор Терехов. Він також додав, що громадських слухань з перейменування вулиць більше не буде. А юристи міської ради уточнили: «Рішення про перейменування, у відповідності з вимогами Закону України «Про засудження комуністичного і націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», буде прийняте на сесії Харківської міської ради відповідно до чинного законодавства.

А тим часом по завершенні офіційних міських слухань проукраїнська частина громади провела свої, альтернативні слухання щодо перейменування районів і вулиць. Міська влада на це прореагувала вимикненням світла в приміщені кіноконцертної зали, де проходив цей публічний захід.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG