Доступність посилання

02 грудня 2016, Київ 20:38

У проблемі власності медіа Україна вчинила, як піонер – експерт Ради Європи


(©Shutterstock)

(©Shutterstock)

Мовники вже шукають можливості ухилитися від виконання вимог закону

«Це один з передових законів», – таку оцінку закону щодо розкриття власників ЗМІ надав експерт Ради Європи Жан-Франсуа Фурнимон. Аналіз документа бельгієць представив у Києві на міжнародній конференції «Впровадження ефективного механізму для прозорості медіавласності в Україні». Проте мовники вже шукають можливості ухилитися від виконання вимог закону. Нагляд за дотриманням норм здійснюватиме Нацрада з питання телерадіомовлення. Як покарання за нерозкриття інформації про власників – переважно штрафи.

Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прозорості власності ЗМІ» Верховна Рада ухвалила у вересні цього року. Експерт Ради Європи провів детальний аналіз документу і представив громадськості слабкі та сильні сторони нового закону. Сильними сторонами Жан-Франсуа Фурнимон вважає те, що нагляд за дотриманням вимог здійснюватиме незалежний орган – Нацрада з питань телебачення і радіомовлення, яка матиме широкі повноваження на проведення розслідувань і прозорість в ухваленні рішень.


До переваг закону Фурнимон зарахував також заборону державним органам, політичним партіям, профспілкам і релігійним організаціям бути власниками теле- та радіомедіа. Серед плюсів – і те, що до уваги береться весь ланцюг власників мовника, і медіа має самостійно розкривати про них інформацію, публікуючи на власному сайті.

До слабких сторін європейський експерт відніс складність і надмірну деталізацію закону. Жан-Франсуа Фурнимон зазначив, що подання звітності раз на рік є недоцільним, краще – висвітлювати інформацію при кожному випадку зміни власності у 10-денний строк. У розділ недоліків зараховано і те, що не прописано чіткого обов'язку для Нацради розкривати зібрані дані та надавати їх у відкритий доступі. Штрафи виглядають системними, що може бути небезпечним, на думку експерта, а заборону щодо власності можна обійти.

Україна вдіяла як «піонер», і, сподіваюсь, через декілька років ми зможемо назвати це моделлю для всіх європейських країн, які зараз також працюють з цією проблемою прозорості власності медіа

«Ми бачимо набагато більше можливостей, ніж загроз. Набагато більше сильних сторін, ніж слабких, в цьому законі. І це дає початок дуже цікавому і непростому процесу для регуляторів, для зацікавлених сторін, громадянського суспільства. Я вважаю, що це дуже добра можливість для світу, тому що це унікальний закон, який при успішній імплементації має показати всьому світу, що в даному випадку Україна вдіяла як «піонер», і, сподіваюсь, через декілька років ми зможемо назвати це моделлю для всіх європейських країн, які зараз також працюють з цією проблемою прозорості власності медіа», – зазначив Жан-Франсуа Фурнимон.

Штрафи можуть стати зручною формою для тих ЗМІ, які приховують власників – медіаюрист

Розчарована такою оцінкою європейського експерта Ольга Большакова, керівник центру адвокації та лобіювання Незалежної асоціації мовників. Ринок не готовий розкривати власників, більше того, готовий шукати шляхи для ухиляння від виконання таких вимог, зазначила Ольга і наголосила, що «закон встановлює відповідальність без вини».

«Ми провели невеличке пробне опитування. Крім тих компаній, власникам яких немає чого приховувати, підготовка йде за такими напрямками: продаж компанії, ліквідація компанії (дуже багато невеличких регіональних компаній ми втратимо на цьому етапі, через те, що вони не настільки цікаві своїм власникам, щоб заради них виконувати вимогу закону), переважна більшість шукають можливості прикритися номінальними власниками», – каже Ольга Большакова.

Роман Головенко

Роман Головенко

Основний інструмент покарання тих ЗМІ, які не розкриватимуть інформацію про власників, – це штрафи. У коментарі Радіо Свобода Роман Головенко, медіаюрист Інституту масової інформації, підтвердив, що штрафи можуть виявитись зручною формою для великих компаній, які свідомо ухиляються від виконання вимог закону. Якщо спочатку планувалося встановити штраф на рівні 15% від ліцензійного збору, то потім ця цифра була знижена до 5%, що становить приблизно 20000 гривень.

Основною умовою виконання закону стане воля наглядового органу, вважають більшість доповідачів. Проте і громадськість грає не останню роль.

Структура власності публікується на вебсайті. Відповідно, суспільство теж може моніторити

«Дуже важливо, як буде поводитися Нацрада, чи захоче застосовувати даний закон. Зрозуміло, що не все буде гладко, але треба хоча би почати. З іншого боку, і суспільству також треба почати, тому що в законі закладені можливості, щоб суспільство також контролювало. Структура власності публікується на вебсайті. Відповідно, суспільство теж може моніторити ситуацію із прозорістю медіавласності. Я думаю, що громадські активісти і в Києві, і в регіонах мали б цим зайнятись», – зауважив Роман Головенко.

Інститут масової інформації вже провів дослідження в регіонах стосовно власників медіа. Експерти користувались відкритими джерелами інформації. В регіонах власниками мовників, за даними ІМІ, переважно є політики. ЗМІ, які увійшли до звітів, часто заперечують зв'язки із вказаними політичними діячами та партіями.

В Нацраді бракує спеціалістів, тому сподіваються на спецпідрозділ

Закон має багато недоліків, які необхідно виправити до 1 квітня 2016 року, зазначила Уляна Фещук, заступниця голови Національної ради з питань телебачення і радіомовлення.

Зараз у Нацраді розробляють порядок подання інформації про власників засобами масової інформації. Затвердять його за місяць. Проте мовників просять не чекати на вихід цього документу, а публікувати інформацію самостійно на власних сайтах. Як зазначив Юрій Артеменко, голова Нацради, він особисто звернувся до п'яти крупних відомих телеканалів з проханням оприлюднити такі дані, і лише один відреагував на пропозицію – група «Канал 24».

В Україні налічується 1662 мовники, які підпадають під дію нового закону. Проаналізувати таку кількість ЗМІ за обмежений термін Нацрада не взмозі через брак спеціалістів, наголосила Уляна Фещук.

«Ми будемо просити допомоги, вірогідніше, в ради Європи, залучати спеціалістів, тому що достатньої кількості спеціалістів, які б могли це робити, немає. На сьогоднішній день, фактично, ніхто з юристів Нацради не займався подібними питаннями. Ми досить обмежені в часі. Я сподіваюся, що буде створено якийсь спеціальний підрозділ: будуть набрані нові співробітники, які б змогли якісно проаналізувати ці структури. Ми готові працювати і вдень, і вночі, для того, щоб задовольнити потреби суспільства, проте дуже мало працівників», – наголосила Фещук.

Представники Ради Європи також зазначили, що в Україні спостерігається безправність журналістів та засилля «джинси». Відкриття власників ЗМІ є ще одним кроком до свободи слова та побудови демократії, зазначають в організації. Громадяни мають право знати, хто стоїть за певним медіа.

Такий закон чекає і на сферу друкованих медіа та інтернет-ЗМІ, зазначила Вікторія Сюмар, голова комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформаційної політики.

Вікторія Сюмар

Вікторія Сюмар

Нам треба ним іти і не ховати в жодній із сфер (і в інтернеті, і в друкованих ЗМІ) своїх власників

«Якщо люди знають, хто власник, якщо все прозоро і все зрозуміло, то менше питань виникає і більше довіри. Я впевнена, що це правильний шлях, нам треба ним іти і не ховати в жодній із сфер (і в інтернеті, і в друкованих ЗМІ) своїх власників. Це тільки буде наближати нас і до європейських стандартів, і до цивілізованих взаємин суспільства і засобів масової інформації. Ми закон ухвалювали не для якоїсь галочки, ми його ухвалювали, виходячи з потреб України. Ви вивчили і хід виборчої кампанії, спостерігали за політикою всіх центральних телеканалів. Відверто кажучи, ця інформаційна політика далека від об'єктивності, балансу і надзвичайно залежна від позиції власників, які зовсім не далекі від політики», – зазначила Сюмар.

Надати відомості про власників засоби масової інформації мають до 1 квітня 2016 року. На порушників чекатимуть штрафи, але у кожному випадку будуть розглядати питання окремо, зазначила Уляна Фещук. Тобто якщо компанія не зрозуміла закон, то може на перших етапах розраховувати на пояснення.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG