Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 17:56

Судовий розгляд міг завершитися для Кремля іміджевим ударом – припускає політолог

Росія погодилася на реструктуризацію трьохмільярдного українського боргу. При цьому, як заявив російський президент Володимир Путін, кредитори запропонували Україні навіть кращі умови, ніж ті, про які просив МВФ. Як зазначають українські експерти, жорстка позиція офіційного Києва та небажання доводити справу до розгляду в міжнародному суді в підсумку змусили Росію піти на поступки.

Росія погодилася на реструктуризацію українського боргу під гарантії чи то США, чи то ЄС, чи то «одного з солідних міжнародних фінансових інститутів». При цьому, за словами Володимира Путіна, задля повернення грошей та «аби не ставити Україну в складну ситуацію», Росія зробила несподівану пропозицію та пішла на поступки навіть більші, ніж її просили.

Нас просили перенести платіж на наступний рік. Я сказав, що ми готові на більш глибоку реструктуризацію

«Нас просили перенести платіж на наступний рік в обсязі 3 млрд доларів. Я сказав, що ми готові на більш глибоку реструктуризацію: цього року взагалі не отримувати ніяких грошей, а в наступному році отримати мільярд, в 2017 році – ще мільярд і в 2018 році – ще один мільярд», – заявив російський президент на саміті «Групи двадцяти» у Туреччині.

Російський кредит – альтернатива євроінтеграції

Кредит у три мільярди доларів Україна отримала від Росії в грудні 2013 року через розміщення українських цінних паперів на Ірландській фондовій біржі, які згодом викупила Росія. Це стало результатом домовленостей тодішнього президента Віктора Януковича з Володимиром Путіним. Фактично, таким чином російський президент віддячив тодішньому керівництву України за відмову від підписання угоди про Асоціацію з ЄС.

Якісь додаткові умови були

«На зовнішніх фінансових ринках у грудні 2013-го Україна могла брати кошти під 12% річних. Тому була якась домовленість, що Росія надасть ці кошти під 5% річних. В економічному контракті ми, звичайно, не побачимо – які були додаткові умови. Але є така упевненість, що якісь додаткові умови були», – розповідає фінансовий експерт Олег Устенко.

Досі Росія не погоджувалася на жодну реструктуризацію цього боргу й вимагала сплатити його до граничного терміну – 21 грудня. Водночас намагалася вплинути на МВФ, аби заблокувати подальше кредитування України.

Якщо вони вважають, що вони унікальні, то ми готові до судового розгляду

Натомість прем’єр-міністр Арсеній Яценюк наголошував, що Україна готова повертати кредит лише на умовах реструктуризації, на що погодилися інші кредитори.

«Якщо вони вважають, що вони унікальні, то ми готові до судового розгляду справи з Російською федерацією», – заявляв з цього приводу глава українського уряду в жовтні.

У Кремлі не захотіли розкривати структуру боргу?

Наразі залишаються невідомими деякі умови, на яких Росія погодилася на реструктуризацію боргу. Зокрема, чи відсоток за боргом і надалі становитиме 5%, чи збільшиться. Адже, як зазначає Олег Устенко, за умовами реструктуризації з іншими кредиторами відсоток становить 7,8%.

За словами фінансового експерта, російське рішення є доволі непередбачуваним. Натомість експерт з українсько-російських відносин Олеся Яхно вважає, що іншого виходу в Росії в цій ситуації просто не було.

Якби Росія подала до суду, то їй довелося б відкрити структуру тримачів цього боргу

«Якщо Росія не погоджується на реструктуризацію цього боргу, то альтернатива – подавати позов до України. Але якби Росія це зробила, їй би довелося відкривати структуру самого боргу: хто тримає ці облігації? Бо Україна стверджує, що це приватний борг. Якби Росія подала до суду, то їй довелося б відкрити структуру тримачів цього боргу», – вважає вона.

На думку експерта, російське керівництво припустилося помилки, вважаючи, що в Україні за будь-яких обставин буде дефолт, а тому немає сенсу входити до комітету кредиторів. Але Україна зуміла реструктурувати свої зовнішні борги. Відтак, за умов, коли судовий розгляд загрожував Росії черговим іміджевим ударом, Кремль змушений був змінити свою позицію щодо реструктуризації українського боргу.

  • 16x9 Image

    Дмитро Шурхало

    На Радіо Свобода – з 2008 року. Спеціалізуюсь на політиці та історії.Народився в 1976 році у Сумах. Закінчив факультет журналістики Львівського університету імені Івана Франка. Працював у газетах «Пост-Поступ», «Київські відомості», «Вечірні вісті», журналі «Власть дєнєг». Автор книжок «Українська якбитологія», «Міфи Другої світової війни» та «Скоропадський, Маннергейм, Врангель: кавалеристи-державники»

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG